Ухвала суду № 35693133, 21.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2932/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В. І. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

21 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Губської О. А., Грибан І. О.

при секретарі: Тур В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ФОП ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2013 року № 0000041701 та № 0000031701 згідно із якими позивачу нараховані грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 44658,00 грн., та з податку на додану вартість у розмірі 48638,00 грн. відповідно.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 01.02.2013 року № 58/17-2/2058107231.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем положень пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188 пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу в результаті чого занижено податок на додану вартість, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.02.2013 року № 0000041701 та № 0000031701, згідно із якими позивачу нараховані грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 44658,00 грн., та з податку на додану вартість у розмірі 48638,00 грн. відповідно.

ФОП ОСОБА_2 зареєстрований Києво - Святошинською районною державною адміністрацією 21.02.2003 року та взятий на податковий облік в органах ДПС 24.07.2003 року.

01 березня 2011 року між позивачем та ТОВ «Логокомп» було заключено Договір поставки № 01/03, відповідно до умов якого продавець (ТОВ «Логокомп») зобов'язувався поставити позивачу товар.

На підтвердження дійсної поставки товарів позивачем надано податкові накладні від 08.09.2011 № 33, від 22.08.2011 № 88, від 04.08.2011 № 25, від 01.08.2011 № 15, від 28.07.2011 № 78, від 21.07.2011 № 57, від 18.07.2011 № 51, від 14.07.2011 № 45, від 11.07.2011 № 35, від 07.07.2011 № 30, від 06.07.2011 № 25, від 05.07.2011 № 23, від 04.07.2011 № 15, від 01.07.2011 № 2, від 16.06.2011 № 52, від 15.06.2011 № 51, від 14.06.2011 № 41, від 07.06.2011 № 27, від 06.06.2011 № 24, від 03.06.2011 № 18, від 18.05.2011 № 36, від 04.05.2011 № 6, від 23.03.2011 № 35, від 21.03.2011 № 30, видаткові накладні та рахунки-фактури.

Позивач здійснив оплату за вказаним договором у розмірі 202425,18 грн., що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

01 січня 2011 року між позивачем та ТОВ «Трейдпостач-ТС» було заключено Договір поставки №01/01, відповідно до умов якого продавець (ТОВ «Трейдпостач-ТС») зобов'язувався поставити позивачу товар.

На підтвердження дійсної поставки товарів позивачем надано податкові накладні від 11.03.2011 № 27, від 03.03.2011 № 11, від 23.02.2011 № 58, від 03.02.2011 № 19, від 11.01.2011 № 21, від 10.01.2011 № 15, видаткові накладні та рахунки-фактури.

У ході перевірки посадовими особами відповідача було використано дані актів перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 06.07.2011 року № 824/23-10/36556942 та від 15.02.2012 року № 704/23-4/36677058, відповідно до яких не встановлено факту передачі товарів від ТОВ «Логокомп», ТОВ «Трейдпостач ТС» контрагентам - покупцям у зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) актів приймання-передачі товарів, доказів транспортування та інших первинних бухгалтерських документів.

Згідно вироку Печерського районного суду від 21.10.2010 року у справі № 1-786/10 встановлено, що директор та засновник ТОВ «Логокомп» ОСОБА_3 зареєстрував товариство за грошову винагороду, всі установчі документи та печатки передав невстановленим особам, господарської діяльності товариства не вів, документів бухгалтерського обліку не підписував. У подальшому він схилив ОСОБА_4 до реєстрації на нього ТОВ «Трейдпостач ТС».

Всі установчі документи та печатки товариства ОСОБА_4 передав невстановленим особам, господарської діяльності товариства не вів, документів бухгалтерського обліку не підписував.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу).

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснював у контрагентів покупку труб різного діаметру.

Доставка вказаних труб здійснювалась ФОП ОСОБА_5 на підставі договору на транспортне обслуговування № 15 від 24.02.2011 року (а. с. 179-180).

Однак, господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, який зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Як встановлено судом першої інстанції, зазначеними договорами з контрагентами не визначено який конкретно товар зобов'язаний поставити продавець, та не вказано його ціну. Також не визначено хто із сторін буде перевозити товар, та яким чином товар буде прийматись.

Крім того, в матеріалах справи відсутні в якості доказу копії довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей та копії журналу видачі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Також позивачем не додано до матеріалів справи докази оприбуткування вказаних товарів на складі.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції не підтверджені належним чином первинними документами.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на вищенаведену норму, колегія суддів приймає до уваги вирок Печерського районного суду від 21.10.2010 року у справі № 1-786/10, яким встановлено відсутність факту підписання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 будь-яких первинних документів від імені контрагентів позивача.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає податкові накладні, наявні в матеріалах справи, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України, оскільки згідно із пунктом 201.1 статті 201 ПКУ, платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу податкову накладну підписану уповноваженою платником особою.

Таким чином, відповідач правомірність своїх дій при винесенні оспорюваних податкових повідомлень-рішень в суді першої інстанції довів.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Суддя Грибан І. О.

Суддя Губська О. А.

(Повний текст ухвали виготовлено 26.11.2013 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.