Постанова № 35700550, 25.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2013 р. Справа№ 910/2296/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання Мурашко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр»

на рішення господарського суду міста Києва

від 12.09.2013 року

у справі №910/2296/13 (головуючий суддя - Котков О.В., судді - Спичак О.М., Цюкало Ю.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр», м. Київ,

до відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова», м. Київ

про стягнення 32 104,45 грн.

за участю представників:

від позивача: Галелюк М.М. - директор;

від відповідача: Васютін А.Г. - представник за довіреністю;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр» (надалі - ТОВ «Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр», позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (надалі - ВАТ «СК «Нова», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 32 104,25 грн., у тому числі: 29 605,00 грн. основного боргу та 2 499,45 грн. пені, вказуючи на неналежне та неповне виконанням відповідачем зобов'язання по своєчасній оплаті послуг за договором про надання медичної допомоги №66/0/14-10 від 01 вересня 2010 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року у справі №910/2296/13 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. Водночас, у скарзі скаржник наголосив на необхідності стягнення заборгованості з правонаступника відповідача - публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2013 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження, розгляд справи призначено на 28.10.2013 року.

28.10.2013 року в судовому засіданні в порядку статті 77 ГПК України була оголошена перерва на 25.11.2013 року.

25.11.2013 року в судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення законним та обґрунтованим, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

25.11.2013 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, у зв'язку з чим рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року у справі №910/2296/13 має бути залишеним без змін з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01 вересня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр» (в тексті договору - виконавець або агент) та відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова», яке в подальшому перейменоване на приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова» (в тексті договору - замовник або довіритель) було укладено договір про надання медичної допомоги № 66/0/14-10 (далі - договір).

Предметом вказаного договору є відносини сторін по наданню виконавцем замовнику медичних послуг застрахованим особам (клієнтам) замовника з 8.00 год. до 18.00 год. згідно прейскуранту виконавця (п. 1.1. договору).

Пунктами 2.1.1., 2.3.2. договору передбачено, що виконавець зобов'язаний забезпечити надання медичних послуг клієнтам відповідно до умов договору згідно ліцензії на право здійснення медичних послуг (додаток № 2) та прейскуранту на медичні послуги (додаток № 1), який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками, а замовник, в свою чергу, зобов'язаний здійснювати оплату за надані виконавцем медичні послуги згідно умов та в порядку, визначеному договором.

Пунктом 5.1. договору сторонами вставлено, що оплата медичних послуг виконавця здійснюється замовником на підставі наступних документів:

- рахунку виконавця на оплату фактично наданих медичних послуг клієнтам в звітному місяці;

- медичної довідки/медичного висновку та/або виписки з історії хвороби стаціонарного хворого з підписом та печаткою лікаря;

- акту наданих послуг з переліком наданих медичних послуг згідно форми, викладеної у додатку № 8;

- заяви клієнта на здійснення страхової виплати (додаток № 9).

Відповідно до п.5.2 договору документація, зазначена в п.5.1. договору, надається виконавцем замовнику не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним місяцем.

В свою чергу, п.5.3 договору передбачено, що оплата замовником рахунку здійснюється протягом 14 робочих днів з моменту одержання від виконавця рахунку та іншої належним чином оформленої документації, що зазначена у п. 5.1 даного договору.

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2010 року. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не висловила бажання щодо його розірвання чи зміни шляхом направлення рекомендованого листа, він вважається пролонгованим на такий же термін та на тих самих умовах (п. 11.1. договору).

Визначаючи правову природу укладеного сторонами договору, суд першої інстанції вірно визначив, що такий за своїм змістом є договором про надання послуг за яким, згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Таким чином, укладення ТОВ «Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр» та ВАТ «СК «Нова» договору № 66/0/14-10 від 01.09.2010 року було спрямоване на отримання останнім послуг та обов'язку здійснювати плату за отримані послуги.

Вимоги позивача у справі обґрунтовані тим, що на виконання договору в період з березня по вересень 2012 року відповідачеві були надані медичні послуги на суму 29 605,00 грн., у зв'язку з чим останньому були надані для оплати відповідні рахунки-фактури за №СФ-0000114 від 02.04.2012 року на суму 3 900,00 грн. (за березень 2012 року), №СФ-0000146 від 03.05.2012 року на суму 3 840,00 грн. (за квітень 2012 року), №СФ-0000204 від 02.07.2012 року на суму 10 940,00 грн. (за червень 2012 року), №СФ-0000237 від 01.08.2012 року на суму 7 230,00 грн. (за липень 2012 року), №СФ-0000273 від 03.09.2012 року на суму 3 640,00 грн. (за серпень 2012 року) та №СФ-0000301 від 01.10.2012 року (за вересень 2012 року), а також акти виконаних робіт за вказаний період та документи, зазначені у п.5.1 договору, однак послуги відповідач не оплатив, внаслідок чого існує заборгованість у заявленому вище розмірі. Оскільки відповідач допустив порушення зобов'язання щодо оплати основного боргу, він має нести відповідальність, передбачену п.7.2 договору у вигляді сплати пені у розмірі 0,01% від суми заборгованості, що становить 2 499,45 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказав на відсутність підстав для оплати послуг з огляду на те, що обов'язку відповідача сплатити медичні послуги передує подія надсилання позивачем на його адресу повного пакету документів, визначених п. 5.1 договору, а на підтвердження даного факту позивач належних доказів не надав.

Ухвалою від 28.03.2013 року господарський суду м. Києва зобов'язав позивача, представити, зокрема, докази надання виконавцем та отримання замовником документації, зазначеної в п.5.1 договору від 01.09.2010 року.

На виконання даної ухвали позивач надав суду копії листа №49 від 16.07.2013 року разом з бланком рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ВАТ «СК «Нова», а також листів №7 від 22.01.2013 року, №75 від 29.11.2012 року, №61 від 01.11.2012 року та вимоги №55 від 11.10.2012 року, адресовані позивачем СК «Нова». Крім цього, позивач надав суду лист за №75 від 29.11.2012 року, який за твердженням останнього, направлявся СК «Нова» разом із актами виконаних робіт за спірний період з пропозицією їх повторного підписання та повернення до 07.12.2012 року, проте належних доказів направлення вказаного листа разом із зазначеними у ньому документами позивач не надав (а.с.87, т.1).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач не представив належних доказів на підтвердження обставин надання ним відповідачеві у визначеному договором порядку рахунків №№: СФ-0000114, СФ-0000146, СФ-0000204, СФ-0000237, СФ-0000273 та СФ-0000301 на суму 29 605,00 грн., а також іншої належним чином оформленої документації, зазначеної в п.5.1. договору, відтак, факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати медичних послуг згідно вказаних рахунків є недоведеним.

Даний висновок колегія суддів находить правильним та обґрунтованим, адже обов'язок виконавця надати замовнику рахунки на оплату та оформлену належним чином документацію, означену в п. 5.1. договору, що є підставою для оплати медичних послуг, передує обов'язку замовника оплатити медичні послуги протягом 14 робочих днів з моменту одержання таких документів, що узгоджується з умовами та порядком оплати, визначених договором.

В апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що відсутність вказаних у п.5.1 договору документів не є підставою для звільнення відповідача від оплати за надані медичні послуги, а тому рішення господарського суду першої інстанції не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» від 05.03.09 року № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої, відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Відповідно до п.п. 59, 61 вказаної постанови внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення, бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Як вірно встановлено місцевим судом, наявні в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за реєстр. № 02002 2778164 4, лист №49 від 16.07.2013 року, лист №7 від 22.01.2013 року, №75 від 29.11.2012 року, №61 від 01.11.2012 року та вимога №55 від 11.10.2012 року, адресовані позивачем СК «Нова» не можуть свідчити про надання позивачем відповідачу та отримання останнім у повному обсязі документації, зазначеної в п. 5.1. договору (а.с.16-21 т.2).

Так, лист за вих. №49 від 16.07.2013 року разом з рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), актами звірки виконаних робіт за спірний період, на які посилається позивач, був надісланий скаржником без дотримання Правил надання послуг поштового зв'язку, оскільки опис вкладення у цінний лист відсутній. Зі змісту листа не вбачається, що замовнику послуг була надана документація, передбачена п. 5.1 договору (медичні довідки/медичні висновки та/або виписки з історії хвороби стаціонарного хворого з підписом та печаткою лікаря, а також заяви клієнтів на здійснення страхової виплати).

Разом з тим, варто зазначити, що дану кореспонденцію позивачем було направлено з порушенням строку для направлення відповідної документації, визначеному в п. 5.2 договору.

Відповідно до вимог статей 509, 526 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 613 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Частиною 4 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Оскільки позивач не вчинив дій, визначених сторонами у п.п. 5.1-5.2 договору, обов'язок відповідача щодо оплати наданих послуг, передбачений п. 5.3 договору, не настав, а тому судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 29 605,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, крім основної суми боргу просив стягнути з відповідача 2 499,45 грн. пені, нарахованої на суму боргу за період з 09.04.2012 року по 31.10.2012 року.

Враховуючи недоведеність позовних вимог в частині стягнення основного боргу, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність у позивача матеріально-правових підстав для стягнення нарахованої ним пені за невиконання відповідачем грошового зобов'язання, строк виконання якого, в силу п.п. 2.3.3., 5.1. - 5.3. договору та статей 530, 612, 613 Цивільного кодексу України, є таким, що не настав.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року у справі №910/2296/13 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга скаргу ТОВ «Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр» має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладається на апелянта.

Керуючись статтями 43, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр» на рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року у справі №910/2296/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року у справі №910/2296/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/2296/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

О.М. Остапенко