Постанова № 35693064, 14.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 листопада 2013 року № 826/14278/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Луцишин Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНЕЛЕКТРОПОСТАЧ" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Міністерства доходів і зборів України у місті Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0005452208 від 21.08.2013 та № 0005462208 від 21.08.2013

за участю:

представника позивача - Пасєчної А.Ю. (довіреність б/н від 12.08.2013),

представника відповідача - Братікової О.П. (довіреність № 82 від 27.08.2013),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14.11.2013 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНЕЛЕКТРОПОСТАЧ" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0005452208 від 21.08.2013 та № 0005462208 від 21.08.2013.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «БК Плаццо», ТОВ «Агенція реклами «Лоцман», ТОВ «Прімум Компані» за період з 01.01.2012 по 31.12.2012. Підставою для нарахування податкових зобов'язань є висновок податкового органу про те, що фактично позивач не придбавав у ТОВ «БК Палаццо», ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» та ТОВ «Прімум Компані» товари з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а лише отримувало податкові накладні з метою «штучного» формування податкового кредиту.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, дійсно мав господарські правовідносини з контрагентами ТОВ «БК Палаццо», ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» та ТОВ «Прімум Компані», які, за твердженням позивача, мали реальний характер та за якими позивачем було сплачено, та отримано товар, який було використано у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Також позивач зазначив про те, що відповідачем було безпідставно залишено без розгляду його заперечення на акт № 799/26-58/2208/38050655 від 05.08.2013, оскільки вони були направлені на адресу відповідача у встановлені чинним законодавством строки.

Представник позивача у судовому засіданні 14.11.2013 позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 31.10.2013 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 799/26-58/2208/38050655 від 05.08.2013. Також відповідач зазначив про те, що договір № 10/04 від 10.04.2012 від імені ТОВ "БК "Палаццо" підписаний Хорунжиєм Віталієм Миколайовичем, у той час, як відповідно до витягу з податкової бази АІС РПП директором ТОВ "БК "Палаццо" в період за який проводилась перевірка був ОСОБА_4, та про те, що до перевірки, як і суду позивачем не було надано товаро-транспортні накладні та рахунки фактури, які підтверджують здійснення господарський операцій з контрагентами, та докази перевезення товарів.

У судовому засіданні 14.11.2013 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд , -

В С Т А Н О В И В:

В період з 23.07.2013 по 29.07.2013 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на підставі наказу № 262 від 22.07.2013 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонелектропостач» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «БК Плаццо», ТОВ «Агенція реклами «Лоцман», ТОВ «Прімум Компані» за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлено порушення пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на прибуток за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 у розмірі 1 970 996,00 грн., яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду та порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 у розмірі 1 873 084,00 грн., яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

ТОВ "Регіонелектропостач" мало фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ "БК Плаццо", ТОВ "Агенція реклами "Лоцман", ТОВ "Прімум Компані" по яких було сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та податковий кредит.

В ході аналізу додатку 5 до декларації з податку на додану вартість встановлено розбіжність між задекларованими показниками ТОВ «Регіонелектропостач» та ТОВ „Прімум Компані" на суму ПДВ 222439,19 грн.

Відповідно до акта №201/22-4/37779105 від 05.06.2013 зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «Прімум компані» не знаходиться за юридичною адресою, стан платника « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ анульоване 14.05.2013, у підприємства відсутні офісні, складські чи інші приміщення необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності, кількість працюючих на підприємстві 1 особа.

Також відповідно до зазначеного акта встановлено, що ТОВ «Прімум Компані» імпортовані товари фактично реалізуються за готівкові грошові кошти без відповідного відображення в податковій звітності та бухгалтерському обліку, при цьому підприємством безпідставно формується податковий кредит для реально діючих суб'єктів господарювання від яких надходять безготівкові грошові кошти за нібито отримані товари і послуги, з наданням відповідних документів, які слугують прикриттям «безтоварних» операцій.

Крім того відповідно до акта №201/22-4/37779105 від 05.06.2013 від ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському р-ні отримано службову записку №318/7/07-014 від 19.04.2013, згідно якої встановлено, що на рахунки фіктивних СПД, у тому числі ТОВ «Прімум Компані», задіяних в схемі незаконної конвертації грошових коштів, від реально діючих суб'єктів господарювання надходили безготівкові грошові кошти у вигляді оплати за нібито отримані товари і послуги, які в подальшому перераховувались на рахунки підприємств - імпортерів, якими імпортований товар реалізується за готівку, у той час, як за документами наданими до податкових органів реалізація товару відображається на фіктивні підприємства, при цьому «пересортиця ТМЦ» відбувається на СПД, що входять до складу «конвертаційного центру», а коригування балансу податкових зобов'язань здійснюється за рахунок експортних операцій (волоські горіхи, країна отримувач - переважно Туреччина), при проведенні яких формується необхідна сума податкового кредиту без виникнення податкових зобов'язань.

Відповідно до зазначеного акту слідчим СВ ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва ДПС надано лист №1091/07-09/086 від 19.04.2013, в якому зазначено, що в провадженні слідчого відділу ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва ДПС перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №320121100900000086 від 26.03.2013 згідно з якими досудовим слідством по кримінальному провадженню встановлено, що група осіб у складі гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 тривалий час надавали послуги по конвертації грошових коштів з безготівкової форми в готівкову, використовуючи реквізити СГД з ознаками фіктивності, зокрема, ТОВ «Прімум Компані».

В ході аналізу додатку 5 до декларації з податку на додану вартість встановлено розбіжність між задекларованими показниками ТОВ «Регіонелектропостач» та ТОВ «БК «Палаццо» на суму ПДВ 194787,57 грн.

Актом №156/22-4/31748459 від 14.06.2013 встановлено, що ТОВ «БК «Палаццо» за адресою реєстрації не знаходиться, відсутні офісні, складські чи інші приміщення необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності, кількість працюючих на підприємстві 1 особа, а імпортовані товари фактично реалізуються за готівкові грошові кошти без відповідного відображення в податковій звітності та бухгалтерському обліку, при цьому підприємством безпідставно формується податковий кредит для реально діючих суб'єктів господарювання від яких надходять безготівкові грошові кошти за нібито отримані товари і послуги, з наданням відповідних документів, які слугують прикриттям «безтоварних» операцій.

Також відповідно до зазначеного акта від ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському р-ні отримано службову записку №318/7/07-014 від 19.04.2013, згідно якої встановлено, що рахунки фіктивних СПД, у тому числі ТОВ «БК «Палаццо», задіяних в схемі незаконної конвертації грошових коштів, від реально діючих суб'єктів господарювання надходили безготівкові грошові кошти у вигляді оплати за нібито отримані товари і послуги, які в подальшому перераховувались на рахунки підприємств - імпортерів, якими імпортований товар реалізується за готівку, у той час, як за документами наданими до податкових органів реалізація товару відображається на фіктивні підприємства, при цьому «пересортиця ТМЦ» відбувається на СПД, що входять до складу «конвертаційного центру», а коригування балансу податкових зобов'язань здійснюється за рахунок експортних операцій (волоські горіхи, країна отримувач - переважно Туреччина), при проведенні яких формується необхідна сума податкового кредиту без виникнення податкових зобов'язань.

Крім того, відповідно до акта №156/22-4/31748459 від 14.06.2013 слідчим СВ ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва ДПС надано лист №1091/07-09/086 від 19.04.2013, в якому зазначено, що в провадженні слідчого відділу ДШ у Солом'янському р-ні м. Києва ДПС перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №320121100900000086 від 26.03.2013 згідно з якими досудовим слідством по кримінальному провадженню встановлено, що група осіб у складі гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 тривалий час надавали послуги по конвертації грошових коштів з безготівкової форми в готівкову, використовуючи реквізити СГД з ознаками фіктивності, зокрема, ТОВ ТОВ «БК «Палаццо».

В ході аналізу додатку 5 до декларації з податку на додану вартість встановлено розбіжність між задекларованими показниками ТОВ «Регіонелектропостач» та ТОВ „Агенція Реклами "Лоцман" на суму ПДВ 67193,47 грн.

Відповідно до акта №246/22-4/37696574 від 11.07.2013 зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «РА «Лоцман» не знаходиться за юридичною адресою, що підтверджується актом № 30 від 04.04.2013 та довідкою № 296/7/07014 від 12.04.2012, стан платника « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ анульоване 14.05.2013.

Також зазначеним актом встановлено відсутність у ТОВ «РА «Лоцман» об'єктів оподаткування по операціях придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств-постачальників/покупців за перевіряємий період та не підтвердження факту реальності здійснення операцій з придбання товарів (послуг) у контрагентів-постачальників та з продажу товарів контрагентам-покупцям за період з 23.09.2013 по 30.04.2013.

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що фактично ТОВ «Регіонелектропостач» не придбавало у ТОВ «БК Палаццо», ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» та ТОВ «Прімум Компані» товари з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а лише отримувало податкові накладні з метою «штучного» формування податкового кредиту.

За результатами перевірки складено акт № 799/26-58/2208/38050655 від 05.08.2013, який було направлено на адресу ТОВ «Регіонелектропостач» рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отриманий ним 08.08.2013.

13.08.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіонелектропостач» на адресу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Міністерства доходів і зборів України у місті Києві направлено заперечення на акт № 799/26-58/2208/38050655 від 05.08.2013, які були отримані 16.08.2013.

Листом № 6189/10/26-58-22-08-09 від 21.08.2013 Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Міністерства доходів і зборів України у місті Києві повідомила Товариству з обмеженою відповідальністю «Регіонелектропостач» про те, що заперечення до акту № 799/26-58/2208/38050655 від 05.08.2013 залишені без розгляду.

21.08.2013 на підставі акт № 799/26-58/2208/38050655 від 05.08.2013, прийняті податкові повідомлення - рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання № 0005452208 за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 2 341 355,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 468 271,00 грн. та № 0005462208 за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2 463 745,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 492 749,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіонелектропостач» не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями № 0005452208 від 21.08.2013 та № 0005462208 від 21.08.2013, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та здійснених витрат до складу валових є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валових витрат для цілей визначення об'єктом оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу валових витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат, судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що відповідач необґрунтовано дійшов висновку про відсутність у нього правових підстав для формування податкового кредиту та витрат що враховується при визначені об'єкту оподаткування по взаємовідносинам з ТОВ «Прімум Компані» за договором № 04/05 від 04.05.2012, ТОВ «БК Плаццо» за договором № 10/04 від 10.04.2012 та ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» за договором № 21/03 від 21.03.2012, оскільки вони мали реальний характер та за ними було отримано товар використаний ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, що підтверджується відповідними первинними документами.

На підтвердження факту реального існування фінансово - господарських правовідносин з ТОВ «Прімум Компані» за договором № 04/05 від 04.05.2012 та ТОВ «БК Плаццо» за договором № 10/04 від 10.04.2012 позивачем надано суду копії зазначених договорів, податкових накладних, накладних, видаткових накладних та платіжних доручень.

Договори поставки укладені з ТОВ «Прімум Компані» та ТОВ «БК Плаццо» є аналогічними за своїм змістом.

Відповідно до пункту 1.1 договорів № 04/05 від 04.05.2012 та № 10/04 від 10.04.2012 постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і оплачувати товар згідно отриманих прибуткових товарних накладних узгоджених сторонами.

Пунктом 2.2 зазначених договорів встановлено, що оплата за поставку товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування сум, зазначених у рахунках на поточний рахунок постачальника протягом 90 днів з дня отримання товару.

Згідно з пунктом 3.1 договорів № 04/05 від 04.05.2012 та № 10/04 від 10.04.2012 строк поставки товару зазначається у рахунках - фактурах.

Таким чином первинними документами, які мають бути складені відповідно до у мов договорів № 04/05 від 04.05.2012 та № 10/04 від 10.04.2012 у випадку здійснення поставки товару є рахунки - фактури та накладні.

Позивачем суду рахунків - фактур надано не було та не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В частині наданих позивачем накладних в графі "отримав" зазначено лише прізвище та ініціали особи, яка підписала накладні та зазначено, що вони діють на підставі довіреності, водночас не зазначено посади осіб, які вчинили підпис та не надано суду документів на підставі яких вони діяли та в частині зазначено, посаду "інженер - електрик", водночас також не надано суду документів на підставі яких діяла особа отримуючи товар від імені ТОВ «Прімум Компані» та ТОВ «БК Плаццо».

Таким чином, частина наданих позивачем накладних складена з порушенням Закону України "Про бухгалтерський облік" та у суду відсутня можливість встановити наявність у відповідних осіб повноважень на вчиненні дій від імені ТОВ «Прімум Компані» та ТОВ «БК Плаццо».

На підтвердження реальності правовідносин з ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» за договором № 21/03 від 21.03.2012 позивачем надано суду копії податкових накладних, накладних та платіжних доручень, водночас не надано суду копії самого договору, з огляду на що у суду відсутня можливість встановити факт того, чи дійсно було укладено відповідний договір та яка первинна документація мала бути складена відповідно до зазначених в ньому умов у випадку здійснення поставки товару.

Наданий позивачем суду договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 14033 від 25.04.2013, не може бути належним доказом на підтвердження здійснення транспортування товару, який за твердженням позивача ним був отриманий від ТОВ «Прімум Компані», ТОВ «БК Плаццо» та ТОВ «Агенція реклами «Лоцман», оскільки в товарно - транспортних накладних наданих позивачем до зазначеного договору відправником зазначено позивача.

Інших доказів на підтвердження транспортування товару який за твердженням позивача ним був отриманий від ТОВ «Прімум Компані», ТОВ «БК Плаццо» та ТОВ «Агенція реклами «Лоцман», крім зазначених, позивачем суду надано не було.

Надані позивачем на підтвердження факту отримання товару від контрагентів ТОВ «Прімум Компані», ТОВ «БК Плаццо» та ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» та використання його у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку рахунки - фактури та видаткові накладні в яких постачальником зазначено позивача, не приймаються судом до уваги з огляду на те, що судом не ставиться під сумнів факт здійснення позивачем поставки товару контрагентам - покупцям, у той час, як факт здійснення позивачем поставок товарів, які задокументовані в наданих позивачем рахунках - фактурах та видаткових накладних саме за рахунок товару отриманого, за твердження позивача від від контрагентів ТОВ «Прімум Компані», ТОВ «БК Плаццо» та ТОВ «Агенція реклами «Лоцман», встановити є неможливим.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 15.10.2013 на ТОВ «БК Плаццо» та ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» копії яких наявні в матеріалах справи, основними видом економічної діяльності ТОВ «БК Плаццо» є будівництво житлових і нежитлових будівель та ТОВ «Агенція реклами «Лоцман» - рекламні агентства.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем не надано суду первинних документів які мали бути складенні у випадку реальності виконання договорів укладених з ТОВ «Прімум Компані», ТОВ «БК Плаццо» та ТОВ «Агенція реклами «Лоцман», а надані складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік", а також те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження факту здійснення транспортування товару, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження реальності та товарності фінансово-господарських правовідносин з зазначеними контрагентами, а отже не доведено факт здійснення поставки товару.

Щодо посилань позивача на те, що відповідачем було безпідставно залишено без розгляду його заперечення на акт № 799/26-58/2208/38050655 від 05.08.2013, оскільки вони були направлені на адресу відповідача у встановлені чинним законодавством строки, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Таким чином, у разі незгоди платника податків з висновками акту перевірки йому надано право протягом 5 днів подати до державної податкової інспекції заперечення на акт перевірки, при цьому Податковим кодексом України не передбачено, що такі заперечення вважають поданими у випадку їх направлення поштою у день відправлення їх з поштового відділення.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу акт № 799/26-58/2208/38050655 від 05.08.2013 був отриманий позивачем 08.08.2013. Зазначений факт позивачем не заперечується.

Заперечення на акт № 799/26-58/2208/38050655 від 05.08.2013 були направлені позивачем поштовою кореспонденцією 13.08.2013 та отримані 16.08.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу

Таким чим, відповідачем заперечення на акт № 799/26-58/2208/38050655 від 05.08.2013 були отримані після сплину п'ятиденного строку встановленого для їх подання.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що заперечення на акт перевірки № 799/26-58/2208/38050655 від 05.08.2013 були отримані відповідачем після сплину законодавчо встановленого строку на їх подання суд дійшов висновку про те, що відповідачем було правомірно залишено зазначені заперечення без розгляду, у зв'язку з недотриманням визначених законодавством строків для подання заперечень.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем не доведено товарності та реальності господарських правовідносин з контрагентами ТОВ «Прімум Компані», ТОВ «БК Плаццо» та ТОВ «Агенція реклами «Лоцман», суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування по взаємовідносинам з зазначеним контрагентами.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Постанова складена в повному обсязі 21.11.2013.