КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10114/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
У Х В А Л А
Іменем України
21 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,
при секретарі Біднячук Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Трейд 2008» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Трейд 2008» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2013 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Представник позивача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив суд задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
Представник відповідача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки позивача став акт ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 24.04.2013 р. №776/22.2.09/36547220 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТБК Славутич» (контрагента позивача) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., згідно якого документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за період 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. їх вид, обсяг, якість та розрахунки.
Згідно пп.21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до пп.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити, відповідно до законодавства, перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
При цьому, платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом (пп.17.1.6. п.17.1. ст.17 Кодексу).
Згідно п.75.1. ст.75 Кодексу Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2. п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України, визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органами, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Документальна позапланова перевірка здійснюється, крім іншого, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 Кодексу).
Відповідно до п.79.1. ст.79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2. ст.79 Кодексу).
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Таким чином, провівши системний аналіз викладених законодавчих норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посадові особи контролюючого органу вправі приступити до проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, зокрема, направлення письмового запиту платнику податку та відсутність з його боку належного реагування на письмовий запит протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, та, лише, за умови надсилання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення такої перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Колегія судів також погоджується з судом першої інстанції, що вимога позивача про зобов'язання відповідача вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки позивача, оформленої актом перевірки №5/26-55-22-03/17316336 від 19.06.2013 р. задоволенню також не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.
Згідно положень ст.ст.14, 54, 179 Кодексу, внесення змін до облікових карток платників податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження з податку на додану вартість, можливе лише на підставі самостійно поданої платником податків декларації чи на підставі винесеного податкового повідомлення-рішення.
Отже, як вбачається із вище вказаних норм, зміни у зв'язку зі складанням актів до баз даних відповідача не вносяться.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем, на підставі акту перевірки позивача №5/26-55-22-03/17316336 від 19.06.2013 р., податкового повідомлення-рішення винесено не було, у зв'язку з відсутністю донарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість, що підтверджується листом відповідача від 24.07.2013 р. № 832/9/26-55-10-02-09.
Крім того, позивачем не надано жодних доказів про внесення відповідачем змін до Автоматизованої системи «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації» у зв'язку зі складанням акту перевірки №5/26-55-22-03/17316336 від 19.06.2013 р.
Не існує також будь-яких доказів, що наявність у цій комп'ютерній базі будь-якої інформації безпосередньо впливає на права платників податків. Законодавчо статус Автоматизованої системи «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації» не визначено, тому відомості в цій базі не мають значення без підтвердження певними доказами.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем, доведена правомірність та обґрунтованість вчинених ним оскаржуваних дій та наказу про проведення перевірки позивача.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Трейд 2008» - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: А.Ю. Коротких
О.Г. Хрімлі
Повний текст ухвали виготовлений 22.11.2013 року.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.
Судове рішення № 35693125, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/10114/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: