КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/6181/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В. М. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
У Х В А Л А
Іменем України
19 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Грищенко Т.М.,
суддів Лічевецького І. О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі Киш С.А.,
у відкритому судовому засіданні в м. Києві згідно ст. 41 КАС України розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сумах на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2013 року по справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Мак Дональдз Юкрейн ЛТД» до Державної податкової інспекції в м. Сумах та Сумській області ДПС про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2013 року адміністративний позов Підприємства з іноземними інвестиціями «Мак Дональдз Юкрейн ЛТД» до Державної податкової інспекції в м. Сумах та Сумській області ДПС про визнання протиправним та скасування рішення задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Сумах Сумської області Державної податкової служби від 28 лютого 2013 року № 0000091502/11611, яким Підприємству з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у розмірі 5585,91 грн. (П'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять гривень дев'яносто одна копійка) та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 2792,97 грн. (Дві тисячі сімсот дев'яносто дві гривні дев'яносто сім копійок).
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції, вважаючи, що при його прийнятті судом неповно з'ясовано обставини справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Позивач надав суду заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких вважає постанову суду першої інстанції такою, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а відтак, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції, при розгляді даної справи, встановлено що Державною податковою інспекцією в місті Сумах та Сумській області ДПС було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем в податковій декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік про що складено акт від 18.02.2013 р. за №478/152/23744453 (далі - Акт перевірки).
Проведеною перевіркою відповідач встановив заниження позивачем суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за грудень 2012 року у розмірі 5585,91 грн.
На підставі Акту перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 28.02.2013 року №0000091502/11611, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у розмірі 5585,91 грн. за основним платежем та 2792,97 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).
Також, судом встановлено, що між позивачем та Сумською міською радою 15.02.2001 р. укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), відповідно до якого, розмір орендної плати становить 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка, згідно довідки Сумського міського управління земельних ресурсів №324 від 12 грудня 2000 року складає 1496448,00 грн.
Договір було укладено на строк оренди земельної ділянки, визначений рішенням Сумської міської ради від 27 вересня 2000 року «Про припинення та перехід права користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям та громадянам» терміном до 25 квітня 2024 року.
Відповідно до Договору, земельну ділянку було надано позивачу в оренду з метою несільськогосподарського використання під розміщення ресторану (громадське харчування). Також, умови договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття ним чинності законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені цим договором. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання цього договору. Орендна плата вноситься позивачем у грошовій формі. Розмір орендної плати складає 1870,56 грн. на місяць. Зміни умов Договору можливі за взаємною згодою сторін.
Відповідач, під час проведення перевірки, дійшов висновку, що позивач, у відповідності до пп. 288.5.1 п. 288.1 ст. 288 ПК України, за орендовану земельну ділянку відповідно до Договору, повинен сплачувати орендну плату в розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки, в результаті чого прийняв спірне податкове повідомлення - рішення.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомлення - рішення, звернувся до суду.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення, зазначив, що відповідач виявивши невідповідність умов договору оренди чинному законодавству, мав право звернутися до сторін цього договору із пропозицією привести його положення згідно з чинним законодавством, а не самостійно визначати розмір орендної плати за земельну ділянку.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
Відповідно до абз.1, 4 ст. 2 та ст. 13 Закону України «Про плату за землю» (у редакції, чинній на момент укладання договору оренди), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).
Згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі, зокрема є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Згідно з абзацом 1 п. 288.1, п. 288.4, підпунктом 288.5.1 288.5 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Колегія суддів звертає увагу на той факт, що ні Податковий кодекс України, ні будь-який інший нормативно-правовий акт не містить норм, які б зобов'язували орендаря сплачувати орендну плату у розмірі, що не відповідає розміру, визначеному в договорі оренди, і сплачувати її в більшому розмірі в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати до внесення змін до самого договору оренди.
Крім того, органи державної податкової служби як контролюючі органи з питань правильності визначення та сплати податків мають право перевіряти правильність визначення та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності лише на підставі договорів оренди таких земельних ділянок.
В контексті вище викладено, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що донарахування відповідачем податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку із застосування штрафних санкцій є неправомірним, а відтак податкове повідомлення - рішення від 28.02.2013 року №0000091502/11611 підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ст.198 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно становив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195,196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сумах та Сумській області ДПС, - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2013 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя Т.М.Грищенко
Судді І. О. Лічевецький
В.Е.Мацедонська
.
Головуючий суддя Грищенко Т.М.
Судді: Лічевецький І.О.
Мацедонська В.Е.
Судове рішення № 35695325, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/6181/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: