Ухвала суду № 35696012, 02.12.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

4

Справа № 0907/2-365/2011

Провадження № 22ц/779/2676/2013

Категорія 27

Головуючий у І інстанції Шамотайло О.В.

Суддя-доповідач Беркій О.Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Томин О.О., Пнівчук О.В.,

секретаря: Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Плюс Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 09 листопада 2012 року,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 2009 року ВАТ «Плюс Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 16 485,78 доларів США, що еквівалентно 129 380 грн. 40 коп.

Позовні вимогу обґрунтовувало тим, що згідно укладеного кредитного договору 17 квітня 2008 року ОСОБА_2 було надано кредит в сумі 14 959,70 доларів США зі сплатою річних процентів за користування ним у розмірі, що визначається як ставка LIBOR 3м збільшена на 10,40% терміном повернення до 17 квітня 2028 року.

Посилаючись на те, що відповідач систематично порушувала умови укладеного кредитного договору, в зв'язку з чим станом на 20 серпня 2009 року утворилася заборгованість в розмірі 16 485,78 доларів США, що еквівалентно становило 129 380 грн. 40 коп., просило позов задовольнити.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 09 листопада 2012 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором від 17 квітня 2008 року в сумі 129 380 грн. 40 коп., 120 грн. по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового розгляду справи 1 293 грн. 80 коп. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 02 вересня 2013 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду від 09 листопада 2012 року залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на необґрунтованість даного рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають істотне значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що судом не було належним чином повідомлено її про розгляд справи на 09 листопада 2012 року, оскільки жодних судових повісток в порядку ст.ст. 74-78 ЦПК України про виклик до суду вона не отримувала.

Вказує, що з початку виникнення прострочення по сплаті кредиту вона постійно спілкувалася з представниками банку про реструктуризацію боргу та про можливі варіанти погашення заборгованості, однак під час візитів до ПАТ «Ідея Банку» їй не було повідомлено про те, що судом буде розглядатися справа про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судом безпідставно взято до уваги як належний доказ, поданий розрахунок заборгованості, оскільки банком не було подано конкретизованого помісячного розрахунку заборгованості, де було б зазначено період та розмір погашення кредиту і відсотків, період виникнення заборгованості і проведених нарахувань.

Крім того, враховуючи, що заборгованість по кредиту виникла внаслідок негативного впливу світової економічної кризи, то банком неправомірно нарахована пеня, оскільки в таких випадках пеня не стягується.

Судом не перевірено, чи були кошти нею фактично отримані або ж за її заявою перераховані на будь-який розрахунковий рахунок.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

В засідання апеляційного суду сторони повторно не з'явилися, хоча про час та місце судового розгляду належним чином були повідомлені.

Вислухавши доповідача, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 17 квітня 2008 року між ВАТ «Плюс Банк», правонаступником якого є ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 14 959 доларів США 70 центів зі сплатою річних процентів, що визначається як ставка LIBOR 3м збільшена на 10,40% річних терміном до 17 квітня 2028 року.

Згідно з п.6.1 укладеного договору, за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти річні у розмірі, що визначається як ставка LIBOR 3м збільшена на 10,40% річних.

LIBOR - змінна Лондонська міжбанківська ставка по депозитах у доларах США і ця ставка використовується як базова для визначення процентної ставки для позичальника. Для розрахунку обирається 3-місячний LIBOR. На день укладення цього договору LIBOR 3м становила 2,85% річних.

Сторони домовилися, що зміна процентної ставки за цим договором, у зв'язку із зміною розміру LIBOR 3м здійснюється без внесення змін до цього договору.

За змістом п.4.5 договору вбачається, що повернення кредиту здійснюється щомісячно завчасно не пізніше ніж за 2 робочі дні до дати, визначеної графіком погашення ануїтетних платежів у гривнях в розмірі необхідному для купівлі іноземної валюти за курсом банку на суму ануїтетного платежу.

Пунктом 9.1 даного договору визначено, що за несвоєчасне чи неналежне виконання грошових зобов'язань за цим договором по поверненню кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом, позичальник сплачує за кожен день прострочки пеню в розмірі 0,5 % від простроченої суми за кожний день прострочки, а розмір пені визначається у валюті кредиту та сплачується в гривнях за курсом, встановленим НБУ на день такої сплати.

Відповідно до п.9.5 договору сторони домовились, що строк позовної давності для стягнення неустойки (штрафу, пені) за цим договором прирівнюється до строку позовної давності встановленої законом для основної вимоги за цим договором.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов'язань за кредитним договором, станом на 20 серпня 2009 року виникла заборгованість в розмірі 16 485 доларів США 78 центів, що еквівалентно за курсом НБУ становить 129 380 грн. 40 коп., з яких: борг за кредитом - 14 847 доларів США 06 центів, що еквівалентно за курсом НБУ становить 116 519 грн. 73 коп., борг за процентами - 1 048 доларів США 14 центів, що еквівалентно за курсом НБУ становить 8 225 грн. 80 коп., пеня за кредитом 590 доларів США 58 центів, що еквівалентно за курсом НБУ становить 4 634 грн. 87 коп.

За наведених обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позову ПАТ «Ідея Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника в сумі 129 380 грн. 40 коп.

Обставини щодо наявності суми заборгованості позичальника за відповідний період та її несплати відповідачем не спростовані і підтверджені помісячним розрахунком заборгованості, представленим в засіданні апеляційного суду, а тому не заслуговують на увагу доводи апелянта з цього приводу.

Посилання апелянта на те, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи не заслуговують на увагу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що про розгляд справи на 09 листопада 2012 року ОСОБА_2 була повідомлена 15 жовтня 2012 року, що стверджується рекомендованим листом про вручення поштового відправлення (а.с.131).

Крім того, справа в суді знаходиться на розгляді з вересня 2009 року, ОСОБА_2 неодноразово подавала апеляційні скарги на ухвали суду, а тому безпідставними є доводи апелянта про те, що представниками банку не було її повідомлено про розгляд справи судом.

Як зазначала в апеляційній скарзі ОСОБА_2, вона з початку виникнення прострочення по сплаті кредиту постійно спілкувалася з представниками банку про реструктуризацію боргу та про можливі варіанти погашення заборгованості, а тому не заслуговують на увагу її доводи про відсутність доказів фактичного отримання кредитних коштів.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 09 листопада 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: О.О. Томин

О.В. Пнівчук