Постанова № 35693073, 21.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2013 року № 826/15048/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Луцишин Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ПСМ УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києвапровизнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень

за участю

представника позивача: Тернового О.Б. (довіреність б/н від 05.06.2013),

представника відповідача: Братікової О.П. (довіреність № 82 від 27.08.2013),

свідка: ОСОБА_3

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21.11.2013 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПСМ УКРАЇНА" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень №0004992208 від 22.07.2013 та №0005002208 від 22.07.2013.

15.10.2013 позивачем через канцелярію суду було подано заяву про збільшення позовних вимог, якою він доповнив позовні вимоги наступною вимогою: "Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0006192208 від 27.09.2013 року про сплату штрафних санкцій у розмірі 84346,50 грн.". Зазначені уточнення прийняті судом.

У судовому засіданні 21.11.2013 був допитаний свідок ОСОБА_3, який в порядку статті 141 Кодексу адміністративного судочинства України був приведений до присяги, зі змістом статей 384, 385 Кримінального кодексу України був ознайомлений.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ангстрем Континенталь", за період з 01.01.2012 по 31.03.2013. Підставою для нарахування податкових зобов'язань є висновок податкового органу про відсутність правочину між ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ТОВ "ПСМ Україна", як такого, що спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, дійсно мав господарські правовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ангстрем Континенталь" за договором доручення № 300811 від 30.08.2011, які, за твердженням позивача, мали реальний характер та за якими позивачем було сплачено, та отримано послуги, які було використано у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Також позивач посилався на те, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення позапланової перевірки, оскільки ним на обов'язковий запит податкового органу було надано відповідні документи та письмові пояснення.

Представник позивача у судовому засіданні 21.11.2013 позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду 17.10.2013 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки №217/26-58-22-08/37416262 від 05.07.2013.

У судовому засіданні 21.11.2013 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача суд , -

В С Т А Н О В И В:

В період з 01.07.2013 по 02.07.2013 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на підставі наказу № 121 від 26.06.2013 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСМ Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ангстрем Континенталь", за період з 01.01.2012 по 31.03.2013.

За результатами перевірки складено акт №217/26-58-22-08/37416262 від 05.07.2013, яким встановлено порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 321 319,00 грн. та порушення підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, та статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 337 385,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПСМ Україна" в перевіряємому періоді мало фінансово - господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ангстрем Континенталь" за договором № 300811 від 30.08.2011.

На сторінках 7 - 8 акта №217/26-58-22-08/37416262 від 05.07.2013 зазначено наступне: "Листом від 01.04.13 №5616/7/22-2-07 ДПС у м. Києві надано до перевірки акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №7208/224/33906299 від 21.12.12 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код ЄДРПОУ 33906299) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Інфотерм» код ЄДРПОУ 31343537 за червень 2011р., ТОВ «ФОРЕСТ» код ЄДРПОУ 35158848 за червень 2011р., ТОВ «ПАСІФІК» код ЄДРПОУ 316884481 за вересень 2011р., ПП СВ «Гермес» код ЄДРПОУ 36293292 за березень 2011р., БПП «Сура» код ЄДРПОУ 30668399 за вересень, листопад 2011р., їх реальності та повноти відображення в обліку», згідно якого встановлено:

«... В ході проведення перевірки встановлено, що за податковою адресою ТОВ «Ангстрем Континенталь» особи, що відповідають за ведення фінансово-господарської діяльності відсутні, фактичне місцезнаходження підприємства за період з моменту реєстрації та в ході проведення перевірки встановити немає можливості...

... Відсутність за юридичною адресою ТОВ «Ангстрем Континенталь», в свою чергу, обумовлює відсутність первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь-яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності...

... Фактично згідно податкової звітності у ТОВ «Ангстрем Континенталь» та проведених заходів встановлено відсутність, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ...

... Станом на дату складання довідки інформація, щодо власних / орендованих офісних/складських приміщень відсутня...

... Операції з поставки по ланцюгу ТОВ «Інфотерм» (код за ЄДРПОУ 31343537), ПП «СВ Гермес» (код за ЄДРПОУ 36293292), ПВП «Форест» (код за ЄДРПОУ 25158848), ТОВ «Пасіфік» (код за ЄДРПОУ 31684481), БПП «Сура» (код за ЄДРПОУ 30668399) - ТОВ «Ангстрем Континенталь» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Операції з поставки по ланцюгу ТОВ «Інфотерм» (код за ЄДРПОУ 31343537), ПП «СВ Гермес» (код за ЄДРПОУ 36293292), ПВП «Форест» (код за ЄДРПОУ 25158848), ТОВ «Пасіфік» (код за ЄДРПОУ 31684481), БПП «Сура» (код за ЄДРПОУ 30668399) - ТОВ «Ангстрем Континенталь» порушують cm. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також: порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Згідно із ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В ході перевірки не встановлено факту поставок товарів по ланцюгу ТОВ «Інфотерм» (код за ЄДРПОУ 31343537), ПП «СВ Гермес» (код за ЄДРПОУ 36293292), ПВП «Форест» (код за ЄДРПОУ 25158848), ТОВ «Пасіфік» (код за ЄДРПОУ 31684481), БПП «Сура» (код за ЄДРПОУ 30668399) - ТОВ «Ангстрем Континеталь» ...

... Перевіркою встановлено відсутність документів, які б підтверджували факт прийому/передачі товару...

... Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Ангстрем Континеталь» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Ангстрем Континенталь» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 2011-2012 році.

Висновок.

Невиїзною документальною перевіркою встановлено:

Порушення ТОВ «Ангстрем Континенталь» cm. 185 ПК України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями зазначеними в, таблицях...

З урахуванням вимог «Методичних рекомендацій (орієнтовний алгоритм дій) органів державної податкової служби ...», матеріали перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська підлягають направленню до ДПІ у містах та районах для здійснення відповідних заходів згідно вимог чинного законодавства України.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у період 2011-2012pp.».

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про відсутність правочину між ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ТОВ "ПСМ Україна", як такого, що спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ПСМ УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві були подані заперечення на акт перевірки №217/26-58-22-08/37416262 від 05.07.2013 за результатами розгляду яких листом № 362/10/26-58-22-08-09 від 17.06.2013 повідомлено про те, що висновок акту залишено без змін, а заперечення без задоволення.

22.07.2013 на підставі акта перевірки №217/26-58-22-08/37416262 від 05.07.2013 прийняті податкові повідомлення - рішення, якими збільшено суму грошового зобов'язання №0004992208 за платежем податок на додану вартість із вироблених і Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 481 979,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 160 660,00 грн. та №0005002208 за платежем податок на прибуток на загальну суму 421 731,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 84 346,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ПСМ УКРАЇНА" до Головного управління Міндоходів у місті Києві була подана скарга на податкові повідомлення - рішення №0004992208 від 22.07.2013 та №0005002208 від 22.07.2013, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 4128/10/2615-10-04-05 від 06.09.2013, яким податкове повідомлення - рішення №0004992208 від 22.07.2013 залишено без змін, збільшено суму грошового зобов'язання в податковому повідомленні - рішенні №0005002208 від 22.07.2013 в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на 84 346, 50 грн., а скаргу залишено без задоволення.

27.09.2013 на підставі акта №217/26-58-22-08/37416262 від 05.07.2013 та рішення № 4128/10/2615-10-04-05 від 06.09.2013 прийнято податкове повідомлення - рішення № 0006192208, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 84 346, 50 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПСМ УКРАЇНА" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями №0004992208 від 22.07.2013, №0005002208 від 22.07.2013 та № 0006192208 від 27.09.2013, вважаючи їх неправомірними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Отже, необхідною умовою для віднесення здійснених витрат до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення для цілей визначення об'єктом оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на віднесення понесених ним витрат, до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування не є безумовною підставою для висновку про наявність у позивача права на віднесення таких сум до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що відповідач необґрунтовано дійшов висновку про відсутність правочину між ним та ТОВ "ПСМ Україна", як такого, що спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки фінансово - господарські відносини з ТОВ «Ангстрем Континенталь» за договором № 300811 від 30.08.2011 мали реальний характер.

На підтвердження факту отримання послуг від ТОВ «Ангстрем Континенталь» за договором № 300811 від 30.08.2011 позивачем надано суду копію зазначеного договору, додаткових угод до нього № 300811-1 від 30.08.2011, № 300811-2 від 30.08.2011, № 300811-3 від 30.08.2011, податкових накладних та актів приймання - передачі виконаних робіт.

Відповідно до пункту 1.1 договору № 300811 від 30.08.2011 його предметом є надання маркетингових послуг дослідження ринку первинного будівництва України, пошук замовників товарів та послуг, узгодження договірних умов з замовниками, організація процедури укладення договорів поставок чи підряду на виконання гідроізоляційних, монтажних та будівельних робіт.

В наданих позивачем копіях актів приймання - передачі виконаних робіт зазначено про те, що ТОВ «Ангстрем Континенталь» виконав весь необхідний об'єм робіт спрямованих на укладення та супроводження договорів укладених позивачем, водночас, в них не зазначено, в чому саме полягали та які саме роботи були виконані ТОВ «Ангстрем Континенталь».

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_3, який займає посаду заступника директора позивача, зазначив про те, що за допомогою ТОВ «Ангстрем Континенталь» позивачем було укладено ряд договорів, водночас не зміг зазначити які конкретно дії були вчинені ТОВ «Ангстрем Континенталь» з метою надання позивачу послуг обумовлених договором № 300811 від 30.08.2011. Також він зазначив про те, що з представниками ТОВ «Ангстрем Континенталь» особисто не спілкувався, а бачив лише документи та інформацію про те з ким саме з клієнтів було укладено договори за рахунок послуг, які були надані ТОВ «Ангстрем Континенталь» дізнався від директора.

Таким чином, з наданих позивачем первинних документів складених за договором № 300811 від 30.08.2011, а саме актів приймання -передачі виконаних робіт, та показань наданих заступником директора позивача у суду відсутня можливість встановити зміст та обсяг господарських операцій, які, за твердженням позивача, були проведені між ним та ТОВ «Ангстрем Континенталь».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, надані позивачем суду акти приймання - передачі виконаних робіт складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік" .

Крім того, в 12 з 23 наданих позивачем суду актах приймання передачі виконаних робіт зазначено про надання ТОВ «Ангстрем Континенталь» послуг з укладання та супроводження договорів, які датовані раніше ніж договір укладений позивачем з ТОВ «Ангстрем Континенталь» та розрахунок винагороди ТОВ «Ангстрем Континенталь» в них здійснений з грошових коштів, які були отримані позивачем за період, який передував даті укладання договору з ТОВ «Ангстрем Континенталь».

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем суду акти приймання - передачі виконаних робіт не можуть бути належним та беззаперечним доказом на підтвердження факту отримання позивачем від ТОВ «Ангстрем Континенталь» послуг за договором № 300811 від 30.08.2011.

Доказів на підтвердження факту перерахування кошів на користь ТОВ «Ангстрем Континенталь» за надані ним, за твердженням позивача, послуги позивачем суду надано не було та не було зазначено про причини неможливості їх надання.

З наданих позивачем суду договорів, які за його твердженням були укладені за рахунок послуг наданих ТОВ «Ангстрем Континенталь», та складеної до них первинної документації, є неможливим встановити факт того, що вони були укладені позивачем за сприяння ТОВ «Ангстрем Континенталь», при цьому частина з них була укладена в період, що передував даті укладання договору між позивачем та ТОВ «Ангстрем Континенталь».

Таким чином вказані договори не можуть бути, як належним доказом на підтвердження факту використання позивачем послуги, які за його твердженням були надані ТОВ «Ангстрем Континенталь» у власній господарській діяльності, так і на підтвердження факту надання ТОВ «Ангстрем Континенталь» послуг за договором № 300811 від 30.08.2011.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що надана позивачем суду на підтвердження факту отримання послуг від ТОВ «Ангстрем Континенталь» за договором № 300811 від 30.08.2011 первинна документація складена з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік", а саме з неї є неможливим встановити зміст та обсяг господарської операції за результатами якої їх було складено, та в ній задокументовано факт надання послуг з укладання договорів датованих раніше ніж договорів № 300811 від 30.08.2011, у той час, як допитана у якості свідка посадова особа позивача не змогла зазначити, які саме послуги надавались ТОВ «Ангстрем Континенталь», а також те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження здійснення оплати за, отримані від ТОВ «Ангстрем Континенталь» за його твердження послуги, та їх використання у власній господарській діяльності, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин з ТОВ «Ангстрем Континенталь» за договором № 300811 від 30.08.2011.

Посилання позивача на допущені відповідачем при проведенні перевірки порушення вимог податкового законодавства не можуть бути належними підставами для скасування податкових повідомлень - рішень №0004992208 від 22.07.2013, №0005002208 від 22.07.2013 та № 0006192208 від 27.09.2013 з огляду на те, що позивачем не було надано суду належних доказів на підтвердження правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та податкового кредиту по фінансово - господарським взаємовідносинам з ТОВ «Ангстрем Континенталь» за договором № 300811 від 30.08.2011, а також те, що вони не мають впливу на факт допущення позивачем порушення вимог чинного законодавства.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Ангстрем Континенталь» за договором № 300811 від 30.08.2011.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України встановлено, що при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до рішення № 4128/10/26-15-10-04-05 від 06.09.2013 актом № 83111/22-2/37416262 від 28.11.2012 було встановлено факт порушення позивачем підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України та заниження податку на прибуток, у зв'язку з чим прийнято податкове повідомлення - рішення.

Посилання позивача на факт того, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 у справі № 826/3446/13-а, якою скасовано податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі акта № 83111/22-2/37416262 від 28.11.2012, як на безпідставність висновку відповідача про повторність визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток податковим повідомленням - рішенням № 00050002208 від 22.07.2013, не приймаються судом до уваги з огляду на те, що на момент прийняття рішення № 4128/10/26-15-10-04-05 від 06.09.2013 вказаної постанови суду прийнято не було.

Пунктом 60.6 статті 60 Податкового кодексу України встановлено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Таким чином у відповідача були наявні правові підстави для прийняття податкового повідомлення - рішення № 0006192208 від 29.07.2013.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Постанова складена в повному обсязі 25.11.2013.