Ухвала суду № 35687593, 07.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2013 року м. Київ К/9991/15966/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Бившевої Л.І.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011

у справі № 2а-9162/08/0470

за позовом Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області

до Приватного виробничо-комерційного підприємства "КЕЙНС"

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виробничо-комерційного підприємства "КЕЙНС" про стягнення податкового боргу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 14.05.2009 позовні вимоги задоволено частково, в частині стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України в рахунок погашення боргу 4133,43 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 постанову суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив його в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 14.05.2009.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору у даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, згідно даних позивача, протягом періоду з 2001 по 2007 рік відповідач не подавався звітність з податку на прибуток, що тягне відповідальність у вигляді штрафних санкцій, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 9343,64грн.

В зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська відповідачу виставлено податкові вимоги: перша податкова вимога № 1/160 від 25.01.2002 на суму 6070,88 грн. та друга податкова вимога № 2/23 від 17.01.2003 на суму 6165,98 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що сума податкового зобов'язання ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувались.

Відповідно до вимог п. 15.1.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій, щодо того, що позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу, нарахованого за податковими повідомленнями-рішеннями № 0003231501/0 від 16.06.2005 на суму 170 грн., №0001911501/0 від 13.01.2005, № 0001911501/0 від 20.09.2004, № 0001911501/0 від 01.06.2004, № 0001911501/0 від 26.01.2004, № 0001911501/0 від 26.03.2003, №0001911501/0 від 28.11.2001 задоволенню не підлягають в зв'язку з пропуском позивачем строку встановленого для його стягнення.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачем було винесене податкове повідомлення рішення №0003991510/0 від 12.11.2007, яке відповідачу вручене не було, що підтверджується актом.

Відповідно до вимог пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Порядок встановлення дошок податкових повідомлень визначається центральним податковим органом.

Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач не надав доказів вручення відповідачу чи розміщення на дошці оголошень податкових вимог, податкового повідомлення-рішення №0003991510/0 від 12.11.2007.

Судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що податкове повідомлення-рішення № 0003971510 від 27.10.2008, на суму 2380 грн. винесене на підставі акта перевірки № 516/1510/24990510 від 14.10.2008, однак позивачем не надано суду вказаний акт та не доведено правомірності прийняття повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що оскільки позивачем не доведено належними доказами правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення, то позовні вимоги щодо стягнення заборгованості, яка виникла у відповідача, не підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 у справі № 2а-9162/08/0470 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 у справі № 2а-9162/08/0470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239І Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді Л.І. Бившева О.І. Степашко