Ухвала суду № 35697722, 19.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 р. Справа № 876/11514/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Дутки І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу Будинкоуправління №4 квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2013 року у справі за позовом Будинкоуправління №4 квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування вимог,-

встановила:

У квітні 2013 року Будинкоуправління №4 квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова звернулося з позовом до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування вимог.

Позивач вказував, що відповідачем прийнято вимоги про сплату боргу №Ю21 від 05.11.2012 року та №ю 134 від 06.12.2012 року, якими визначено позивачу заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафів (фінансових санкцій) та пені з урахуванням суми нарощеного боргу на суму 1 665 336,35 грн. та 1 756 153,13 грн. відповідно.

Проте, при винесені вказаних вимог, відповідачем не враховано суми єдиного внеску, які перераховані ПП «Доброчин-Сервіс» від імені і за рахунок Будинкоуправління №4 КЕВ м. Львова згідно договору доручення №1 від 27.02.2009 року.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду та просив: визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова про сплату боргу №Ю21 від 05.11.2012 року в частині визначення боргу в сумі 94 505,46 грн.; визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова про сплату боргу №Ю134 від 06.12.2012 року в частині визначення боргу в сумі 90 853,68 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду оскаржив позивач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що БУ №4 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 лютого 2009 року БУ № 4 Львівської КЕЧ району (Довіритель) та ПП «Доброчин-Сервіс» (Повірений) уклали договір доручення № 1 предметом якого є, зокрема, здійснення оплати виставлених рахунків по зобов'язаннях Довірителя перед третіми особами.

Відповідно до п. 2.2.3 Змін до договору від 04.01.2011р., Повірений зобов'язаний проводити оплату платежів по зобов'язаннях Довірителя за письмовим розпорядженням Довірителя в строк, визначений розпорядженням.

На підставі договору доручення з внесеними у нього змінами та на його виконання Повірений сплатив суми єдиного внеску за БУ №4 з особистого банківського рахунку на рахунок Управління, вказавши при цьому у призначенні платежів про сплату внесків від імені БУ № 4.

Суми сплачених Повіреним грошових коштів Управлінням не зараховані в особовий рахунок позивача, оскільки такі не надходили з банківського рахунку платника єдиного внесків.

Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова прийнято та надіслано БУ №4 вимоги № Ю 21 від 05.11.2012р. та № Ю 134 від 06.12.2012р.

В порядку адміністративного оскарження до Управління, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено скарги позивача без задоволення, а дані вимоги - без змін.

Не погоджуючись з вимогою № Ю 21 від 05.11.2012р. в частині визначення боргу в сумі 94 505,46 грн. та вимогою № Ю 134 від 06.12.2012р. в частині визначення боргу в сумі 90 853,68грн., позивач звернувся до суду за захистом прав. Підставою для скасування вказаних вимог в цих частинах на думку позивача є сплати суми єдиного внеску, ПП «Доброчин-Сервіс» від імені і за рахунок Будинкоуправління №4 КЕВ м. Львова згідно договору доручення №1 від 27.02.2009 року

Колегія суддів з такими доводами погодитися не може з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464 (далі - Закон №2464) передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску є, у тому числі підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (ст. 4 Закону № 2464).

Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (ст. 6 Закону №2464).

Згідно з ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до ч.9 ст.25 Закону передача платниками єдиного внеску обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

Даним Законом не передбачено представництво або передоручення у сфері сплати платником зобов'язань єдиного внеску.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону №2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

Оскільки Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає порядок сплати єдиного внеску та забороняє передачу обов'язку щодо такої сплати третім особам, тому посилання БУ №4 на укладення Договору доручення №1 від 27.02.2009р. із внесеними у нього змінами є безпідставним, оскільки суперечить вимогам Закону №2464.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова доведено законність своїх дій, та правомірно прийнято оскаржувані вимоги.

З врахуванням викладеного судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 року відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до вирішення справи по суту.

З врахуванням викладеного, з позивача слід стягнути 926,80 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Будинкоуправління №4 квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2013 року у справі №813/3260/13-а - без змін.

Стягнути з Будинкоуправління №4 квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до Державного бюджету України судовий збір в сумі 926,80 грн. (дев'ятсот двадцять шість гривні вісімдесят копійок).

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22.11.2013 року