Ухвала суду № 35694037, 28.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8434/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

28 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Літвіної Н.М.,

Хрімлі О.Г.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою представника громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві про визнання незаконним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 серпня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 31.08.2011 року між Київським національним університетом технології та дизайну та громадянином Республіки Камерун ОСОБА_1 був укладений договір про навчання № 36-ін.

В листопаді 2011 року до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві (надалі - ГУ ДМС України в м. Києві) надійшла заява від проректора Київського національного університету технології та дизайну про оформлення ОСОБА_1 посвідки на тимчасове проживання в Україні до 01.09.2015 року в зв'язку з його навчанням на курсі за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» факультету «Дизайн». Адміністрація університету підтвердила в заяві, що бере на себе зобов'язання щодо покриття витрат, пов'язаних з проживанням та виїздом іноземця, та повідомлена про відповідальність за порушення порядку прийняття на навчання іноземця.

21.11.2012 року ГУ ДМС України в м. Києві було оформлено позивачу посвідку на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_1 терміном дії до 01.09.2015 року.

24.01.2013 року ректором Київського національного університету технології та дизайну видано наказ № 9 про відрахування з університету студента ІІ курсу денної форми навчання ОСОБА_1 з числа студентів університету за невиконання навчального плану, графіку навчального процесу та за порушення умов договору щодо оплати. Договір про навчання № 36-ін припинено з 31.12.2012 року.

В зв'язку з відрахуванням позивача, університет звернувся до ГУ ДМС України в м. Києві з клопотанням № 47/1-426 від 11.02.2013 року про скасування його посвідки на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_1 терміном дії до 01.09.2015 року.

З урахуванням клопотання приймаючої сторони, відповідач прийняв рішення від 15.02.2013 року про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_1 громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1.

Зазначене вище рішення про скасування посвідки було отримано позивачем 30.04.2013 року в приміщенні Київського національного університету технології та дизайну, що підтверджується записом в журналі видачі паспортів, посвідок.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.05.2013 року Печерським районним судом м. Києва винесено вирок у справі №1-660/12, яким громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначено йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом випробувального строку тривалістю три роки не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього зобов'язання. Громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 протягом випробувального строку зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органам кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції. До вступу вироку в законну силу запобіжний захід громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.

Докази набрання вироком законної сили в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 12 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, що на законних підставах перебувають на території України на період навчання. Посвідка на тимчасове проживання - це документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні. Така посвідка оформлюється, зокрема, за наявності приймаючої сторони, якою, згідно законодавства, є зареєстровані в установленому законом порядку українські підприємства, установи та організації, представництва (філії) іноземних підприємств, установ, організацій, представництва міжнародних організацій, а також фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України у зв'язку з навчанням, стажуванням, роботою, або на інших законних підставах, та запрошують чи приймають іноземців та осіб без громадянства.

Відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання в зв'язку з навчанням є заява іноземця, дійсний поліс медичного страхування, документ, що підтверджує факт навчання в Україні, та зобов'язання навчального закладу повідомити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, про відрахування з такого закладу. Така посвідка видається на весь період навчання, який зазначено в документі, що підтверджує факт навчання в Україні. Продовження терміну дії посвідки можливе лише до закінчення терміну її дії.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.08.2011 № 602 затверджено порядок оформлення і видачі посвідки на тимчасове проживання (надалі - Порядок № 602).

Пунктом 13 Порядку № 602 передбачено, що раніше видана посвідка скасовується органом, який її видав, якщо буде отримане вмотивоване клопотання приймаючої сторони про скасування посвідки (у тому числі в разі звільнення іноземця чи особи без громадянства із займаної посади) або у разі припинення діяльності приймаючої сторони; іноземця чи особу без громадянства засуджено в Україні до позбавлення волі.

Відповідно до п. 16 Порядку № 602 особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування раніше виданої посвідки, повинна знятися з реєстрації місця проживання та виїхати за межі України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення. Якщо за цей час особа не виїхала з України, вона підлягає видворенню в порядку, передбаченому законодавством України. Якщо особа оскаржила рішення про відмову у видачі посвідки або скасування раніше виданої посвідки до вищого органу або до суду, рішення про її видворення не приймається до прийняття остаточного рішення вищим органом або до набрання рішенням суду законної сили.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач правомірно скасував посвідку на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_1 громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1, оскільки відпали підстави, за яких позивач прибув на територію України. В даному випадку правовою підставою для прийняття рішення про скасування посвідки було клопотання навчального закладу, вмотивоване припиненням правовідносин зі студентом у зв'язку з його відрахуванням.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що законність відрахування позивача з Київського національного університету технології та дизайну, можливість його поновлення та продовження навчання в університеті не є предметом судового розгляду по даній адміністративній справі, оскільки ці правовідносини виникли між студентом та навчальним закладом.

Питання щодо перебування іноземця, особи без громадянства на території України за відсутності законних підстав, а також виїзду/переміщення (в тому числі в примусовому порядку) за межі України врегульовано законодавством, зокрема, ст. ст. 4, 25, 26, Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та іншими нормативно-правовими актами.

Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань №270/1560 від 19.12.2003 року затверджено Інструкцію про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань.

Відповідно до п. 4.18 Інструкції №270/1560 від 19.12.2003 року якщо судом засудженій особі встановлено обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання, то виїхати вона може тільки після перевірки підстав на виїзд підрозділами інспекції (наприклад, підставами може бути необхідність зміни місця проживання, підтверджена документами або за наявності посвідки на постійне проживання в іншій державі та інше).

Пунктом 4.20 Інструкції №270/1560 від 19.12.2003 року передбачено, що засуджена особа, на яку покладено обов'язок повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, повинна це зробити до їх зміни або протягом трьох днів після зміни у письмовій формі.

В додатках до Інструкції №270/1560 від 19.12.2003 року наведені зразки відповідних документів, зокрема, підписки про невиїзд. Зазначений документ містить застереження про те, що особі роз'яснено, що згідно із статтею 37 Кримінально-виконавчого кодексу України забороняється без дозволу кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України.

В додатку 15 до Інструкції №270/1560 від 19.12.2003 року наведено форму постанови про надання засудженій особі (відмову у наданні) дозволу на виїзд за межі України, яка виноситься посадовою особою кримінально-виконавчої інспекції за зверненням відповідної особи.

Суд першої інстанції зробив правильний висновок , що оскільки відсутність посвідки є підставою для виїзду за межі України (тобто зміни місця проживання), то засуджена до покарання з випробувальним строком особа має право та зобов'язана звернутись до підрозділу кримінально-виконавчої інспекції з відповідною заявою про надання їй дозволу на виїзд. В такому разі, виїзд особи за межі України не буде вважатись порушенням умов відбування покарання. Вчинення злочину на території України не є підставою ані для надання, ані для поновлення чи продовження посвідки (іншого документу) що надає право іноземцю, особі без громадянства проживати на території України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 - ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Літвіна Н.М.

Хрімлі О.Г.

Повний текст виготовлено: 03.12.2013 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Літвіна Н. М.

Хрімлі О.Г.