Ухвала суду № 35691420, 25.11.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

секретаря - Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова компанія «Осмолода» - Гнатюк Тетяни Богданівни на заочне рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 01 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до СП ТзОВ «Лісова компанія «Осмолода» про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 01 квітня 2013 року позов ОСОБА_2 до СП ТзОВ «Лісова компанія «Осмолода» про стягнення боргу за договором позики задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5669,77 грн. за договором позики та 429,40 грн. судових витрат.

Представник Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова компанія «Осмолода» оскаржив рішення в апеляційному порядку. Вважає, що рішення ухвалено з порушенням матеріальних та процесуальних норм внаслідок неповного з'ясування істотних обставин справи. Апелянт не погоджується з заочним рішенням суду першої інстанції, оскільки ухвалюючи рішення без участі відповідача суд позбавив останнього права на розгляд справи у встановленому законом порядку, зокрема надати суду свої заперечення проти позову, пояснення та докази, які мають істотне значення для вирішення справи .

На думку апелянта, суд першої інстанції проявив упереджене ставлення щодо відповідача, оскільки тим же складом суду у аналогічній справі заяву про перегляд заочного рішення було задоволено.

Крім того, апелянт наголошує, що поза увагою суду залишилась ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2012, якою було прийнято рішення про порушення провадження у справі про банкрутство СП ТзОВ «ЛК «Осмолода».

Апелянт зазначає, що був позбавлений можливості повідомити суд першої інстанції про існування вищевказаної ухвали господарського суду.

Зі слів апелянта, згідно ухвали Господарського суду Івано-Франківської області було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника до закінчення провадження у справі, тобто відповідач не мав можливості вчасно повернути суму позики, оскільки на момент виконання грошового зобов'язання перед позивачем діяв та діє мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Судом не враховано, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14 травня 2013 року було затверджено вимоги кредиторів та ухвалено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними.

Просять скасувати заочне рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 01 квітня 2013 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта скаргу підтримала, просила її задовольнити з мотивів, у ній вказаних.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні просив відхилити апеляційну скаргу.

Заслухавши сторони, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних мотивів.

Судом встановлено і сторонами не заперечується, що за договором поворотної фінансової допомоги № 611030 від 06.12.2011 позивач надав відповідачеві 5493,97 грн позики, які відповідач мав повернути до 31.12.2012 (а.с. 4, 5).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції вірно визначив фактичні обставини та відносини, які виникли між сторонами і правильно застосував до них положення ст.ст. 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України. Стягуючи з відповідача суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних в загальній сумі 5669,77 грн суд обґрунтовано виходив з розрахунку позивача.

Доводи апелянта про підсудність даного спору господарському суду Івано-Франківської області, ухвалою якого 06.12.2012 порушено провадження в справі про банкрутство відповідача колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

19.01.2013 набрав чинності Закон України від 22.12.2011 №4212-VI «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - зазначений Закон викладено в новій редакції.

Згідно з п.7 «Прикінцевих та перехідних положень» ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ст.12 ГПК доповнено п.7, відповідно до якого до підвідомчості господарських судів віднесено справи у спорах, зокрема про стягнення заробітної плати з боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство (як і поновлення на роботі посадових і службових осіб боржника).

Відповідно до закону від 2.10.2012 №5405-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов'язань» розд. Х «Прикінцеві та перехідні положення» закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» доповнено п.1-1, яким визначено, що положення цього закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим законом.

Таким чином, вирішуючи питання про визначення юрисдикції (предметної підсудності) справи за позовом про стягнення заробітної плати з роботодавця колегія суддів вважає, що у даному випадку слід враховувати положення п. 1-1 розд. Х «Прикінцеві та перехідні положення» закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги ст. 15 ЦПК, ст. 12 ГПК та брати до уваги дату порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника.

Ухвалу господарського суду винесено 06.12.2012, тобто до набрання чинності зазначеним Законом, а тому даний спір згідно з приписами ст.ст. 2, 8, 15 ЦПК України повинен розглядатись за правилами цивільного судочинства.

Посилання апелянта на те, що зазначеною ухвалою господарського суду було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів до закінчення провадження в справі не стосується визначення підсудності спору.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу належить відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова компанія «Осмолода» - Гнатюк Тетяни Богданівни на заочне рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 01 квітня 2013 року відхилити.

Заочне рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 01 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: О.В. Пнівчук

О.О. Томин