Ухвала суду № 35687615, 04.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" листопада 2013 р. м. Київ К-30716/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова

на постанову Господарського суду Львівської області від 14.05.2009

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2010

у справі № 5/67-25/25-А2

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будклас»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Львівської області від 14.05.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2010, позов задоволено. Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова від 04.05.2006 № 0001842320/0/10682 визнано нечинним та скасовано. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Буд клас» 3,40 грн. судових витрат.

ДПІ у Шевченківському районі м.Львова подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для визначення за податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Шевченківському районі м.Львова від 04.05.2006 № 0001842320/0/10682 податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 36000,00 грн. основного платежу та 7200,00 грн. штрафних санкцій, слугували висновки перевірки, викладені в акті від 19.04.2006 № 88/23-031/33169679, про порушення вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що полягало у тому, що позивач не збільшив у 4 кварталі 2005 року валовий доход на суму безнадійної заборгованості - заборгованості по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності. При цьому податковий орган фактично виходить з того, що установчі документи контрагента позивача визнані судом недійсними, що є підставою для віднесення заборгованості до безнадійної

Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Пункт 1.25. ст. 1 заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності відносить до безнадійної заборгованості.

Отже, для віднесення сум до «безнадійної заборгованості» мають бути наявними виключні правові підстави, визначені у п. 1.25 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, однією з яких є закінчення строку позовної давності за зобов'язаннями, і серед яких відсутня така підстава як визнання недійсними установчих документів контрагента.

До того ж судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення Дніпропетровського районного суду м.Києва, яким визнано недійсними установчі документи контрагента позивача - ТОВ «ФортАгроБуд», датовано 24.02.2006, а за висновками податкового органу позивач мав збільшити валовий доход у 4 кварталі 2005 року.

Підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 14.05.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун