Постанова № 35697756, 01.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2013р. Справа № 9104/152676/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Хобор Р.Б.,

за участю секретаря судового засідання Драбчук М.С.,

за участю представників:

апелянта (позивача у справі): Танасієнко М.О.,

відповідача у справі: Іванівський В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Секюріті", м.Львів

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.08.2012р. у справі №2а-2602/12/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Секюріті", м.Львів

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби, м.Львів

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2012р. позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Секюріті" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.03.2012р. №0000841630/5863, яким збільшено грошове зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість в сумі 124986,00грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 31246,50грн., та №0000831630/5886 від 12.03.2012р., згідно з яким визначено завищення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 12758,00грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 3439,50грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що висновки контролюючого органу викладено в Акті від 22.02.2012р. №17/253/15-2/37073247 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2011р. щодо порушення пункту 201.10 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, а саме: згідно реєстру отриманих і виданих податкових накладних за листопад 2011р., товариством віднесено до складу податкового кредиту листопада 2011р. податкову накладну №1002 від 29.11.2011р. на суму ПДВ - 138744,05грн., виписану ТзОВ "Ейс контракшен менеджмент", яка не була зареєстрована контрагентом в Єдиному реєстрі податкових накладних, є незаконною і необґрунтованою. Висновки відповідача спростовуються наданими документами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.08.2012р. у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем порушено вимоги п.201.10 Податкового кодексу України та не правомірно віднесено до податкового кредиту за листопад 2011р. суму ПДВ по податковій накладній №1002 від 29.112012р. на загальну суму ПДВ 138744,05грн., виписаній постачальником ТзОВ "Ейс контракшен менеджмент" з порушенням порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, а також і те, що посадові особи ТзОВ "Секюріті" тільки після спливу часу (близько трьох місяців) у письмовій формі (лист №65 від 21.02.2012р.) повідомили ДПІ у Шевченківському районі м.Львова про те, що при подачі декларації з податку на додану вартість за листопад 2011р. Товариством зроблена механічна помилка у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Податкова накладна №1002 від 29.11.2011р. на загальну суму 832464,29грн., в тому числі, ПДВ 138744,05грн. була включена помилково, замість податкових накладних №1026 від 29.11.2011р. на суму ПДВ 64500,00грн. та податкової накладної №1121 від 30.11.2011р. на суму ПДВ 74244,05грн. Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що помилкове включення до реєстру отриманих та виданих податкових накладних не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною і належним чином не обґрунтованою, ТзОВ "Секюріті" оскаржено її, подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.08.2012р. та прийняти нову постанову, якою задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що згідно з підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 ст.49ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі, в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Декларація з податку на додану вартість за листопад 2011р. подавалась ТзОВ "Секюріті" 20.12.2011р., повідомлення під №65 про виявлення помилки, скеровано до ДПІ у Шевченківського району м.Львова 21.02.2012р. Відтак, твердження суду першої інстанції про те, що з моменту подачі звітності за листопад 2011р. до моменту самостійно виявленої помилки, пройшло три місяці, - не відповідають дійсності, оскільки постачальником ТзОВ "Ейс контракшен менеджмент" для ТзОВ "Секюріті" виписувались дві податкові накладні, а саме: податкова накладна №1026 від 29.11.2011р. на суму ПДВ 64500,00грн. та податкова накладна №1121 від 30.11.2011р. на суму ПДВ 74244,05грн., які було включено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних та в електронному вигляді подано за листопад 2011р. до ДПІ за місцем реєстрації. Крім цього, Товариством подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок на розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (Д1).

У даному випадку ТзОВ "Секюріті" не занижено податкові зобов'язання з помилковим включенням до реєстру податкової накладної №1002 від 29.11.2012р. В той же час, дата виписки, назва контрагента, інші реквізити, а головне - сума ПДВ Товариством вказана правильно, а отже, ця помилка не вплинула і не могла вплинути на правильність нарахування суми податку на додану вартість. Оформлені належним чином первинні документи доводять факт здійснення господарських операцій на зазначену у податкових накладних суму, отже, податкові зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2011р. задекларовані Товариством належним чином та в повному обсязі. Придбані ТМЦ у постачальника ТзОВ "Ейс контракшен менеджмент" використані у господарській діяльності ТзОВ "Секюріті", що підтверджується первинними документами.

Апелянт звертає увагу на те, що ст.201 п.201.10 абзацом 9 Податкового кодексу України передбачено наступне: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю товару на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а у ст.198 п.198.6 абзаці 3 Податкового кодексу України передбачено, що у випадку не включення платником податку у відповідному звітному періоді до податкового кредиту сум ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право за ним зберігається протягом 365 днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до вимог ст.56.21 Податкового кодексу України, у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою, припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши та дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних міркувань:

Згідно із вимогами ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Із змісту ст.19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно ч.1 ст.138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо від заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 22.02.2012р. ДПІ у Шевченківському районі м.Львова проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2011р.

За результатами проведеної перевірки складено Акт за №17/253/15-2/37073247 та прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.03.2012р. №0000841630/5863, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість в сумі 124986,00грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 31246,50грн. та №0000831630/5886 від 12.03.2012р., згідно якого позивачу визначено завищення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 12758,00грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 3439,50грн.

Встановлено, що 21.02.2012р. ТзОВ "Секюріті" до ДПІ у Шевченківському районі м.Львова направлено лист №65 щодо допущеної ним механічної помилки у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних - до реєстру помилково включена податкова накладна №1002 від 29.11.2011р. на суму 832464,29грн., в тому числі ПДВ в сумі 138744,05грн., яка виписана постачальником ТзОВ "Ейс контракшен менеджмент" замість податкових накладних №1026 від 29.11.2011р. на суму 387000,00грн., ПДВ в сумі 64500,00 грн. і №1121 від 30.11.2011р. на суму 445464,29грн., ПДВ в сумі 74244,05грн., також подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ (Д1).

Відповідно до вимог п.198.1. ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до вимог п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбувалася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, згідно з п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до вимог ст.39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця, та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Податкова накладна, яка була виписана в звітному періоді, у цьому ж звітному періоді повинна бути отримана платником податку та у цьому ж звітному періоді повинна бути включена ним до реєстру отриманих податкових накладних, та, відповідно, повинна бути в цьому ж звітному періоді відображена в податковій звітності платника податку.

Якщо така податкова накладна згідно з даними податкового обліку платника була включена до реєстру отриманих податкових накладних цього звітного періоду, але з будь-яких причин не була відображена в податковій звітності за цей період, вона може бути відображена в податковій звітності платника податку в наступних звітних періодах, в тому числі і в складі податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту), шляхом подання уточнюючого розрахунку за той звітний період, в якому вона була включена до реєстру отриманих податкових накладних та помилково не включена до податкової звітності.

В той же час, апелянт діяв відповідно до вимог п.50.1 ст.50 ПК України, де вказано, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно із вимогами ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Секюріті", м.Львів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.08.2012р. у справі №2а-2602/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Секюріті", м.Львів до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби, м.Львів про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, - задоволити.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.08.2012р. у справі №2а-2602/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Секюріті", м.Львів до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби, м.Львів про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги позивача задоволити.

3. Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000841630/5863 від 12.03.2012р. та №0000831630/5886 від 12.03.2012р. Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя Р.Б. Хобор