Постанова № 35693197, 14.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року Справа № 26566/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Кузьмича С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 березня 2010 року у адміністративній справі №2а-6459/09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізол» до Державної податкової інспекції в м. Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Ізол» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування податкового повідомлення - рішення №0000992342/0/23-121 від 17.03.2009 року, згідно з яким нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податкового повідомлення-рішення №0001002342/0/23-121 від 17.03.2009 року, згідно з яким нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у посадових осіб ДПІ у м. Рівне не було підстав для зменшення валових витрат підприємства та податкового кредиту, оскільки під час проведення перевірки їм було надано первинні документи, що підтверджують факт понесення витрат у відповідності до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Щодо порушення приписів пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», то під час перевірки було надано податкові накладні з доказами їх оплати на підтвердження всієї суми задекларованого податкового кредиту. Також ствердив, що на момент вчинення господарських операцій позивача з ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» та ПП «Аргоімпекс-ресурс», відомості про останніх знаходилися в ЄДР та вони були на обліку як платники податків в ДПІ у м.Рівне. Враховуючи наявність первинних документів, як аргументації вчинення господарських операцій з ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» та ПП «Аргоімпекс-ресурс», підтвердження праводієздатності контрагентів позивача, вважає, що у ДПІ у м. Рівне не було підстав для кваліфікації угод з такими контрагентами, як нікчемних.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.03.2010 р. позов задоволено повністю. Податкове повідомлення рішення суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м. Рівне від 17 березня 2009 р. за №0000992342/0/23-121, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Ізол» нараховане податкове зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в сумі 773508,00 грн., в тому числі за основним платежем - 644590,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 128918,00 грн., та за №0001002342/0/23-121, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Ізол» нараховане податкове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в сумі 773508,00 грн., в тому числі за основним платежем - 515672,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 257836,00 грн. - визнано протиправними та скасовано. Присуджено на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ізол» із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зазначає, що під час проведення перевірки було встановлено факт здійснення позивачем господарських операцій по придбанню послуг у ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» та ПП «Аргоімпекс-ресурс», при цьому, однак, і у одного, і у другого контрагента відсутні трудові та виробничі потужності, необхідні для надання таких послуг. Вважає, що позивачем укладалися угоди з вказаними контрагентами виключно для отримання податкової вигоди у вигляді формування валових витрат та податкового кредиту, як наслідок, дані правочини є нікчемними. Витрати, понесені позивачем, є такими, що не підтверджуються первинними документами податкового обліку, що тягне за собою порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» . Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Директор ТзОВ «Ізол» Шевченко СР. надіслала на адресу суду заяву про перенесення розгляду справи на два місяці у зв'язку із травмою ноги. Колегія суддів вважає, що вказане клопотання є необґрунтованим, оскільки з такого не вбачається, що вказана особа перебуває на стаціонарному лікуванні чи амбулаторному лікуванні, не заявлено клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із хворобою та крім цього, позивач вправі скористатись правом на участь у справі представника, з урахуванням того, що у суді першої інстанції бав участь представник позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Відповідачем з 25.02.2009 року по 02.03.2009 року проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Аргоімпекс-ресурс» та ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено Акт №10/35/13992747 від 05.03.2009 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: №0000992342/0/23-121 від 17.03.2009 року, згідно якого ТОВ «Ізол» нараховане податкове зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в сумі 773508,00 грн., в тому числі за основним платежем - 644590,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 128918,00 грн.; №0001002342/0/23-121 від 17.03.2009 року, згідно якого ТОВ «Ізол» нараховане податкове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в сумі 773508,00 грн., в тому числі за основним платежем - 515672,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 257836,00 грн.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що законодавством нікчемність таких правочинів не встановлена, а на момент розгляду даного спору, судами рішень про визнання недійсними вищенаведених правочинів позивача з ПП «Агроімпекс-ресурс» та ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон», або первинних документів, що складені за участю названих сторін, у яких відображені вчинені сторонами правочини, не прийнято, правових підстав для кваліфікації їх як таких, що не створюють жодних правових наслідків, у адміністративного суду немає. Тим більше, що позивачем надано рішення господарського суду Рівненської області від 22.02.2010 року у справі №14/19 та у справі №14/18, якими встановлено факт наступного схвалення договорів, укладених ТОВ «Ізол» з ПП «Агроімпекс - ресурс» та ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон», та їх дійсність, і ці обставини, в силу вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, не потребують доказування.

Проте, колегія суддів апеляційного суду з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам та суперечать нормам матеріального права.

Судом встановлено, що на протязі періоду, що перевірявся, ТОВ «Ізол» було укладено з ПП «Аргоімпекс-ресурс» договори оренди складського приміщення №б/н від 07.05.2008 року, від 31.07.2008 року та від 29.08.2008 року. За умовами вказаних угод, ПП «Аргоімпекс-ресурс» взяло на себе зобов'язання передати ТОВ «Ізол» у строкове платне користування складське приміщення площею 1500 м2, що знаходиться в м. Здолбунів, вул. Віли,1/46а.

Виконання вищезазначених договорів підтверджується копіями актів прийому-передачі складського приміщення в оренду та з оренди, актів здачі-приймання робіт (надання послуг).

Сформований ТОВ «Ізол» по даним операціям податковий кредит підтверджується податковими накладними виписаними ПП «Агроімпекс-ресурс»: №2 від 31.07.2008 року, №6 від 29.08.2008 року та №69.1 від 30.09.2008 року.

Оплата послуг з оренди здійснена ТОВ «Ізол» шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП «Агроімпекс-ресурс» в сумі 73000 грн. з ПДВ по першому договору, 460000,00 грн. з ПДВ -по другому і 460000 грн. з ПДВ -по третьому.

З матеріалів справи також вбачається, що на протязі періоду, що перевірявся ТОВ «Ізол» було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування б/н від 30.05.2008 року та договір підряду на послуги машин і механізмів №05/09 від 09.09.2008 року з ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон».

Виконання договору на транспортно-експедиційне обслуговування підтверджується копіями актів приймання-здавання виконаних робіт та товарно-транспортними накладними. Податковий кредит сформований на підставі податкових накладних №11 від 31.07.2008 року, №31 від 29.08.2008 року та №102.4 від 30.09.2008 року. За отримані послуги ТОВ «Ізол» було перераховано на розрахунковий рахунок ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» грошові кошти в сумі 1019461,00 грн. з ПДВ.

Виконання договору №05/09 від 09.09.2008 року підтверджується долученими до матеріалів справи копіями актів здачі в оренду машин і механізмів. Податковий кредит сформований позивачем на підставі податкової накладної №102.3 від 30.09.2008 року.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Пунктом 2.4. цього Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд першої інстанції зазначає, що в матеріалах справи містяться договори, податкові накладні, акти приймання - здавання робіт, докази оплати, що підтверджують реальність існування між позивачем та його контрагентами господарських правовідносин.

Наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для здійснення господарської операції, але не очевидним доказом її виконання, а сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням виконання господарської операції.

Однак, документів, які б конкретизували виконання даних договорів зокрема перелік транспортних засобів із зазначенням їх власників, моделей та марок, державних номерних знаків та правовстановлюючих документів на вказані транспортні засоби тощо, позивачем не представлено.

Що стосується договорів оренди складського приміщення за адресою м. Здолбунів, вул. Віли 1/46а, то будь - яких документів, окрім договорів на оренду приміщення, актів здачі - приймання складського приміщення в оренду позивачем не представлено. Зокрема, не представлено правовстановлюючих документів на приміщення, яке надавалось в оренду, технічного паспорту на вказане приміщення тощо.

Крім цього, згідно вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 25.05.2010р., суд визнав доведеним те, що внаслідок діяльності ПП «Агроімпекс - ресурс» та ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон», в результат задекларованих господарських операцій не було встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) виробничої або господарської необхідності систематичного придбання та продажу товарів. Встановлено також неможливість реального виконання зобов'язань з урахуванням часу, значного обсягу робіт, що часто виконувались протягом одного календарного місяця, тобто відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності найманих працівників, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про відсутність у вказаних суб'єктів господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань, тобто така діяльність вказаних суб'єктів підприємницької діяльності носила фіктивний характер.

Зазначений вирок колегія суддів приймає до уваги з метою об'єктивного вирішення розглядуваного спору і враховує в порядку ч. 4 ст. 72 КАС України в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно особою.

Колегією суддів апеляційного суду враховується правова позиція Верховного Суду України що несплата податків контрагентами не впливає на податковий статус позивача, однак дослідження реальності господарської операції є обов'язковим в цьому контексті.

Таким чином, з урахуванням тієї обставини, що вироком суду діяльність ПП «Агроімпекс - ресурс» та ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» визнана фіктивною, то видані ними первинні документи є таким, що не мають юридичної сили.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідачем винесені обґрунтовано, оскільки фактичне виконання договорів не відбулось, а лише проведене їх документальне оформлення, у зв'язку із чим вказані операції були нікчемними. Позивач фактично співпрацював з фіктивними суб'єктами господарювання.

Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Рівне - задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 березня 2010 року у адміністративній справі №2а-6459/09 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

С.М. Кузьмич