Рішення № 35702747, 28.11.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.11.13р. Справа № 904/7154/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "Українські національні системи", м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

Відповідача-2: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ

про стягнення 384 489 грн. 07 коп.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Секретар судового засідання Мартиненко І.Ю.

Представники:

від позивача: Мозгова Л.В. - представник, довіреність № б/н від 28.05.2011 року;

Ульянов Д.В. - представник, довіреність № б/н від 28.02.2013 року;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: ОСОБА_6 - представник, довіреність № б/н від 01.02.2012 року;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "Українські національні системи" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Відповідача-1: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 безпідставно набутих грошових коштів у сумі 201 350 грн. 16 коп. та з Відповідача-2: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 безпідставно набутих грошових коштів у сумі 185 138 грн. 91 коп..

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2013 року по справі № 904/1910/13 (а. с. 52-58) встановлено, що Договір № 1/13-03 від 26.11.2003 року з додатковими угодами № 1 від 30.12.2004 року та № 2 від 28.12.2005 року між Позивачем та Відповідачами не були укладені, тому на думку Позивача, грошові кошти, які перераховані Позивачем Відповідачам за оренду приміщень, безпідставно отримані Відповідачами.

Ухвалою господарського суду від 17.09.2013 року порушено провадження у справі 904/7154/13 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 16.10.2013 року.

Відповідач-1 у судове засідання 16.10.2013 року не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений судом вчасно, що підтверджується поштовим повідомленням а. с. 40. Судом розпочато розгляд спору по суті. Представник позивача оголосив позовні вимоги. Представник відповідача-2 подав заяву про застосування строків позовної давності.

Ухвалою господарського суду від 16.10.2013 року розгляд справи відкладено на 11.11.2013 року.

На запит суду від 16.10.2013 року було надано справу 904/1910/13-г для огляду у судовому засідання та належним чином засвідчену копію рішення по зазначені справі, яка долучена до матеріалів даної справи (а.с.52-58). Судом було досліджено справу № 904/1910/13-г.

11.11.2013 року від Відповідача-1 надійшла до суду заява про застосування строків позовної давності (а.с.60).

11.11.2013 року від Відповідача -2 надійшла заява (а.с.62-63) про застосування строків позовної давності та відмову у задоволенні позовних вимог, в якій Відповідач-2 посилається на та, що розрахункові операції було проведено 2009 та 2010 року, відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки, таким чином, Позивач звернувся до суду з позовної заявою після спливу позовної давності.

У судовому засіданні 11.11.2013 року представник позивача подав про продовження строку розгляду спору до 22.11.2013 року для надання додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду від 11.11.2013 року продовжено строк розгляду справи до 22.11.2013 року та відкладено розгляд справи на 20.11.2013 року.

12.11.2013 року від Позивача надійшли заперечення (а. с. 72-75) щодо заяви про застосування позовної давності, в яких Позивач посилається на те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2013 року по справі № 904/1910/13 (а. с. 52-58) Договір № 1/13-03 від 26.11.2003р. з додатковими угодами № 1 від 30.12.2004 року та № 2 від 28.12.2005 року між Позивачем та Відповідачами не був укладений, а з огляду на таке Позивач не знав та не міг знати про факт безпідставно перерахованих коштів Відповідачам на дату здійснення таких перерахувань. Про наявність порушеного права Позивач дізнався лише з дати видання Висновку № 8734/8735/11-11 експертного дослідження підписів та відтисків печатки (а. с. 94-107), наданим Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз 16.09.2011 року.

У судовому засіданні 20.11.2013 року представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що необхідно надати до суду додаткові докази, які знаходяться у іншого представника позивача Представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору до 01.12.2013 року для надання додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду від 20.11.2013 року продовжено строк розгляду справи до 01.12.2013 року та відкладено розгляд справи на 27.11.2013 року.

27.11.2013 року від Позивача надійшла до суду заява про виправлення помилки в позовній заяві, а саме в переліку дат та грошових сум, Позивачем зазначено замість дати 12.07.2010 року - 1 801 грн. 25 коп., помилково вказана дата 14.07.2010 року - 1 801 грн. 25 коп.

Відповідач-1 у судові засідання не з'являвся. Відзив на позовну заяву Відповідачем-1 та Відповідачем-2 не надано. Представник відповідача-2 був присутніх у судових засідання, надав суду пояснення з приводу суті спору, про отримання грошових коштів від Позивача не заперечував.

В порядку передбаченому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.11.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "Українські національні системи" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач-1) безпідставно набутих грошових коштів у сумі 201 350 грн. 16 коп. та з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - Відповідач-2) безпідставно набутих грошових коштів у сумі 185 138 грн. 91 коп..

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "Українські національні системи" фактично здійснює господарську діяльність в м. Києві.

Генеральним директором підприємства Позивача є Зварич С.В., виключно якій надано згідно статуту право на укладання правочинів від імені підприємства.

До березня 2011 року вся документація Позивача знаходиться у м. Дніпропетровськ, що підтверджується наказом № 11-11/01-1 від 11.01.2011 року та Додатком до нього № 1, який засвідчує факт передачі кадрової, фінансової та бухгалтерської документації.

Після прийняття документації було виявлено, що 26.11.2003 року між Позивачем та Відповідачами було укладено Договір № 1/13-03 з додатковими угодами № 1 від 30.12.2004 року та № 2 від 28.12.2005 року, за якими Позивач отримував від Відповідачів в оренду приміщення за адресою: АДРЕСА_3, загальної площею 562,0 кв. м..

Позивачем на банківські рахунки Відповідачів були перераховані грошові кошти із посиланням на Договір № 1/13-03 від 26.11.2003 року:

- 15.09.2008 року у сумі 162 800 грн. 16 коп. - Відповідачу-1;

- 15.09.2008 року у сумі 162 800 грн. 16 коп. - Відповідачу-2.

01.02.2009 року між Позивачем та Відповідачами був укладений Договір оренди нежитлових приміщень, відповідно до якого Позивач до 31.12.2011 року отримував у платне користування кімнати в будівлі АДРЕСА_3, літера Б-4 загальною площею 177, 7 кв. м..

Позивачем було перераховано грошові кошти з посиланням на Договір № 1/13-03 від 26.11.2003 року на банківські рахунки Відповідача-1:

- 10.07.2009 року - 11 531 грн. 25 коп.;

- 12.01.2010 року - 10 807 грн. 50 коп.;

- 03.03.2010 року - 6 663 грн. 75 коп.;

- 23.04.2010 року - 541 грн. 25 коп.;

- 31.05.2010 року - 1 801 грн. 25 коп.;

- 12.07.2010 року - 1 801 грн. 25 коп.;

- 03.09.2010 року - 3 602 грн. 50 коп.;

- 14.10.2010 року - 1 801 грн. 25 коп.,

та Відповідачу-2:

- 10.07.2009 року - 11 531 грн. 25 коп.;

- 12.01.2010 року - 10 807 грн. 50 коп..

Всього Позивачем було перераховано Відповідачу-1 грошові кошти у розмірі 201 350 грн. 16 коп. та Відповідачу-2 у розмірі 185 138 грн. 91 коп..

Позивач наполягає на тому, що Договір № 1/13-03 від 26.11.2003 року з додатковими угодами № 1 від 30.12.2004 року та № 2 від 28.12.2005 року, Договір оренди нежитлових приміщень від 01.02.2009 року з додатковою угодою № 1 від 30.04.2009 року, № 2 від 30.05.2009 року та № 3 від 01.02.2009 року не підписувались зі сторони Позивача генеральним директором Зварич С.В. та відбитки печаток ТОВ «НВФ «УНІС» не відповідають оригіналу, також позивач наполягає на тому що, використання об'єкту оренди не здійснювалось.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2013 року по справі № 904/1910/13 (а. с. 52-58) встановлено, що Договір № 1/13-03 від 26.11.2003 року з додатковими угодами № 1 від 30.12.2004 року та № 2 від 28.12.2005 року між Позивачем та Відповідачами не були укладені, тому на думку Позивача, грошові кошти, які перераховані Позивачем Відповідачам за оренду приміщень, безпідставно отримані Відповідачами.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідачі не надали суду заперечень з приводу обставин отримання ними від Позивача спірних грошових коштів.

З огляду на наведене суд знаходить обставини позову доведеними, а позовні вимоги -обґрунтованими.

В свою чергу Відповідачі звернулися до суду із заявами про застосування строків позовної давності.

Так, від Відповідача - 2 надійшла заява (а.с.62-63) про застосування строків позовної давності та відмову у задоволенні позовних вимог, в якій Відповідач-2 посилається на та, що розрахункові операції було проведено 2009 та 2010 року, відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки, таким чином, Позивач звернувся до суду з позовної заявою після спливу позовної давності.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем здійснено платежі наступним чином:

Відповідачу-1:

- 15.09.2008 року у сумі 162 800 грн. 16 коп.

- 10.07.2009 року - 11 531 грн. 25 коп.;

- 12.01.2010 року - 10 807 грн. 50 коп.;

- 03.03.2010 року - 6 663 грн. 75 коп.;

- 23.04.2010 року - 541 грн. 25 коп.;

- 31.05.2010 року - 1 801 грн. 25 коп.;

- 12.07.2010 року - 1 801 грн. 25 коп.;

- 03.09.2010 року - 3 602 грн. 50 коп.;

- 14.10.2010 року - 1 801 грн. 25 коп.,

та Відповідачу-2:

- 15.09.2008 року у сумі 162 800 грн. 16 коп.

- 10.07.2009 року - 11 531 грн. 25 коп.;

- 12.01.2010 року - 10 807 грн. 50 коп..

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Таким чином, під сплив позовної давності не підпадає платіж здійснений - 14.10.2010 року у розмірі 1 801 грн. 25 коп. здійснений Позивачем на користь Відповідача-1.

Від Позивача надійшли заперечення (а. с. 72-75) щодо заяви про застосування позовної давності, в яких Позивач посилається на те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2013 року по справі № 904/1910/13 (а. с. 52-58) Договір № 1/13-03 від 26.11.2003р. з додатковими угодами № 1 від 30.12.2004 року та № 2 від 28.12.2005 року між Позивачем та Відповідачами не був укладений, а з огляду на таке Позивач не знав та не міг знати про факт безпідставно перерахованих коштів Відповідачам на дату здійснення таких перерахувань. Про наявність порушеного права Позивач дізнався лише з дати видання Висновку № 8734/8735/11-11 експертного дослідження підписів та відтисків печатки (а. с. 94-107), наданим Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз 16.09.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Обґрунтовуючи свої заперечення проти застосування строків позовної давності, Позивач вказував на фактичну відсутність між ним та Відповідачами орендних відносин взагалі. З огляду на таке про порушення свого порушеного права Позивач мав дізнатися не з моменту вчинення безпідставного перерахування коштів, та не був позбавлений права звернутися із відповідним позовом до суду.

Щодо думки Позивача, що він дізнався, що його право порушено лише з дати видання Висновку № 8734/8735/11-11 експертного дослідження підписів та відтисків печатки та з рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/1910/13, суд вважає, що керівництво юридичної особи не позбавлено відати всіма справами підприємства та не позбавляє юридичну особу правоздатності.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач звернувся до суду із позовною заявою 13 вересня 2013 року. З огляду на таке господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення грошової суми 1 801 грн. 25 коп., яка була перерахована 12.07.2010 року, оскільки, інші платежі було зроблено більш ніж за три роки до подання позовної заяви, отже ці вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки даний спір виник з вини Відповідачів, господарський суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з Відповідача-1 та Відповідача-2 в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, код ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "Українські національні системи" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 52а, код ЄДРПОУ 32614261) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 1 801 грн. 25 коп. та судовий збір у розмірі 3 864 грн. 90 коп..

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (49000, АДРЕСА_2, код ІПН НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "Українські національні системи" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 52а, код ЄДРПОУ 32614261) судовий збір у розмірі 3 864 грн. 90 коп..

В решті позовних вимог - відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.12.2013 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин