Рішення № 35702867, 19.11.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" листопада 2013 р.Справа № 9/81/5022-1094/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест". вул. Шевченка, 13, м. Кременець, Тернопільської області, 47003

до відповідача Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство", вул. Акімова, 26, м. Кременець, Тернопільської області, 47000

про cтягнення заборгованості в сумі 50 550 грн. 59 коп.

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: Мартищук Людмила Петрівна, договір про надання правової допомоги від 01.10.2013р.,

Пиріжок Ігор Володимирович, довіреність від 18.11.2013р

Представникам позивача та відповідача в попередніх судових засіданнях роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу (звукозапис) технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони, в порядку ст.ст.64,77 ГПК України, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні 19.11.2013р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест", вул. Шевченка, 13, м.Кременець, Тернопільської області (далі по тексту також - позивач або ТОВ "Укрпродінвест") звернулося до господарського суду з позовом до відповідача - Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство", вул. Акімова, 26, м.Кременець, Тернопільської області (далі по тексту також - відповідач або ДП "Кременецьке лісове господарство") про стягнення заборгованості в сумі 50 550 грн. 59 коп. а також стягнення судових витрат понесених у справі № 4/60/5022-787/2012 (7/37/5022-806/2011).

Позов обґрунтовується оглянутими в судовому засіданні оригіналами та належним чином завіреними копіями: Договору установлення сервітуту від 15.06.2010 року; рахунків від 09.04.2012р., від 08.05.2012р., від 08.06.2012р., від 10.07.2012р., від 08.08.2012р., від 07.09.2012р., від 08.10.2012р., від 08.11.2012р., від 07.12.2012р. із розрахунком вартості сервітуту та доказами їх відправлення відповідачу, договорами про надання юридичної допомоги адвокатом, прибутковим касовим ордером, квитанцією, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю та іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 27.12.2012р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 29.01.2013р. на 14 год. 30 хв.

В судовому засіданні 29.01.2013р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Ухвалою від 29.01.2013р. суд зупинив провадження у справі № 9/81/5022-1094/2012 до вирішення і набрання законної сили рішення (ухвали) у справі № 2/96/5022-1064/2012, що знаходилась в провадженні господарського суду Тернопільської області за позовом Тернопільського транспортного прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави, пр-т С. Бандери, 6, м. Тернопіль, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль, 46000, в особі Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство", вул. Акімова, 26, м. Кременець, Тернопільської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест", вул. Шевченка, 13, м. Кременець, Тернопільської області, 47003 про визнання недійсним договору установлення сервітуту від 15.06.2010р.

Матеріали справи №2/96/5022-1064/2012 повернулись до господарського суду Тернопільської області 16.09.2013р. вх. № 15339.

У зв'язку з поверненням матеріалів справи №2/96/5022-1064/2012, з метою правильного і об'єктивного розгляду справи та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 4-2,4-3,22 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, суд в порядку ст. 65 ГПК України з ціллю підготовки справи до розгляду, витребування від сторін їх пояснень і заперечень та вирішення питання про поновлення провадження у справі, суд ухвалою від 17.09.2013р. призначив судове засідання на 07.10.2013р. о 14 год. 10 хв.

У судове засідання 07.10.2013р. уповноважені представники сторін з'явилися, проти поновлення провадження у справі не заперечили у зв'язку з чим, керуючись ч. 3 ст. 79 ГПК України, суд ухвалою від 07 жовтня 2013 року провадження у справі № 9/81/5022-1094/2012 поновив та перейшов у судовому засіданні 07.10.2013р. до її розгляду.

В судових засіданнях в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва 07.10.2013р. до 18.10.2013р. на 14 год. 40 хв. а також розгляд справи відкладався на 21.10.2013р. о 14 год. 40 хв., на 04.11.2013р. на 14 год. 20 хв. та на 19.11.2013р. на 14 год. 20 хв.

Ухвалою суду від 04.11.2013р. суд, в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України, за клопотанням відповідача розгляд справи продовжив на 15-ть днів. Таким чином останнім днем строку розгляду справи є 19.11.2013р.

Уповноважений представник позивача в судове засідання 19.11.2013р. не з'явився. Однак, відповідно до заяви від 13.11.2013р. №41 (вх. №19043 від 18.11.2013р.) за підписом директора Вознюка Н.А. ТзОВ «Укрпродінвест» позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених у позові та поданих в подальшому додаткових пояснень і доказів.

Відповідач участь уповноваженого представника в судовому засіданні 19.11.2013р. забезпечив, проти позовних вимог заперечив з підстав наведених у відзиві на позов, оскільки, відповідач вважає, що Договір установлення сервітуту від 15.06.2010р. з 21 березня 2011р. є розірваним.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку розгляду справи та відповідно до поданої заяви від 19.11.2013р. ( вх. №19149 від 19.11.2013р.) просить залучити до справи в статусі третьої особи на стороні відповідача територіальне відділення Антимонопольного комітету України в Тернопільській області.

Проте, розглянувши зазначені клопотання у судовому засіданні 19.11.2013р. суд відмовив у їх задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами i несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави i предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (п. 1.6. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Продовження передбачених частинами першою і другою статті 69 ГПК строків вирішення спору можливе лише у виняткових випадках за клопотанням сторони і не більше як на п'ятнадцять днів (частина третя цієї статті ГПК); якщо таке продовження здійснюється два і більше разів, сукупна його тривалість, також, не може перевищувати п'ятнадцяти днів (п.3.8. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

При цьому, суд уже продовжував розгляд справи за клопотанням представника відповідача на 15-ть днів згідно ухвали від 04.11.2013р. по 19.11.2013р. і в даному випадку судове засідання 19.11.2013р. проводиться в останній день продовженого строку розгляду справи. Враховуючи зазначене в сукупності, суд не вбачав підстав для повторного задоволення клопотання відповідача та продовження строку розгляду справи більш ніж на 15-ть днів у зв'язку з тим, що таке є процесуальним порушенням строків розгляду справи визначених ГПК України.

Враховуючи зазначене, не вдавалось за можливе залучити до участі у справі і третю особу - в силу того, що строк розгляду справи завершився, а тому не можливо дотриматись процедури визначеної для залучення третіх осіб ст. 27 ГПК України (винесення судом ухвали про залучення третьої особи, надіслання ухвали на адресу третьої особи, зобов'язання судом позивача надіслати позов на адресу третьої особи, надання права третій особі подати свої пояснення, заперечення, докази та скористатись іншими правами, і ін.).

Одночасно, суд враховував те, що розгляд справи здійснюється достатньо довгий час (справа порушена 27.12.2012р.). При цьому, відповідача повідомлялось судом про рух справи та його представники брали участь у розгляді справи були присутні на попередніх судових засіданнях, проте, клопотання про залучення третьої особи подали лише в останньому судовому засіданні 19.11.2013р.

Також, суд вважає, що у поданій заяві відповідачем не наведено достатніх обґрунтованих підстав для залучення третьої особи. Зокрема, у заяві не сказано, якими саме новими правами чи новими обов'язками, або зміненням наявних прав та/або обов'язків, або позбавленням певних прав та/або обов'язків у майбутньому може бути наділено (змінено, позбавлено) відділення АМКУ в Тернопільській області у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд відмовив у задоволенні заяви від 19.11.2013р. про повторне продовження строку розгляду справи та про залучення в якості третьої особи на стороні відповідача територіального відділення Антимонопольного комітету України в Тернопільській області.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, а строк розгляду справи визначений ст. 69 ГПК України, у тому числі, продовжений на 15-ть днів завершився 19.11.2013р. , справа розглядається без участі представника позивача, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши заперечення представників відповідача, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Із змісту ст.ст. 1,2 ГПК України правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а суд, шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 ГК України.

Як встановлено судом, 15 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест" та ДП "Кременецьке лісове господарство" був укладений договір установлення сервітуту, відповідно до умов якого ТОВ "Укрпродінвест" (власник майна, що обтяжується сервітутом), далі - Власник, надав ДП "Кременецьке лісове господарство", далі - Сервітуарій, право користування належним Власнику на праві власності стрілочним переводом № Р 65 1/11 №207, розгорнута довжина стрілочного переводу 64м.п., на під'їзній колії та під'їзною колією, що примикає до ВАТ "Кременецький міжрайпостач", для здійснення операцій з подачі, прибирання та інших операцій, пов'язаних з експлуатацією під'їзної колії №25, яка належить Власнику на праві власності (далі по тексту також - Договір).

Відповідно до п.п.1.4.-1.5. Договору, вартість сервітуту становить 4000,00грн. щомісячно і підлягає щомісячній індексації, виходячи із індексу інфляції; оплата вартості сервітуту проводиться не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним місяцем або за домовленістю сторін як попередня оплата.

Сторони домовились про символічну передачу права користування майном, що виникає в сервітуарія з дати підписання цього договору (п.1.2. договору).

Термін дії сервітуту становить 5 років з дати підписання договору, тобто з 15.06.2010р. до 14.06.2015р. (п.1.6. договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін і скріплений відбитками печаток товариств.

Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків вартості сервітуту, вартість сервітуту за березень 2012р. становила 4655,96 грн.; за квітень 2012р. - 4655,96 грн.; за травень 2012р. - 4641,99 грн.; за червень 2012р. - 4628,06 грн., за липень 2012р. - 4618,80 грн.; за серпень 2012р. - 4604,94 грн., за вересень 2012р. - 4609,54 грн., за жовтень 2012р. - 4609,54 грн., за листопад 2012р. - 4604,93 грн. (без ПДВ).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем по справі Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест" на адресу Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" були виставлені рахунки на оплату заборгованості, а саме:

- Рахунок № 8 від 09.04.2012р. на загальну суму 50 966,73 грн., із них: 46310,77 грн. заборгованість станом на 01.03.2012р. та 4655 грн. 96 коп. вартість сервітуту за березень 2012р.;

- Рахунок № 10 від 08.05.2012р. на загальну суму 56 553,88 грн., із них: 50966,73 грн. заборгованість станом на 01.04.2012р. та 5587 грн. 15 коп. вартість сервітуту з врахуванням ПДВ за травень 2012р.;

- Рахунок № 12 від 08.06.2012р. на загальну суму 62124,27 грн., із них: 56553,88 грн. заборгованість станом на 01.05.2012р. та 5 570 грн. 39 коп. вартість сервітуту з врахуванням ПДВ за червень 2012р.;

- Рахунок № 14 від 10.07.2012р. на загальну суму 67677,94 грн., із них: 62124,27 грн. заборгованість станом на 01.06.2012р. та 5553 грн. 67 коп. вартість сервітуту з врахуванням ПДВ за липень 2012р.;

- Рахунок № 16 від 08.08.2012р. на загальну суму 73220,50 грн., із них: 67677,94 грн. заборгованість станом на 01.07.2012р. та 5542 грн. 56 коп. вартість сервітуту з врахуванням ПДВ за серпень 2012р.,

- Рахунок № 19 від 07.09.2012р. на загальну суму 78746,43 грн., із них: 73220,50 грн. заборгованість станом на 01.07.2012р. та 5525 грн. 93 коп. вартість сервітуту з врахуванням ПДВ за вересень 2012р.;

- Рахунок № 21 від 08.10.2012р. на загальну суму 84277,88 грн., із них: 78746,43 грн. заборгованість станом на 01.09.2012р. та 5531 грн. 45 коп. вартість сервітуту з врахуванням ПДВ за жовтень 2012р.;

- Рахунок № 48 від 08.11.2012р. на загальну суму 89809,33 грн., із них: 84277,88 грн. заборгованість станом на 01.10.2012р. та 5531 грн. 45 коп. вартість сервітуту з врахуванням ПДВ за листопад 2012р.;

- Рахунок №55 від 07.12.2012р. на загальну суму 95335,25 грн., із них: 89809,33 грн. заборгованість станом на 01.11.2012р. та 5525 грн. 92 коп. вартість сервітуту з врахуванням ПДВ за грудень 2012р.

Крім того, відповідно до вимог ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано до сплати відповідачеві за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань санкції в розмірі 3% річних від суми боргу із врахуванням індексу інфляції в сумі 1526,11 грн. за період з 05.03.2012р. по 05.12.2012р.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Із змісту п. 2.6. постанови Пленуму ВГСУ від від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 22.03.2007р. у справі №3/101-1102 за позовом ТзОВ "Укрпродінвест" до ПМП „Кремват", ВАТ „Кременецька фабрика „Ватин" та Кременецького районного бюро технічної інвентаризації, за товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест" визнано право власності на розвернуту довжину залізничної під'їзної колії в розмірі 2,229 км. із стрілочним переводом №207.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 01.03.2011р. у справі №12/110-2000 за позовом ТзОВ "Укрпродінвест" до ДП "Кременецьке лісове господарство", встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов договору установлення сервітуту від 15.06.2010р. за період з 06.07.2010р. по 05.12.2010р. в сумі 22973,81грн., а також за зустрічним позовом ДП "Кременецьке лісове господарство" про визнання недійсним договору установлення сервітуту від 15.06.2010р., дано оцінку даного договору та відмовлено в задоволенні такого позову, відтак, факти, встановлені даним рішенням не потребують додаткового доведення при розгляді даної справи.

Також, згідно рішення господарського суду Тернопільської області від 08.08.2011р. у справі №7/37/5022-806/2011 з врахуванням Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2011р. № 7/37/5022-806/2011р. , яка залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2011р. № 7/37/5022-806/2011р. встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов договору установлення сервітуту від 15.06.2010р. за період з 06.12.2010р. по 05.05.2011р. в сумі 22860,39грн.грн. позов задоволено повністю, стягнуто з державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" (вул. Акімова, 26, м. Кременець, Тернопільська область, ідентифікаційний код 00993047) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест" (вул. Шевченка, 13, м.Кременець, Тернопільська область, ідентифікаційний код 32291548) 22592,33грн. боргу, 268,06грн. річних, 228,60грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 2000грн. послуги адвоката. При цьому, факти, встановлені даним рішенням не потребують додаткового доведення при розгляді даної справи.

Предметом позовних вимог у даній справі № 9/81/5022-1094/2012 є заборгованість по оплаті вартості сервітуту в розмірі 49024 грн. 48 коп. основної заборгованості з врахуванням індексу інфляції, а також 1526 грн. 11 коп. 3% річних, обчислених відповідно до ст.625 ЦК України. Загальна сума боргу становить 50550,59 грн.

Відповідно до ст.401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Згідно із ч.1 ст.402 ЦК України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду (ч.ч.1, 3 ст.403 ЦК України).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відповідно до умов договору установлення сервітуту від 15.06.2010р. взяв на себе зобов'?язання своєчасно та в повному обсязі, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним місяцем або за домовленістю сторін як попередня оплата, оплачувати вартість сервітуту.

Із змісту п.1.4. договору, вартість сервітуту становить 4000,00грн. щомісячно і підлягає щомісячній індексації, виходячи із індексу інфляції.

Як вбачається з розрахунку позовних вимог, в суму основної заборгованості позивачем включено вартість сервітуту, обчислену відповідно до п.1.4. Договору за період з березня 2012р. по листопад 2012р., тобто проіндексовану вартість сервітуту за вказаний період.

При цьому суд зазначає, що порядок нарахування та правильність такого нарахування плати за користування сервітутом встановлено рішенням господарського суду Тернопільської області від 01.03.2011р. у справі №12/110-2000, та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2011р., залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2011р. у справі № 7/37/5022-806/2011р., які набрали законної сили, та в силу ст. 35 ГПК України в межах даної справи є для суду преюдиціальним фактом, що не доводиться знову при вирішенні даного спору.

Окрім того, в суму позовних вимог включено індекс інфляції та 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до ст.625 ЦК України, як на заявлену до стягнення суму основного боргу, так і на заборгованість, яка існувала у відповідача станом з 05.03.2012р. по 05.12.2012р.

При цьому, доказів зменшення суми боргу з боку відповідача суду не подано, а судом самостійно не здобуто.

Як встановлено в судових засіданнях та підтверджено представниками сторін, що попередня заборгованість на момент подання позовної заяви та прийняття оскаржуваного рішення, відповідачем не погашена. Відтак, нарахування інфляційних втрат на вищезазначену суму заборгованості та 3% річних за період з 05.03.2012р. по 05.12.2012р., суд вважає правомірним.

Одночасно, суд критично оцінює доводи відповідача ДП "Кременецьке лісове господарство" про те, що договір установлення сервітуту з 21.03.2011р. є розірваним, а відтак позовні вимоги не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Підстави припинення сервітуту передбачені ст.406 ЦК України, однією з яких є відмова від нього.

Однак, згідно заяви №209 від 21.03.2011р. ДП "Кременецьке лісове господарство", на яку посилається відповідач він просить вважати даний договір розірваним, відтак, на думку суду дану заяву не можна визнати як відмову від договору, вчинену в порядку ст.406 ЦК України.

Також, у даній заяві відповідач вказує на ст.188 ГК України, яка передбачає порядок зміни та розірвання договору.

При укладені договору сервітуту сторони визначили, що підставами припинення цього сервітуту є, зокрема, розірвання цього договору за згодою сторін.

Порядок розірвання договору визначений ст.654 ЦК України, відповідно до якої зміна або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, в даному випадку у письмовій; а також ст.188 ГК України, відповідно до якої сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, яка в свою чергу, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повинна розглянути її та про результати повідомити другу сторону. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона, має право передати спір на вирішення суду. При цьому, договір вважається розірваним з дня набрання рішенням чинності, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Проте, судом не здобуто доказів того, що позивач, в даному випадку, надав згоду на розірвання договору, одночасно представниками позивача заперечується такий факт у судових засіданнях, відтак, суд зазначає, що факт припинення договору у зв'язку з відмовою від нього позивача чи його розірвання у встановленому законом порядку, не підтверджено матеріалами справи.

Одночасно, суд має за необхідне зазначити наступне.

Із змісту пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статей 33 Господарського процесуального кодексу України діє принцип змагальності сторін у господарському процесі, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як уже зазначалось судом відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При цьому Рішенням господарського суду Тернопільської області по справі № 12/110-2000 від 01.03.2011 року, залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 року та додаткового рішення від 21.03.2011р., стягнуто з Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство", вул. Акімова, 26, м.Кременець, Тернопільської області, 47000, ідентифікаційний код 00993047 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест", вул. Шевченка, 13, м. Кременець, Тернопільської області, 47003, ідентифікаційний код 32291548, - 22973,81грн. боргу, 127,21грн. - 3% річних за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті сервітуту по користуванню стрілочним переводом та під'їзною колією згідно договору установлення сервітуту від 15.06.2010р. за період червень-листопад 2010р.; 231 грн.01 коп. витрат по сплаті державного мита; 236 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат та 2000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу адвоката.

Ухвалою суду від 09.01.2013р. провадження у справі № 1/80/5022-784/2012(12/110-2000) по розгляду заяви Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" № 01-604 від 24.09.2012р. про перегляд рішення від 01.03.2011р. та додаткового рішення від 21.03.2011р. у справі № 12/110-2000 за нововиявленими обставинами - припинено.

Рішенням господарського суду Тернопільської області по справі № 7/37/5022-806/2011 від 08.08.2011 року стягнуто з Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство", вул. Акімова, 26, м. Кременець, Тернопільська область, ідентифікаційний код 00993047 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест", вул. Шевченка, 13, м. Кременець, Тернопільська область, ідентифікаційний код 32291548 - 20216 грн. боргу; 99,56 грн. річних за період з 06.12.2010р. по 05.05.2011р. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті сервітуту згідно договору установлення сервітуту від 15.06.2010р.; 203,16 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 2000грн. послуги адвоката; в частині стягнення 2376,33 грн. суми боргу та 168,5 грн. річних в позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест" задоволено; рішення господарського суду Тернопільської області від 08.08.2011р. у справі №7/37/5022-806/2011 скасовано в частині відмови в позові; позов задоволено повністю. Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: "Стягнути з державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" (вул. Акімова, 26, м. Кременець, Тернопільська область, ідентифікаційний код 00993047) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест" (вул. Шевченка, 13, м.Кременець, Тернопільська область, ідентифікаційний код 32291548) - 22592,33грн. боргу, 268,06грн. річних, 228,60грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 2000 грн. послуги адвоката".

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 10.12.2012р. у справі № 4/60/5022-787/2012(7/37/5022-806/2012) провадження по розгляду заяви Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" №605 від 24.09.2012р. про перегляд рішення господарського суду Тернопільської області від 08.08.2011р. за нововиявленими обставинами у справі №7/37/5022-806/2011 припинено.

Отже, вказаними судовими рішеннями встановлений факт, що договір установлення сервітуту від 15.06.2010р. виконувався сторонами, зокрема, Державне підприємство "Кременецьке лісове господарство" користувалося стрілочним переводом № Р 65 1/11 № 207 розгорнутою довжиною стрілочного переводу 64 м.п., на під'їзній колії та під'їзною колією, що примикає до ВАТ "Кременецький міжрайпостач", для здійснення операцій з подачі, прибирання та інших операцій, пов'язаних з експлуатацією під'їзної колії №25, яка належить власнику на праві власності.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 08.11.2011р. у справі № 11/56/5022-1297/2011, залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2011р. та Постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2012р., в позові Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест" про визнання недійсним договору установлення сервітуту від 15.06.2010р. відмовлено.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 07.08.2012р. у справі №4/46/5022-405/2012 визнано недійсним договір сервітуту від 15.06.2010р., укладений між ТзОВ "Укрпродінвест" та ДП "Кременецьке лісове господарство".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2012р. рішення господарського суду Тернопільської області від 07.08.2012р. у справі №4/46/5022-405/2012 скасоване, а позовні вимоги Тернопільського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" залишені без розгляду.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 29.01.2013р. у справі № 2/96/5022-1064/2012 договір установлення сервітуту від 15.06.2010р. визнано недійсним з моменту його вчинення.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2013р., залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 14.08.2013р., рішення господарського суду Тернопільської області від 29.01.2013р. у справі № 2/96/5022-1064/2012 скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, договір сервітуту від 15.06.2010р., укладений між ТОВ "Укрпродінвест" та ДП "Кременецьке лісове господарство" є чинним на момент розгляду справи так як факт обов'язку виконання сторонами умов спірного Договору та факт його чинності, дійсності на момент звернення позивача з позовом до господарського суду за захистом своїх прав та інтересів не підлягає доказуванню в порядку ст. 35 ГПК України як такий, що встановлений вищенаведеними рішеннями господарського суду у яких брали участь ті самі сторони.

Враховуючи зазначене вище у сукупності, дослідивши та оцінивши матеріали справи, господарський суд вважає позовні вимоги ТОВ "Укрпродінвест" щодо стягнення з відповідача в загальному суми боргу у розмірі 50 550 грн. 59 коп. із врахуванням інфляційних втрат та 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, оскільки їх нарахування відповідає умовам Договору та чинному законодавству.

Щодо вимог про стягнення судових витрат, понесених в межах іншої справи та розподіл судових витрат в межах даної справи, то суд має за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест", вул. Шевченка,13, м. Кременець, Тернопільської області однією з вимог позивача є стягнення з відповідача понесених ТОВ "Укрпродінвест" судових витрат по оплаті послуг адвоката за заявою ДП "Кременецьке лісове господарство" до ТзОВ "Укрпродінвест" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №4/60/5022-787/2012(7/37/5022-806/2011).

В підтвердження свого клопотання позивачем надано:

- договір про надання юридичної допомоги адвокатом від 19.10.2012р., укладений між ТОВ "Укрпродінвест" та адвокатом Трачуком Ігорем Володимировичем по наданню адвокатом юридичної послуги з ведення господарської справи у господарському суді порушеною за заявою ДП "Кременецьке лісове господарство" до ТзОВ "Укрпродінвест" про перегляд рішення за ново виявленими обставинами - №4/60/5022-787/2012(7/37/5022-806/2011);

- ордер № 154 від 10.12.2012р., виданий адвокатським об'єднанням "Тернопільська обласна колегія адвокатів" адвокату Трачуку Ігорю Володимировичу на ведення господарської справи за заявою ДП "Кременецьке лісове господарство" до ТзОВ "Укрпродінвест" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами - №4/60/5022-787/2012(7/37/5022-806/2011);

- копію квитанції прибуткового касового ордеру від 10.12.2012р. про сплату ТОВ "Укрпродінвест" адвокату Трачуку І.В. 2000грн. по договору про надання юридичної допомоги адвокатом від 19.11.2012р.;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 240 від 15.03.2012р. Трачук Ігоря Володимировича.

Згідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків (п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

При цьому, з аналізу змісту положень ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України останні визначають склад та розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом кожної конкретної справи і їх розподіл між сторонами та стягнення в користь однієї із сторін з іншої здійснюється судом виключно в межах справи, у якій вони понесені.

А тому, суд вважає, що заява позивача про стягнення 2 000 грн. судових витрат понесених в зв'язку з оплатою послуг адвоката за заявою ДП "Кременецьке лісове господарство" до ТзОВ "Укрпродінвест" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами - №4/60/5022-787/2012(7/37/5022-806/2011) не підлягають до задоволення.

При цьому, згідно ст.88 ГПК України (із змінами, внесеними згідно із Законом №2539-ІІІ від 21.06.2001р.) господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Отже, позивач не позбавлений права на звернення в межах справи №4/60/5022-787/2012(7/37/5022-806/2011) із заявою в порядку ст.88 ГПК України про прийняття додаткового рішення (ухвали) про розподіл господарських витрат в частині витрат на послуги адвоката.

Щодо розподілу судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 1701,00 грн. понесених у межах даної справи № 9/81/5022-1094/2012, то суд зазначає наступне.

Сплата судового збору позивачем у розмірі 1609,50 грн. підтверджується платіжним дорученням №288 від 26.12.2012р.

Відповідно до ст. 1, 4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р., судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати - 1609,50 грн. ( станом на день звернення з позовом у суд - 2012р.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат - 64380 грн.

Із змісту п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається судом в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на зазначене, беручи до уваги задоволення позову, а також те, що спір в справі виник з вини відповідача у зв'язку з неналежним виконанням ним взятих зобов'язань, суд судовий збір у розмірі 1609 грн. 50 коп., згідно ст. 49 ГПК України, покладає на відповідача у справі та він підлягає стягненню в користь позивача.

Одночасно, ТОВ "Укрпродінвест" підлягає поверненню з Державного бюджету України 91 грн. 50 коп. надмірно сплаченого судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов в частині стягнення з Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство", вул. Акімова, 26, м. Кременець, Тернопільської області, 47000 (ідент. код 00993047) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест", вул. Шевченка, 13, м. Кременець, Тернопільської області, 47003 (ідент. код 32291548) - 50 550 грн. 59 коп. боргу з урахуванням індексу інфляції і 3% річних, задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство", вул. Акімова, 26, м. Кременець, Тернопільської області, 47000 (ідент. код 00993047) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест", вул. Шевченка, 13, м. Кременець, Тернопільської області, 47003 (ідент. код 32291548) - 50 550 (п'ятдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 59 коп. боргу, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В частині стягнення із ДП "Кременецьке лісове господарство" 2 000 грн. 00 коп. судових витрат, понесених в зв'язку з оплатою послуг адвоката у справі № 4/60/5022-787/2012, відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест", вул. Шевченка, 13, м. Кременець, Тернопільської області, 47003 (ідент. код 32291548) - 91 (дев'яносто одну) грн. 50 коп. надмірно сплаченого судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 27.11.2013р.

Суддя В.Л. Гевко