Ухвала суду № 35703876, 14.03.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2012 р.

справа № 2а-6527/09

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Мельника В.В.

при секретарі судового засідання: Бухтіяровій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області

на постанову: Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.10.2009р. у справі №2а-6527/09/1170

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Впровадницька фірма «Астра» ЛТД», м.Кіровоград

до: Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області

про: визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м.Кіровоград, попередника Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області (далі по тексту – відповідач, податковий орган) від 20.11.2008р. №0001182310/0, від 27.01.2009р. №0001182310/1, від 14.04.2009р. №0001182310/2 та від 24.06.2009р. №0001182310/3, якими позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток (з урахуванням штрафних санкцій) у загальній сумі 73569,00грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось про безпідставність висновку податкового органу щодо порушення позивачем п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Позивач стверджує, що витрати підприємства по актам виконаних робіт, складених з ПП «Анстеп Постач» на виконання представницького договору №93 від 19.03.2006р., підтверджені належно оформленими первинними документами, при цьому будь-яких порушень закону позивач не допускав. Позивач вважає висновки акту перевірки від 07.11.2008р. №79/2310/1374710 необґрунтованими та не доведеними, а тому оспорювані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено в повному обсязі, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції у м.Кіровограді від 20.11.2008р. №0001182310/0, від 27.01.2009р. №0001182310/1, від 14.04.2009р. №0001182310/2 та від 24.06.2009р. №0001182310/3. При цьому суд визначився щодо правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат суми винагороди на представницьким договором, що заниження податку на прибуток не було.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову від 07.10.2009 року в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається про неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи та про невірне застосування норм матеріального права. На думку апелянта, факт підписання ТВО «Анстеп Постач» та ТОВ «ВФ «Астра ЛТД» актів виконаних робіт за представницьким договором від 19.03.2006р. №93 на суму 64708,70грн. та б/н від 25.05.2006р. на суму 64708,70грн. не є безумовною підставою для віднесення сум по ним до складу валових витрат, враховуючи те, що в ході перевірки підприємством позивача не надано будь-яких документів, які б підтвердили фактичне виконання всього передбаченого в представницькому договорі переліку (об’єму) робіт (послуг). Відповідач також вказує, що судом першої інстанції не враховано інформацію від ВПМ ДПІ у м.Кіровограді, відповідно до якої контрагент позивача – ПП «Анстеп Постач» не знаходиться за юридичною адресою, не подає податкову звітність з 2007р., Свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Анстеп Постач» анульовано 31.03.2008р., а відтак договір №93, укладений останнім з позивачем, має ознаки фіктивності. На думку апелянта, неврахування вищевикладених обставин призвело до прийняття помилкового судового рішення; просить скасувати постанову суду та постановити нове судове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Впровадницька фірма «Астра» ЛТД» у задоволенні позові.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги та зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Позивач просить судове рішення у даній справі залишити без змін.

В ході судового розгляду справи відповідачем заявлено клопотання про заміну сторони його правонаступником. З урахуванням наданих до суду документів колегія суддів ухвалила здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши Державну податкову інспекцію у м.Кіровоград її правонаступником - Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що за результатами планової виїзної перевірки ТОВ «Впровадницької фірми «Астра» ЛТД» (код ЄДРПОУ 13747410) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2006 року по 30.06.2008 року складено акт перевірки від 07.11.2008р. №79/2310/1374710.

За висновками акту перевірки підприємством порушено, зокрема, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2006р. на загальну суму 49045,75грн., у тому числі:

- ІІ квартал 2006 року у сумі 26962,00грн.;

- за ІІІ квартал 2006р. в сумі 22083,75грн. (а.с.49).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2008р. №0001182310/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток на 73569,00грн., в тому числі: за основним платежем – 49046,00грн. та штрафними санкціями – 24523грн. (а.с.54). За наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін. Податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення з позначками: /1, /2, /3.

Спірні правовідносини пов’язано з наступними обставинами. Як встановлено матеріалами справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Впровадницькою фірмою «Астра» ЛТД» у періоді, що перевірявся, укладено представницький договір №93 від 19.03.20106р. з ПП «Анстеп Постач».

Предметом вказаного договору є зобов’язання Представника (ПП «Анстеп Постач») за винагороду та за дорученням Виробника (ТОВ «ВФ «Астра» ЛТД») здійснювати юридичні та фактичні дії від свого імені та за власний рахунок, а саме:

- укладення угод та поставку продукції Виробника;

- проведення маркетингових досліджень;

- рекламування продукції Виробника (а.с.92).

В тому числі, Представник зобов’язаний сприяти руху продукції Виробника з використанням рекламних та ознайомчих матеріалів, поставлених виробником; відпускати замовнику зі свого складу від імені Виробника його продукцію; вивчати Територію з метою виявлення потенційних замовників на продукцію виробника; інформувати виробника про отримані дані інформаційно-маркетингових досліджень, проведених на території; проводити від імені Виробника техніко-комерційні переговори з замовником; проводити консультації замовників по технічним питанням з експлуатації обладнання, що поставляється; не укладати з іншими Виробниками аналогічної продукції договорів, які можуть діяти на Території.

Крім того, вказаним договором обумовлено питання звітування про виконані роботи та винагороди у розмірі 10 % від продажної вартості продукції, що поставляється Виробником за договорами та замовленнями, укладання яких пов’язане з виконанням функцій Представника, тобто за сприянням ПП «Анстеп Постач».

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне. Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) такими платниками податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема, згідно з пп.5.2.1 п.5.2. ст.5 зазначеного Закону суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, введенням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 – 5.7. цієї статті.

При цьому датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку – день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) – згідно з пп. 11.2.1 п.11.2 ст.11 цього Закону є дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

За приписами пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону передбачено, що не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

При цьому, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Господарські відносини, які виникли між ПП «Анстеп Постач» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Впровадницька фірма «Астра» ЛТД» за своєю правовою природою є комерційним посередництвом (агентськими відносинами) і регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.

Так, відповідно до гл.68 ЦК України, ст.298 ГК України в обов’язки комерційного агента (повіреного) входить повідомлення суб’єкта, якого він представляє (довірителя), про кожний випадок його посередництва в укладенні угод та про кожну укладену ним в інтересах цього суб’єкта угоду.

Матеріалами справи підтверджено, що розрахунки позивача з ПП «Анстеп Постач» здійснені шляхом перерахування грошових коштів на рахунок останнього, що підтверджується банківськими документами (а.с.96). Віднесення зазначених послуг до складу скоригованих валових витрат здійснено позивачем на підставі актів виконаних робіт за представницьким договором, а саме: актами від 19.05.2006р.та від 25.05.2006р. (а.с.95,117).

З урахуванням наявних в матеріалах справи документів слід погодитись з судом першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до валових витрат суми, сплаченої Приватному підприємству «Анстеп Постач» винагороди. Окрім того, відповідачем не надано будь-яких доказів неналежності актів виконаних робіт вимогам первинного документу, визначеним Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88. Зауважень щодо їх оформлення не зазначено податковим органом ані в акті перевірки, ані в апеляційні скарзі.

Доводи податкового органу про те, що контрагент позивача - ПП «Анстел постач» має ознаки фіктивності, не приймають судом до уваги, оскільки не доведені та нічим не обґрунтовані.

За таких обставин, оспорювані податкові повідомлення-рішення - протиправні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд об’єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи. Зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.10.2009р. у справі №2а-6527/09/1170 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.10.2009р. у справі №2а-6527/09/1170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: В.В. Мельник