Ухвала суду № 35699915, 27.11.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/2122/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Анісімов О.В.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Ватаманюка Р.В. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ванчиківці" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ванчиківці" про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

УПФУ в Новоселицькому районі звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до СВК "Ванчиківці" про стягнення заборгованості у сумі 9557,34 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що СВК "Ванчиківці" перебуває на обліку в УПФУ та є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Протягом липня-вересня 2013 р. УПФУ проводились виплати пільгових пенсій особам, які працювали на підприємстві правонаступником, якого є СВК "Ванчиківці". Понесені витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за вищезазначені періоди СВК "Ванчиківці" не відшкодовані, тому просили стягнути наявний борг у розмірі 9557,34 грн. у судовому порядку.

Відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.10.2013 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представники сторін не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, СВК "Ванчиківці" є юридичною особою. Відповідно до матеріалів справи відповідач у своїй діяльності використовував працю найманих працівників, був роботодавцем, тому в розумінні Закону №1058 та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року, №400/97-ВР (далі - Закон №400) він є страхувальником та платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 працювали у СВК "Ванчиківці". Зазначеним особам було призначено пільгову пенсію на підставі ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року, №1788 (далі - Закон №1788). Перевіркою законності призначення на пільгових умовах пенсій за віком, встановлено, що вони призначенні відповідно до вимог чинного законодавства України. Згідно розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій УПФУ виплатило за липень - вересень 2013 року громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (з врахуванням витрат на їх доставку) на загальну суму 9557,34 грн.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до ст.8 Закону №1788 виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України. згідно вимог п.п. 6.4 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що УПФУ надіслано СВК "Ванчиківці" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Згідно із пп. 6.8, п. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Всупереч цьому, станом на момент подачі позову СВК "Ванчиківці" не відшкодувало УПФУ витрати на виплату і доставку пенсій (з врахуванням витрат на їх доставку) на загальну суму 9557,34 грн., що підтверджується розрахунком суми боргу.

Таким чином, заборгованість відповідача перед УПФУ за липень - вересень 2013 р., по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. "б"- "з" ст.13 Закону №1788 складає 9557,34 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що недоїмка відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій підлягає стягненню, а позов - задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ванчиківці", - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Ватаманюк Р.В.

Залімський І. Г.