Ухвала суду № 35696435, 21.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 р.Справа № 818/922/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2013р. по справі № 818/922/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах звернулося до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, у якому просив:стягнути заборгованість зі сплати внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в розмірі 656,34грн

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 р. позовні вимоги задоволені у повному обсязі, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010рік в сумі 656, 34грн.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, є страхувальником і зареєстрований як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сумах (а.с.5-6).

Згідно поданого річного звіту за 2010 рік, відповідачем, як платником єдиного податку, самостійно були нараховані страхові внески в сумі 2296,80 грн., виходячи із вищезазначеного мінімального страхового внеску, а саме: липень-вересень 2010 р. в сумі 294,82 грн., жовтень-листопад 2010 р. в сумі 301,12 грн., грудень 2010 р. в сумі 306,10грн., що підтверджується копією звіту за 2010 рік (а.с.5). Часткова сплата складає 1640 грн. 46 коп.

Заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків за 2010 р. складає (2296,80 грн. -1640,46 грн.) 656, 34 грн., що підтверджується розрахунками управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (а.с.3).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 5.1 постанови правління Пенсійного фонду України від 22 жовтня 2010 року №25-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 листопада 2010 р. №1091/18386 про внесення змін до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування передбачено, що страхові внески, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, а саме: відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно п. 5 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідач є страхувальником та сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до закону.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), страхувальник, зобов"язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески у розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов"язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору. Порядок обчислення збору на фактичні витрати на оплату праці встановлений п. 5 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року №21-1.

Відповідно до п.п. 3,4 ст.18 вищевказаного Закону, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, що справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який вступив в закону силу 17.07.2010року, доповнено п.4 п. 8 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний внесок, фіксований податок) зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини єдиного, фіксованого податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», з 1 липня 2010року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 888 грн., з 1 жовтня 2010 року 907 грн., з 1 грудня 2010 року 922 грн. Тому мінімальний страховий внесок на місяць у третьому кварталі 2010 року становив 294 грн. 82 коп., у жовтні-листопаді 2010року 301 грн. 12коп., у грудні 2010 року 306 грн. 10коп.

Частинами 4 та 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною 6 статті 18 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" (діючої на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Згідно ч. 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Колегія суддів не бере до уваги, твердження апелянта, що заборгованість сплачена у повному обсязі, оскільки надані квитанції свідчать лише про часткову сплату боргу, яка врахована позивачем при розрахунку зазначеного боргу.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2013р. по справі № 818/922/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.