Ухвала суду № 35695334, 28.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Справа № 9104/108871/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Західна енергетична спілка» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.05.2012 року у справі за позовом приватного підприємства «Західна енергетична спілка» до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Західна енергетична спілка» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 01.06.2011 року № 0000302301 та № 0000292301.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що податковим органом в порушення положень діючого законодавства помилково зроблено висновок щодо нікчемності договорів укладених між позивачем з ТОВ «Іртас», ТОВ «Віктор Ко» та при цьому необгрунтовано збільшено податкове зобов»язання з податку на додану вартість та податку на прибуток. На момент вчинення господарських операцій відомості про вказаних контрагентів знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та останні були зареєстрованими платниками податку на додану вартість. Валові витрати та податковий кредит сформовані відповідно до вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 08.12.1994 року та пп.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року у зв'язку з виконанням контрагентами договорів. При цьому понесені валові витрати та сформований податковий кредит підтверджуються первинними розрахунковими документами та податковими накладними.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.05.2012 року відмовлено в задоволені позовних вимог, оскільки суд не погодився з наведеними позивачем доводами.

Зазначену постановою суду оскаржив позивач - ПП «Західна енергетична спілка», який просить скасувати дану постанову та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтування позовних вимог, зокрема зазначає, що в господарських операціях між позивачем та ТОВ «Іртас», ТОВ «Віктор Ко» відсутні визначені Цивільним кодексом України підстави вважати укладений з цими суб'єктами господарювання договорів з виконання будівельних робіт нікчемними, а у позивача були всі встановлені законом підстави для формування податкового кредиту та обсягу понесених витрат в задекларованому розмірі та самі господарські операції мали місце між сторонами.

Одночасно апелянт зазначає, що підприємство не може бути позбавленим права на валові витрати та податковий кредит у зв'язку із неналежним звітуванням та неналежною сплатою податків його контрагентами.

Відповідно до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Приватне підприємство «Західна енергетична спілка» 23.10.2008 року зареєстровано Кам»янка-бузькою районною державною адміністрацією та 24.10.2008 року взято на податковий облік і на момент проведення перевірки знаходиться на обліку в ДПІ у у Кам'янка-Бузькому районі та було платником податку на додану вартість.

Працівниками ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі в період з 04.05.2011 року по 11.05.2011 року проведено планову виїзну перевірку ПП «Західна енергетична спілка» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період 23.10.2008 року до 30.09.2010 року.

18.05.2011 року за результатами перевірки складено акт перевірки № 123/23-0/36153242, яким встановлено порушення підприємством вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 08.12.1994 року внаслідок чого занижено податок на прибуток за І - III квартали 2010 року на загальну суму 772070 грн.; пп.7.4.5 п.7.4, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року внаслідок чого занижено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 1144200 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом 01.06.2011 року прийнято щодо підприємства податкові повідомлення-рішення за № 0000302301, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 965088 грн., в тому числі 772070 грн. за основним платежем та 193018 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000292301, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість підприємств в розмірі 1430250 грн., в тому числі 1144200 грн. за основним платежем та 286050 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу висновку про порушення ПП «Західна енергетична спілка» законодавства та нікчемності правочинів, ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі поклало обставини, які стосуються ТОВ «Іртас», ТОВ «Віктор Ко». Дана обставина встановлена за наслідками перевірки ТОВ «Віктор Ко» працівниками ДПІ у Залізничному районі м. Львова (акт перевірки № 3282/23-2/20799703 від 30.12.2010 року) та ТОВ «Іртас» працівниками ДПІ у Сихівському районі м. Львова (акт перевірки № 117/23-2/34419121 від 17.02.2011 року), якими встановлено правочини з ознаками нікчемності, відсутність за місцем знаходження, відсутність основних фондів, трудових ресурсів, а також дані системи АС про відхилення податкового зобов»язання з податковим кредитом ПП «Західна енергетична спілка».

Вирішення спору потребує встановлення реальності господарської операції між ПП «Західна енергетична спілка» та ТОВ «Іртас», ТОВ «Віктор Ко». З'ясування наведених обставин має істотне значення для правильної юридичної оцінки дій позивача з питання щодо віднесення ним до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених за товари вказаним вище контрагентом.

Сторона позивача стверджує, що мала господарські відносини на виконання ряду робіт з ТОВ «Іртас», ТОВ «Віктор Ко» в перевіряємий період і це стверджується представленими договорами, копіями податкових накладних, виписаними ОСОБА_1 - директором ТОВ «Іртас» та відповідно ОСОБА_2 - директором ТОВ «Віктор Ко», копіями актів надання послуг, актів приймання виконаних будівельних робіт, видаткових накладних, докази оплати.

Згідно з п. 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Аналізуючи приписи п. 1.7 ст.1, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року, необхідно вказати, що визначальною підставою для формування податкового кредиту є достовірне встановлення обставин щодо реальності господарської операції, наявності правових та фактичних підстав для витрат з придбання товарів, робіт, послуг.

Зважаючи на вимоги Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-ХІУ відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704.

Відповідно до п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

В статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-ХІУ зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-ХІУ, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

За змістом п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, що зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 29.12.2011 року закрито кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 за ст.ст. 27 ч.3, 28 ч.3, 205 ч.2 Кримінального кодексу України, ОСОБА_2 за ст.ст. 27 ч.3, 28 ч.3, 205 ч.2 КК України, ОСОБА_1 за ст.ст. 27 ч.2, 28 ч.2, 205 ч.2 КК України, ОСОБА_4 за ст.ст. 27 ч.2, 28 ч.3, 205 ч.2 КК України, ОСОБА_5 за ст.ст. 27 ч.2, 205 ч.2 КК України, ОСОБА_6 за ст.367 ч.2 КК України у зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності обвинувачених осіб на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році», тобто з нереабілітуючих підстав.

Зазначені особи обвинувачувалися в тому, що в складі організованої злочинної групи впродовж 2009-2010 років організували реєстрацію, придбання та перереєстрацію суб'єктів господарювання на малозабезпечених «підставних» осіб за грошову винагороду, а саме: ТОВ «Віктор Ко», ТОВ «Екопласт-Львів», ТОВ «Іртас», ПП «Універсалбуд», ПП «Західпрестижтрейд», ПП БФ «Віалекс», ПП «МААБ», ТОВ «Маюн», ТОВ «Львівський спеціалізований комбінат №2», ТОВ «Миколаїв Авто» та документально оформляли неіснуючі операції купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт, після чого дані документи передавалися замовникам цих послуг - реально діючим підприємствам, для відображення в бухгалтерському та податковому обліку, з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, здійснення операцій щодо незаконного переказу безготівкових коштів, перерахованих з рахунків цих підприємств на рахунки фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності для зняття готівкою.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також проведеною перевіркою встановлено, що в контрагентів позивача відсутні необхідні умови для відповідної господарської діяльності, а саме основні фонди, транспортні засоби, що свідчить про неможливість самостійно здійснювати фінансово-господарську діяльність.

Зважаючи на наведене, необхідно погодитись з висновком суду першої інстанції про відсутність господарських операцій між позивачем з ТОВ «Іртас», ТОВ «Віктор Ко».

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задовольнні позовних вимог, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обгрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та довів правомірність прийнятих рішень.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст. 160, ст.197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Західна енергетична спілка» - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.05.2012 року у справі №2а-6637/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Р.Б.Хобор

І.О.Яворський