Ухвала суду № 35703911, 28.09.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2011 р.

справа № 2а-5868/09/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

ss="fs100"> суддів: Туркіної Л.П. Мельника В.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадській В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Бізнес-Фарт"

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.11.2009р. у справі № 2а-5868/09/1170

за позовом Приватного підприємства "Бізнес-Фарт"

до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області

про визнання недійсним податкового повідомлення–рішення,

class="fs91">встановив:

Приватне підприємство «Бізнес-Фарт» (далі по тексту – позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Знам'янської об'єднаної державною податкової інспекції Кіровоградської області (далі – відповідач, податковий орган) від 09 жовтня 2008р. №0000532310/0, від 10 листопада 2008р. №0000532310/1, від 29 січня 2009р. №0000532310/2 та від 15 квітня 2009р. № 000532310/3, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 33513,66 грн., в тому числі основний платіж - 22342,44 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 11171,22 грн.

В обґрунтування позову зазначалось, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі позапланової перевірки, що не передбачено чинним податковим законодавством. Планова перевірка проводилась в грудні 2007 року, будь-яких порушень по включенню до податкового кредиту суми податку на додану вартість по господарським відносинам позивача з його контрагентами – ВКП «АНГЕ» та ТОВ «Діамант-ОЙЛ» не встановлено, а тому законних підстав для проведення позапланової перевірки у податкового органу не було.

Постановою суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено. При цьому суд в своїй постанові зазначив про відсутність підстав вважати протиправною перевірку. Суд також погодився з висновками податкового органу за результатами перевірки позвиача, у зв’язку з чим не знайшов підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, задовольнивши позов. На думку апелянат судом при розгляді справи не повно з’ясовані обставини спору, невірно застосовані норми матеріального права, що призвело до помилкового рішення. Апеллянт наполягає на тому, що чинне законодавство не передбачає обовязку суб’єкта госпорювання перевіряти свого контрагента. Позивач зазначає, що на момент перевірки податковим органом господарської діяльності позивача реєстраційні свідоцтва контрагентів позивача як платників податку на додану вартість у судовому порядку не були визнані недійсними.

Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим. Просить залишити постанову суду без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено матеріалами справи, у вересні 2008р. Знам'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області здійснено позапланову виїзну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2005р. по 30.04.2007р., валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2005р. по 31.03.2007р.

За результатами перевірки складено акт № 368/2310/33624019 від 26 вересня 2008 року, в якому зазначається, що підприємством позивача порушено вимоги підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, пункт 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем неправомірно включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, що призвело до завищення податкового кредиту по податкових деклараціях з податку на додану вартість занижено податок на додану вартість на суму 22342,44 грн., в результаті чого на вказану суму занижено податок на додану вартість, у тому числі в листопаді 2005р. на суму 111446,60грн., в квітні 2006 - на 1650грн., у вересні 2006р. – на 4145,84грн., у березні 2007р. – на 5100грн. В акті вказується, що порушення норм податкового законодавства полягає у неправомірному віднесенні до податкового кредиту сум податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, які не відповідають встановленим законодавством вимогам.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.11.2008 року № 0000532310/0, яким позивачу нараховано суму податкового зобов’язанні з податку на додану вартість на суму 33513,66грн., з яких 22342,44грн. - основний платіж, та застосовано 11171,22грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження вищевказаного платіжного податкового повідомлення-рішення Знам'янською об'єднаною податковою інспекцією Кіровоградської області були винесені податкові повідомлення-рішення: від 10 листопада 2008р. №0000532310/1, від 29 січня 2009р. №0000532310/2 та від 15 квітня 2009р. №0000532310/3 з визначенням податкового зобов'язання по податку на додану вартість.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

За приписами пункту 5 ч.6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

З урахуванням зазначених норм Знам'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області приватному позивачу був направлений письмовий запит №1878/10/2310 від 21.02.2008 року про надання письмових пояснень та документального підтвердження з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамант-Ойл» за серпень-вересень 2005 року, вересень 2006 року, березень 2007 року та з ВКП «Анге» - за листопад 2005 року і квітень 2006 року.

У відповідь на запит податкового органу листом від 25.02.2008 року №5 (а.с.77) позивач повідомив, що після планової документальної перевірки всі документи внаслідок розливу дизпалива знищено, про що складено відповідний акт.

Податковим органом за №6342/10/23-10 від 16.07.2008р. позивачу було запропоновано здійснити заходи для поновлення документів та даних бухгалтерського обліку. Проте доказів здійснення таких заходів суду не надано.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом було зроблено запити на адресу Державної податкової інспекції у Ордженікідзенському районі м.Харкова та Державної податкової інспекції у Овідіопільському районі Одеської щодо контрагентів приватного підприємства «Бізнес-Фарт» - Виробничо-комерційного підприємства «Анге» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант - Ойл». Відповідчем отримано копії документів про анулювання свідоцтв платника податку на додану вартість та зняття з обліку 12.03.2004 року (а.с.80-88).

Судом враховано норми пункту 9.8 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Згідно з пунктом 7.2.4 пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку передбаченому статтею 9 цього Закону.

Таким чином, висновок податкового органу про те, що в податкових деклараціях за період з 01.11.2005 року по 31.03.2007 року позивачем безпідставно було включено до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ВКП «Анге» після 24.02.2005 року та ТОВ «Діамант-Ойл» після 12.03.2004 року повністю підтверджується матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Рішення суду є законним та обґрунтованим. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Бізнес-Фарт" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.11.2009р. у справі № 2а-5868/09/1170 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.11.2009р. у справі № 2а-5868/09/1170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: В.В. Мельник