Постанова № 35700682, 29.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2013 року Справа № 805/15777/13-а

приміщення суду за адресою: м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучко В.М., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному податку в сумі 340,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - ДПІ у м. Краматорську, позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по єдиному податку у розмірі 340,00 грн. з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податкову заборгованість по штрафним санкціям з єдиного податку у розмірі 340,00 грн., яка виникла у зв'язку з ненаданням податкових декларацій платника єдиного податку за 1 квартал 2012 року та півріччя 2012 року. Приймаючи до уваги факт несплати відповідачем суми заборгованості у строк, встановлений чинним законодавством України, позивач просить стягнути наведені суми у судовому порядку.

У відповідності до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

З урахуванням наведеного, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 25.01.2012 року за № 2 270 000 0000 019800; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місце проживання - АДРЕСА_1. Узята на податковий облік в органах державної податкової служби з 27.01.2012 року за № 1657, на момент судового розгляду перебуває на обліку в ДПІ у м. Краматорську.

Як вбачається з матеріалів справи ФОП ОСОБА_1 з 01 лютого 2012 року знаходилася на спрощеній системі оподаткування з правом на здійснення діяльності «96.09 Надання інших індивідуальних послуг» згідно поданої до податкового органу заяви від 30.10.2012 року (а.с. 14-15). Свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_2 ФОП ОСОБА_1 отримано 24.02.2012 року (а.с. 13).

Судом з матеріалів справи встановлено, що на підставі акту камеральної перевірки податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 06.03.2013 року № 494/17.4-3128502500 за порушення пункту 296.3 статті 296 Податкового кодексу України (не подання податкової декларації за 1 квартал 2012 року та півріччя 2012 року) згідно з п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України позивачем застосовано відносно відповідача штрафні (фінансові) санкції в сумі 340,00 грн. (по 170,00 грн. за неподання декларацій за 1 квартал 2012 року та півріччя 2012 року), про що винесене податкове повідомлення-рішення від 18.03.2013 року № 0001091704/0 (а.с. 3-4, 5).

В матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем зазначеного податкового повідомлення-рішення у адміністративному та/або судовому порядку, яке отримано ФОП ОСОБА_1 особисто 18.03.2013 року (а.с. 6).

Судом встановлено, що відповідачем не сплачено до бюджету штрафні санкції в розмірі 340,00 грн., що також підтверджено матеріалами справи.

Пунктом 296.3 статтею 263 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої - шостої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем не подано до ДПІ у м. Краматорську податкові декларації платника єдиного податку за 1 квартал 2012 року та півріччя 2012 року, при цьому, застосовані позивачем до відповідача штрафні санкції у розмірі 340,00 грн. відповідачем в бюджет не сплачені.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Права органів державної податкової служби в частині здійснення податкового контролю як перевірки платників податків визначені приписами ст. 75 Податкового кодексу України, а саме: органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 86 за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Згідно з пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Так, у відповідності до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Податковим кодексом України (далі - ПКУ) встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З огляду на наведене, оскільки штрафні (фінансові) санкції відповідачем не сплачені в установлені строки, таке зобов'язання є податковим боргом.

Приписами Податкового кодексу України встановлені обов'язки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Згідно зі п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується даними облікової картки та розрахунком формування податкової заборгованості; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 162, 183-2 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному податку в сумі 340,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місце проживання - АДРЕСА_1): на користь місцевого бюджету м. Краматорська на розрахунковий рахунок № 31517970700059, код платежу 18050400, банк одержувача Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, ЄДРПОУ 37944338, МФО 834016, штрафні санкції по єдиному податку у розмірі 340,00 грн. (триста сорок грн. 00 коп.).

Постанову виготовлено у нарадчій кімнаті 29 листопада 2013 року.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.