Ухвала суду № 35687717, 04.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" листопада 2013 р. м. Київ К-34573/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010

у справі № 2а-6981/10/2670

за позовом Кредитної спілки «Сімейна позика»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.07.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м.Києва від 14.04.2010 № 0001842201/0.

ДПІ у Печерському районі м.Києва подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та постановити нове рішення суду про відмову в задоволенні позову повністю. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п.п. 7.11.4, п.п. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для визначення позивачеві за податковим повідомленням-рішенням від 14.04.2010 № 0001842201/0 податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 18681,50 грн., в т.ч. 12747 грн. основного платежу та 5934,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки перевірки, викладені в акті від 31.03.2010 № 111/22-01/26252392, про порушення вимог п.п. 7.11.4, п.п. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Порушення полягало у тому, що позивач не відніс до складу валового доходу доходи з інших джерел в сумі 50978 грн., безпідставно задекларувавши такі доходи як доходи неприбуткових організацій у вигляді коштів, що надходять до кредитних спілок від здійснення операцій з активами, оскільки такі доходи отримані від фізичних осіб, ознака членства яких у кредитній спілці: постійне проживання в м.Києві, не підтверджена документами.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права, на які посилається відповідач в касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини та надали їм правову оцінку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 № 2908-III кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Згідно із п.п. «в» п.п. 7.11.1. п. 7.11 ст. 7 Закону № 334/94-ВР ця стаття застосовується до неприбуткових установ і організацій, які є, зокрема, кредитними спілками, створеними у порядку, визначеному законом.

Відповідно до абз. 3 п.п. 7.11.4. п. 7.11 ст. 7 Закону № 334/94-ВР від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці «в» підпункту 7.11.1, отримані у вигляді доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів), зокрема, кредитних спілок.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих зборів. Чисельність засновників (членів) кредитної спілки не може бути менше ніж 50 осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути членами кредитної спілки та об'єднані хоча б за однією з таких ознак: мають спільне місце роботи чи навчання або належать до однієї професійної спілки, об'єднання професійних спілок, іншої громадської чи релігійної організації або проживають в одному селі, селищі, місті, районі, області.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про кредитні спілки» прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, крім випадків припинення членства у зв'язку із смертю особи або виключенням члена за рішенням загальних зборів у разі порушення ним статуту кредитної спілки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі безпосередньо досліджених доказів: письмових заяв членів кредитної спілки, протоколів візиту інспектора кредитної спілки на місце проживання позичальника, пояснень свідка - начальника служби безпеки кредитної спілки ОСОБА_2, члени кредитної спілки «Сімейна позика» об'єднані за такою ознакою як постійне проживання у місті Києві, фізичні особи були членами кредитної спілки на підставі відповідних заяв із зазначенням місця проживання: місто Київ, таке місце їх проживання відповідає дійсності.

При цьому суди, з посиланням на ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, яка покладає обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність такого рішення на суб'єкта владних повноважень, правильно вказали на недоведеність відповідачем належними та допустимими доказами власних доводів про те, що члени кредитної спілки не мають постійного місця проживання в м.Києві.

Зважаючи на дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, надану судами правову оцінку обставинам, на які посилалися сторони, обґрунтовуючи свої вимоги та заперечення, та враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.07.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун