Ухвала суду № 35690628, 26.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року Справа № 9104/5219/12 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участі секретаря судового засідання Ливак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.12.2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід ТМ» до Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування наказу №2770 від 24.06.2011 року, визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2011 року №0000312304, № 0000302304,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2011 року ТзОВ «Захід ТМ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської ОДПІ про визнання протиправним та скасування наказу №2770 від 24.06.2011 року, визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2011 року №0000312304 та №0000302304.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем всупереч вимог статті 78 Податкового кодексу України, та зазначає, що з огляду на відсутність підстав для прийняття рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Захід ТМ», неправомірними є дії Тернопільської ОДПІ по проведенню перевірки та складанню акту перевірки. Висновки податкового органу в акті перевірки не відповідають дійсним обставинам, а тому податкові повідомлення-рішення від 15.08.2011 року №0000312304 та №0000302304 слід визнати протиправними та скасувати.

Оскаржуваною постановою позов задоволено частково. Податкові повідомлення-рішення від 15.08.2011 року №0000312304 та №0000302304 Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції - скасовано. В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу начальника Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції №2770 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід ТМ» від 24.06.2011 року та визнання протиправними дій Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід ТМ» та по оформленню її результатів в акті 5429/23-04/32941822 від 01.08.2011 року - відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Тернопільська ОДПІ оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт свої вимоги мотивує тим, що під час проведення перевірки Тернопільською ОДПІ встановлено, що в порушення приписів ст. 203 ЦК України, правочини між TOB «Захід ТМ» та ПП «НАТА-ВАР» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а первинні документи виконують функції заниження бази оподаткування податку на додану вартість та податку на прибуток, шляхом штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Таким чином судом першої інстанції неповно з»ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, такі висновки вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі, також судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні обставини.

Згідно акта №8328/23-420/32941822 від 30.08.2010 року, складеного за результатами проведеної Тернопільською ОДПІ планової виїзної перевірки TзOB «Захід ТМ» з питань дотримання вимог податкового і валютного законодавства обревізовано період з 01.04.2008 року по 31.03.2010 року та встановлено господарські правовідносини позивача з ПП «НАТА-ВАР» (а.с. 191-216).

В п. 17.3 Довідки про загальну інформацію щодо TзOB «Захід ТМ» та результати його діяльності за період з 01.04.2008 року по 31.03.2010 року досліджувались господарські операції між позивачем та ПП «НАТА-ВАР» (а.с. 217-232).

Як вбачається із вказаної довідки, щодо операцій описаних у даному пункті, Тернопільською ОДПІ вжиті заходи по отриманню комплексу доказів, які можуть бути підставою для встановлення факту нікчемності (удаваності) правочинів по всьому ланцюгу та схемі руху товару (документів, грошових потоків), а саме направлено запит до ДПІ у Залізничному районі м. Львова на проведення перевірки з питань правових відносин, з метою їх оцінки у відповідності до вимог ст. 203 Цивільного кодексу України.

У разі виявлення в процесі дослідження доказів, які можуть бути підставою для встановлення факту нікчемності (удаваності) правочинів керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» із змінами та доповненнями.

Враховуючи те, що на дату підписання матеріалів перевірки до Тернопільської ОДПІ не надійшли результати перевірки з питань правових відносин, щодо їх оцінки згідно вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, стосовно здійснених правочинів між TзOB «Захід» та ПП «НАТА-ВАР», податковим органом визначено, що рішення стосовно податкових наслідків застосування санкцій, передбачених ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України буде прийняте після отриманні відповіді на надісланий запит.

Щодо проведення Тернопільської ОДПІ документальної невиїзної позапланової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства TзOB «Захід» по взаємовідносинах з ПП «НАТА-ВАР», судом першої інстанції встановлено, що в зв»язку з отриманням відповідачем матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб»єкта господарювання, який перевіряється, а саме отримано відповідь TзOB «Лепрікон» щодо відсутності будь-яких відносин з TзOB «Захід» та ПП «НАТА-ВАР» та відповідь з ДПІ у Залізничному районі м. Львова, керівництвом Тернопільської ОДПІ було прийнято рішення про проведення документальної невиїзної перевірки позивача.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов»язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

На виконання зазначеної норми податковим органом було надіслано позивачу письмове повідомлення №30882/23-430/317 від 19.07.2011 року про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ПП «НАТА-ВАР», а також копію наказу Тернопільської ОДПІ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №2770 від 24.06.2011 року, однак, у зв»язку з відмовою від їх отримання, (про що складено акт відмови від отримання повідомлення та наказу від 19.07.2011 року) такі повторно надіслані суб»єкту господарювання 21.07.2011 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с. 14, 18).

На підставі спірного наказу від 24.06.2011 року №2770 та письмового повідомлення від 19.07.2011 року №30882/23-430/317 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, Тернопільською ОДПІ було проведено таку перевірку TзOB «Захід ТМ» щодо документального підтвердження господарських відносин з ПП «НАТА-ВАР» для з»ясування їх реальності та повного відображення в обліку особи та дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.04.2008 року по 31.03.2010 року.

За наслідками проведеної згідно наказу від 24.06.2011 року №2770 документальної позапланової невиїзної перевірки TзOB «Захід ТМ», Тернопільською ОДПІ складено акт №5429/23-04/32941822 від 01.08.2011 року (а.с. 19-46).

Перевіркою встановлено порушення, в тому числі:

- ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 13, ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 92, ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 1 ст. 228, ст. 532 Цивільного кодексу України, в частині недодержання в момент вчинення та виконання правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених з ПП «НАТА-ВАР»;

- п. 1.19, п. 1.21, cт. 1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року, проведеною перевіркою встановлено відсутність операцій, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки підприємством не підтверджено належно оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, базу оподаткування, яка визначається відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Підприємству за порушення п. 5.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» донараховано податок на прибуток всього на суму 446438 грн.

- п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого донараховано податок на додану вартість на суму 357150 грн.

Під час проведення перевірки Тернопільською ОДПІ встановлено, що в порушення приписів ст. 203 ЦК України, правочини між TзOB «Захід ТМ» та ПП «НАТА-ВАР» не були спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені, а первинні документи виконують функції заниження бази оподаткування податку на додану вартість та податку на прибуток, шляхом штучного формування валових витрат та податкового кредиту. До такого висновку прийшов податковий орган, отримавши відповідь ДПІ у Залізничному районі м. Львова щодо проведення зустрічної перевірки по підтвердженню взаєморозрахунків ПП «НАТА-ВАР» з TзOB «Захід ТМ». Дану перевірку провести неможливо, оскільки ПП «НАТА-ВАР» визнано банкрутом. Планова документальна перевірка по ПП «НАТА-ВАР» не проводилась у зв»язку із ненадходженням підприємства за юридичною адресою. За даними податкової звітності ПП «НАТА-ВАР», податковим органом встановлено, що у даної юридичної особи відсутні основні засоби, за результатами аналізу відповідно до автоматизованої інформаційної системи «АІС РПП» та АІС «Бест Звіт» не встановлено наявність у ПП «НАТ-ВАР» трудових ресурсів, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб»єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності. Згідно листа Обласного КП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» Львівської обласної ради, даними щодо державної реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна за ПП «НАТА-ВАР» бюро не володіє. Відповідно до листа Департаменту економічної політики Львівської міської ради, за отриманням дозволів на розміщення об»єктів торгівлі та сфери послуг ПП «НАТА-ВАР» не зверталось, дозволи Департаментом економічної політики не видавались. Листом Управління Держкомзему у м. Львові повідомлено, що згідно земельно-кадастрових даних інформація про наявність земельних ділянок у власності або користуванні ПП «НАТА-ВАР» у м. Львові, м. Винники, м. Брюховичі, смт. Рудно відсутня.

Постановою Господарського суду Львівської області від 22.12.2009 року по справі №8/113 ПП «НАТА-ВАР» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Згідно ухвали Господарського суду Львівської області від 16.03.2010 року по справі №8/113 та письмового повідомлення арбітражного керуючого Онушканича Я.В. при здійсненні ліквідаційної процедури ліквідатором не було виявлено посадових осіб ПП «НАТА-ВАР», майна банкрута, а також печатки підприємства та жодних первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували фінансово-господарську діяльність ПП «НАТА-ВАР».

На думку податкового органу, встановлені факти унеможливлюють ведення будь-якої господарської діяльності ПП «НАТА-ВАР».

На підставі акту перевірки №5429/23-04/32941822 від 01.08.2011 року відповідачем винесені податкове повідомлення-рішення №0000312304 від 16.08.2011 року, яким донараховано податкове зобов»язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 446438 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 111609,50 грн. та №0000302304 від 16.08.2011 року, яким донараховано податкове зобов»язання з податку на додану вартість за основним платежем 357150 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 89287,50 грн. (а.с. 48, 50).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у податкового органу не було правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень від 15.08. 2011 року №0000312304, № 0000302304, оскільки позивач не може нести відповідальність за недобросовісність контрагентів з якими він здійснює господарські операції, оскільки він не наділений повноваженнями перевіряти наявність у них основних засобів, трудових ресурсів, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень.

Так судом встановлено, що між TзOB «Захід ТМ» та ПП «НАТА-ВАР» було укладено ряд господарських договорів: договір поставки №20/05/09-6 від 20.05.2009 року, договір поставки №08/06/09-1 від 08.06.2009 року, договір поставки №02/07/09-2 від 02.07.2009 року, договір поставки №10/08/09-1 від 10.08.2009 року. Предметом згаданих господарських договорів є поставка мигдалю, фісташок, кеш»ю, ядра соняшника (а.с. 64, 69, 74, 82).

Таким чином, суд першої інстанції не погодився з позицією відповідача щодо нікчемності правочинів між TзOB «Захід ТМ» та ПП «НАТА-ВАР», з чим також погоджується колегія суддів, враховуючи, що згадані правочини виконані сторонами, а також те, що факт придбання товару підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами - копіями видаткових накладних (а.с. 65, 70, 75, 83), копіями податкових накладних (а.с. 66, 71, 76, 84), копіями товаро-транспортних накладних (а.с. 67, 72, 77, 79, 85), копіями подорожних листків (а.с. 68, 73, 78, 80, 81, 86).

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 2 статті 215, частини 1 статті 216 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, зокрема це: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

При цьому, дані вимоги чинного податкового законодавства щодо реального характеру господарської операції узгоджуються з основними принципами, визначеними ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року - бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на принципі превалювання сутності над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 згаданого Закону встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку. Такі первинні документи повинні мати обов»язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, що підтверджують господарські операції позивача з ПП «НАТА-ВАР» відповідають зазначеним вимогам законодавства, оскільки містять усі вищевказані реквізити.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковим органом не доведено, що господарські зобов»язання між позивачем та ПП «НАТА-ВАР» вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. Також відповідачем не встановлено, що відомості, які містяться в первинних документах неповні, недостовірні та (або) суперечливі, чи ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом, а тому зазначені документи є підставою для бухгалтерського обліку.

Пунктом 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв»язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п. 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 цього Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов»язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що виконання умов договорів поставки №20/05/09-6 від 20.05.2009 року, №08/06/09-1 від 08.06.2009 року, №02/07/09-2 від 02.07.2009 року, №10/08/09-1 від 10.08.2009 року підтверджено відповідними первинними документами, а тому висновок, зроблений Тернопільською ОДПІ про їх нікчемність є безпідставним.

Згідно із п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов»язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов»язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв»язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв»язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв»язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку (покупця) належно оформленої податкової накладної.

Стаття 10 цього Закону передбачає індивідуальну відповідальність платників податків за визначення сум податку на додану вартість, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно зазначив, що якщо контрагент не виконав свого зобов»язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно його формування та має необхідні документальні підтвердження його розміру і не може свідчити про наявність умислу уникнути від сплати податків.

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч. 2 ст. 71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак відповідач не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 15.08.2011 року №0000312304, № 0000302304, а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним наказу керівника податкового органу про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків, виданого на підставі ПК України, суд першої інстанції вірно зазначив, що проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов»язкових платежів, тому нарахування і стягнення податкових зобов»язань регулюється нормами Податкового кодексу України, якими передбачено окрему процедуру узгодження податкових зобов»язань.

Крім цього, окружний суд зробив правильний висновок щодо позовних вимог про визнання протиправними дій податкового органу по проведенню перевірки, зазначивши, що п. 2.1 акта від 01.08.2011 року зазначено строк проведення перевірки з 15.03.2011 року по 21.03.2011 року, однак це слід розцінювати як описка, оскільки наказом №2770 від 24.06.2011 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Захід ТМ» передбачено, що перевірка проводиться з 25.07.2011 року тривалістю 5 робочих днів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись, ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.12.2011 року у справі №2-а-1970/34661/11 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Гудим Л.Я.

Судді Довгополов О.М.

Святецький В.В.