Ухвала суду № 35687684, 04.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/24361/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2008

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2011

у справі № 2-а-3366/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт»

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2008, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2011, позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 14.12.2007 № 0099192301/0, № 0099202301/0.

ДПІ у Малиновському районі м.Одеси подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для визначення позивачеві за податковими повідомленнями-рішеннями від 14.12.2007 № 0099202301/0 та № 0099192301/0 податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 3222 грн., в т.ч. 2155 грн. основного платежу та 1067 грн. штрафних санкцій, та податку на додану вартість в сумі 41307 грн., в т.ч. 28603 грн. основного платежу та 12704 грн. штрафних санкцій, слугували висновки перевірки, викладені в акті від 05.12.2007 № 420-23-213/26016621, про порушення вимог п. 5.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягали у неправомірному формуванні валових витрат та податкового кредиту за операціями з придбання у ТОВ «Архбудінвест-С» субпідрядних робіт з капітального ремонту систем центрального опалення, гарячого водопостачання з підключенням ІТП житлового будинку за адресою: проспект Маршала Жукова, 10, поза межами господарської діяльності позивача.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що суди попередніх інстанцій повно встановили обставини у справі та надали їм правову оцінку.

Платник податків при формуванні валових витрат та податкового кредиту повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР та п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару (робіт, послуг), яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, дотримання ним вимог наведених норм законів, відсутні підстави для позбавлення платника податків права на валові витрати та податковий кредит.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, господарські операції мали реальний характер, здійснені позивачем у межах господарської діяльності, зокрема субпідрядник - ТОВ «Архбудінвест-С» залучений для виконання робіт з капітального ремонту систем центрального опалення та гарячого водопостачання з підключенням ІТП житлового будинку в серпні 2006 року, утім прийняття робіт у вересні 2006 року зумовлено допущеними незначними недоліками з капітального ремонту, валові витрати сформовані на підставі належних первинних документів, а податковий кредит - на підставі податкової накладної, складеної особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість.

Зважаючи на викладене, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.07.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун