Ухвала суду № 35700285, 27.11.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/3927/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Свентух В.М.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Ватаманюка Р.В. Залімського І. Г.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2

відповідача: Лабунець Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичнаої особи ОСОБА_4 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

ФОП ОСОБА_4 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі акту перевірки № 105/1721/3117808102 від 05.08.2013р. податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0021541701 від 19.08.2013р. та № 0021551701 від 19.08.2013р. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірними, просили визнати податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просила постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року скасувати, дала пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дав пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_4 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа виконавчим комітетом Вінницької міської ради 20.05.2003р., станом на дату проведення перевірки перебувала на податковому обліку у Вінницькій ОДПІ та являється платником податку на додану вартість.

Посадовими особами Вінницької ОДПІ була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання платником податків ОСОБА_4 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., наслідки якої відображені в акті № 105/1721/3117808102 від 05.08.2013р.

Документальною плановою виїзною перевіркою виявлено порушення СПД ОСОБА_4: 1) п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено валові витрати та у відповідності до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, донараховано податок з доходів фізичних осіб - від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся в сумі 13 020 грн.; 2) п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 33 750 грн., в тому числі, за січень 2011 року на 33 750 грн. Зокрема перевіркою встановлено, що СПД ОСОБА_4 за січень включила до податкового кредиту ПДВ в сумі 33 750 грн., отриманого від ФГ "Дана Плюс" відповідно до накладної № 87 від 08.12.2010р. за соняшник - 50 т. на суму 202 500 грн., в т.р. ПДВ 33 750 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки Вінницькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0021541701 від 19.08.2013р., відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 33 751 грн., з них, за основним платежем - 33 750 грн., за штрафними санкціями - 1 грн. та № 0021551701 від 19.08.2013р., відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 16 275 грн., з них, за основним платежем - 13 020 грн., за штрафними санкціями - 3255 грн.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.07.2011р. по справі № 2а/0270/2897/11 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Вінниці визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці №000841721 від 12.04.2011р. та №000851721 від 12.04.2011 р.

Так, зокрема, судовим рішення, яке набрало законної сили 30.11.2011р. встановлено, що посадовими особами ДПІ у м. Вінниці була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання платником податків ОСОБА_4 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої було складено акт № 1204/1721/3117808102 від 04.04.2011 року.

Перевіркою було виявлено порушення ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" № 13-92 від 26.12.92 р., у результаті чого позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 88230,00 грн. Крім того, встановлено порушення п.п.7.4.1п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за грудень 2010 року у сумі 101250,00 грн.

Висновки акту ґрунтуються на порушеннях встановлених в зв'язку із невизнанням податковим органом реальності господарських операції між СПД ОСОБА_4 та ФГ "Дана Плюс", зокрема, по накладній № 87 від 08.12.2010р., що й стало підставою для винесення, відносно ФОП ОСОБА_4, податкових повідомлень - рішень від 12.04.2011р. за № 0000841721 та № 0000851721, якими позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 101250,00 грн. за основним платежем, нараховано штрафну фінансову санкцію у сумі 25312,50 грн. та збільшено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 88230,00 грн.

При розгляді адміністративної справи № 2а/0270/2897/11 судом вже було надано оцінку накладній № 87 від 08.12.2010р. та в цілому господарським операціям з ФГ "Дана Плюс" за перевіряємий період.

В силу частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватись в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відтак, за сукупністю встановлених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність висновків податкового органу, що викладені в акті перевірки № 105/1721/3117808102 від 05.08.2013р. Відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятих на їх підставі рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 02 грудня 2013 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Ватаманюк Р.В.

Залімський І. Г.