Ухвала суду № 35697784, 27.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 р. Справа № 9104/148224/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання: Дембіцької Х.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року у справі за позовом Славутського міжрайонного прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

09.07.2012 року міжрайонний прокурор Хмельницької області в інтересах держави в особі Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» про стягнення податкового боргу у сумі 42 725,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за Шепетівським військовим лісгоспом, який є відокремленим структурним підрозділом Держаного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" без права юридичної особи, рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 2011 рік та І квартал 2012 року у сумі 42 626,37 грн. та нарахованої пені у сумі 99,60 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (76014, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 6, код ЄДРПОУ - 08033772) в дохід держави 38 725 (тридцять вісім тисяч сімсот двадцять п'ять) грн. 97 коп. податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить Державному підприємству "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат".

Представник позивача постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що згідно Довідки АА № 557887 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Шепетівський військовий лісгосп є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» без права юридичної особи і знаходиться в його підпорядкуванні. Майно Шепетівського військового лісгоспу державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» становлять основні фонди та обігові кошти. Згідно п.п. 2.5 та 2.6 Положення затвердженого 01.09.2009 року, Шепетівський ВЛГ здійснює користування і розпорядження майном у відповідності до мети своєї діяльності і призначення майна та здійснює свою діяльність на принципах повного госпрозрахунку та самофінансування. Стаття 57.1 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації. Так, як платником податку є Шепетівський військовий лісгосп державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», то і стягнення заборгованості повинно проводитись за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать Шепетівському ВЛГ. Таким чином суд помилково прийшов до висновку, що податковий борг підлягає стягненню за рахунок коштів які належать юридичній особі. Пунктом 2 статті 1833 КАС України передбачено, що подання органу державної податкової служби подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду за загальними правилами підсудності, встановленими ПКУ, у письмовій формі. Виходячи із зазначених норм законодавства, орган державної податкової служби має право звернутися до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом з платника податків протягом двадцяти чотирьох годин після спливу 60 календарних днів з моменту надсилання податкової вимоги такому платнику податків, при цьому додавши до подання такі докази: документальне підтвердження дати направлення (вручення) податкової вимоги платнику податків; докази того, що орган ДПС надіслав відповідачу копії подання та доданих до нього документів. Окрім вище наведеного, пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України зазначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

В судовому засіданні прокурор надала пояснення та заперечила проти доводів апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство "Івано-Франківський лісопромисловий комбінат Міністерства оборони України" 26.06.1993 року зареєстроване державним реєстратором Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа (код ЄДРПОУ - 08033772) та перебуває на податковому обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби.

30.09.2008 року Державне підприємство "Івано-Франківський лісопромисловий комбінат Міністерства оборони України " згідно наказу міністра оборони України № 469 перейменовано у Державне підприємство "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", яке відповідно до вказаного наказу є правонаступником усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Івано-Франківський лісопромисловий комбінат Міністерства оборони України ".

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 029268 від 12.01.2011 року вбачається, що Шепетівський військовий лісгосп є відокремленим структурним підрозділом Держаного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (філією) без права юридичної особи (код відокремленого підрозділу за ЄДРПОУ - 24972050; місцезнаходження - 30400, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Карла Маркса, 18).

20.12.1993 року Шепетівський військовий лісгосп взятий на податковий облік Шепетівською об'єднаною державною податковою інспекцією Хмельницької області.

Згідно довідки Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби № 48/10/15 від 27.04.2012 року вбачається, що Шепетівський військовий лісгосп перебуває на обліку у Славутській об'єднаній державній податковій інспекції Хмельницької області Державної податкової служби як платник окремих видів податків та зборів, а саме - збору за спеціальне використання лісових ресурсів.

Славутською міжрайонною прокуратурою Хмельницької області проведено перевірку Шепетівського військового лісгоспу Держаного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", за результатами якої встановлено, що у зв'язку із несвоєчасною несплатою Шепетівським військовим лісгоспом до бюджету збору за спеціальне використання лісових ресурсів, станом на 13.06.2012 року, залишається непогашеною заборгованість по сплаті збору за спеціальне використання лісових ресурсів та нарахованої пені у загальній сумі 42 725,97 грн.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами України з питань митної справи. Статтею 9 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних податків та зборів належить, зокрема, збір за спеціальне використання лісових ресурсів (пункт 9.1 підпункт 9.1.13).

Механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів врегульовано розділом ХVІІ Податкового кодексу України. Згідно пункту 329.1 статті 329 цього Кодексу платниками збору є лісокористувачі - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Статтею 334 Податкового кодексу України встановлено, що лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору наростаючим підсумком з початку року за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, у якому окремим рядком зазначається сума збору, сплачена відповідно до підпунктів 334.2.1 та 334.2.2 цього пункту, та подають його органу державної податкової служби за місцезнаходженням лісової ділянки у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду (пункт 334.2). Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу (пункт 334.1).

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2012 року Шепетівським військовим лісгоспом подано до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області податкові розрахунки збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 2011 рік за № № 24876, 24877, 24878, 24879 та за № 24880, якими узгоджено податкові зобов'язання платника податків щодо збору за звітний квартал 2011 року у сумі 9 462,11 грн., 1 182,91 грн., 3 979,17 грн., 5 238,03 грн. та у сумі 6 578,94 грн. відповідно. Крім того, 03.05.2012 року Шепетівським військовим лісгоспом подано до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області податкові розрахунки збору за спеціальне використання лісових ресурсів за І квартал 2012 року за № № 4000, 4001, 4002 та за № 4003, якими узгоджено податкові зобов'язання платника податків щодо збору за вказаний 5 287,00 грн., 306,50 грн., 13 230,00 грн. та у сумі 1 555,75 грн. відповідно.

Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання Шепетівського військового лісгоспу, визначені ним у податкових розрахунках збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 2011 рік та за І квартал 2012 року, є узгодженими.

У відповідності до абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 334.3 статті 334 Податкового кодексу України встановлено, що лісокористувачі сплачують збір у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що самостійно узгоджені Шепетівським військовим лісгоспом суми збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 2011 рік та за І квартал 2012 року, підлягали сплаті останнім у строк, встановлений пунктом 334.3 статті 334 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Славутською об'єднаною державною податковою інспекцією Хмельницької області на виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано Шепетівському військовому лісгоспу податкову вимогу за № 17 від 21.02.2012 року.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Відповідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем, у зв'язку із несплатою Шепетівським військовим лісгоспом узгодженого податкового зобов'язання, а саме збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 2011 рік та І квартал 2012 року, нараховано останньому пеню у сумі 99,60 грн.

Наявність податкового боргу підтверджується розрахунком заборгованості по Шепетівському військовому лісгоспу, обліковою карткою даного платника податків та іншими матеріалами справи.

За таких обставин, суд першої інстанції відро дійшов до висновку про те, що податковий борг у сумі 35 899,52 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.

Частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Згідно частини 3 статті 25 цього Кодексу філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Таким чином, податковий борг у сумі 38 725,97 грн. підлягає стягненню із Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат".

На підставі вимог підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року у справі № 2a-1965/12/0970 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді С.П. Нос

А.І. Рибачук