Ухвала суду № 35687614, 21.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/48506/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мануфактура" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мануфактура" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мануфактура" (далі - ТОВ "Мануфактура") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (далі - ДПІ у Солом'янському районі м. Києва) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2011 року позов ТОВ "Мануфактура" задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2011 року - скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних ТОВ "Мануфактура" було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій ТОВ "Мануфактура" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2012 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва 17 серпня 2011 року проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Мануфактура" з питань правильності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість у взаємовідносинах з ТОВ "Астана К" за період з 01 по 30.04.2011 року. За результатами перевірки складено акт №9237/23-08/31513808 від 17 серпня 2011 року.

Перевіркою встановлені порушення п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст.198 та п.п. 201.4, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а також п.3 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що виявилося в заниженні податку на додану вартість за квітень 2011 року на загальну суму 506214,78. Як зазначено в акті, податкові накладні, видані ТОВ "Астана Кє нікчемними та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, не відповідають вимогам чинного законодавства та не дають права на формування податкового кредиту позивачу.

На підставі акту перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва 06 вересня 2011 року було винесене податкове повідомлення-рішення №0003552308, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання на суму 506215, 00 грн. за основним платежем та 1, 00 за штрафними санкціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.03.2011 року між позивачем та ТОВ "Астана К" укладений договір поставки №24/03/11-6МФ, відповідно до якого в період з 01 по 26.04.2011 року ТОВ "Астана К" мала поставити товар на загальну суму 3037288, 00 грн. На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "Астана К" видала податкові накладні №505 від 01.04.2011 року, №512 від 06.04.2011 року, №517 від 12.04.2011 року, №522 від 19.04.2011 року, №536 від 26.04.2011 року та №543 від 26.04.2011 року. Зазначені вище договори та відповідні податкові накладні, видані ТОВ "Астана К", були підписані від імені директора ТОВ громадянкою ОСОБА_5, яка під час опитування в рамках документальної позапланової перевірки ТОВ "Астана К", проведеної ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, про що був складений акт №1515/23-08/37270449 від 21.06.2011 року, пояснила, що вона не мала ніякого відношення до діяльності ТОВ "Астана К" і ніяких документи щодо фінансово-господарської діяльності цього товариства ніколи не підписувала.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги зазначив, що відповідачем не доведено безтоварність правочинів між сторонами та в чому саме зазначений договір суперечить інтересам держави та суспільства.

Однак, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовивши позивачу в задоволенні позову, зазначив, що в позивача відсутні первинні платіжні документи щодо проплат по господарським операціям, які б містили обов'язкові реквізити, передбачені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №168/704.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що судом апеляційної інстанцій при винесенні рішення не досліджено товарність та реальність господарських операцій між сторонами.

Наведена неповнота встановлення обставин зі спору призвела до прийняття попередніми судовими інстанціями рішень, які не відповідають вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, тоді як передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають Вищому адміністративному суду України права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями.

Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мануфактура" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2012 року - скасувати.

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мануфактура" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров