Ухвала суду № 35687592, 20.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/37673/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Гончарук І.Ю.,

за участю:

представника позивача - Жмудінського В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2012 року

у справі № 2а/2370/7328/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства «Птахофабрика «Перше Травня»

до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Публічного акціонерного товариства «Птахофабрика «Перше Травня» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000262301 від 28 квітня 2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 1071872,51 грн., з яких: 857498,01 грн. - за основним платежем, 214374,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; скасування податкового повідомлення-рішення № 0000272301 від 28 квітня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2292076,00 грн. у повному обсязі (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 11 жовтня 2011 року).

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000262301 від 28 квітня 2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня» по збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 1071872,51 грн., з них: за основним платежем - 857498,01 грн., за штрафними санкціями - 214374,50 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000272301 від 28 квітня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня» по податку на додану вартість у розмірі 2292076,00 грн., з них: за основним платежем - 1833661,00 грн., за штрафними санкціями - 458415,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня» судові витрати в сумі 3,40 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2012 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Черкаському районі Черкаської області ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2012 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2012 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Черкаському районі Черкаської області провела планову виїзну перевірку ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої був складений акт № 130/23-010/00851426 від 18 квітня 2011 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги: підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, підпункту 81.15.1 пункту 81.15 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункту 5.7.1 пункту 5.7, пункту 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1833661,00 грн., у тому числі: за жовтень 2009 року - 29082,00 грн., за листопад 2009 року - 24353,00 грн., за червень 2010 року - 1780226,00 грн.; статті 44 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 19 липня 1999 року № 162/379, пунктів 4, 8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року № 303, в результаті чого занижено суму збору за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення відходів на загальну суму 951394,64 грн., у тому числі: за 4 квартал 2009 року - 746,56 грн., за 1 квартал 2010 року - 49883,53 грн., за 2 квартал 2010 року - 314908,59 грн., за 3 квартал 2010 року - 398291,98 грн., за 4 квартал 2010 року - 187563,98 грн.

На акт перевірки позивачем були подані заперечення, за результатами розгляду яких згідно висновку ДПІ у Черкаському районі Черкаської області від 27 квітня 2011 року до акта перевірки були внесені зміни.

28 квітня 2011 року ДПІ у Черкаському районі Черкаської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000272301, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшила ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 2292076,00 грн., у тому числі: 1833661,00 грн. - за основним платежем, 458415,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

28 квітня 2011 року ДПІ у Черкаському районі Черкаської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000262301, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшила ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня» суму грошового зобов'язання за платежем: збір за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 1189244,00 грн., у тому числі: 951395,00 грн. - за основним платежем, 237849,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В судовому засіданні суду першої інстанції ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня» було частково визнано зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 93896,99 грн., з яких: 58277,30 грн. - за розміщення макулатури, ртутних ламп, автомобільних шин, брухту, масла, деревини, битої цегли; 35619,69 грн. - за розміщення пташиного посліду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня» правомірно здійснило коригування податкового кредиту в сторону зменшення за період січень - травень 2010 року по спеціальних деклараціях з податку на додану вартість відповідно до частки використання таких товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності із дотриманням вимог статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість». Також суд виходив з того, що об'єктом обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища є кількість відходів, що розміщуються у спеціально відведених місцях чи об'єктах, а не кількість утворених відходів, з огляду на що обов'язок зі сплати вказаного збору виник у позивача за наслідками розміщення на послідосховищі 934,9 тон посліду.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про те, що ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня» неправомірно включило до розрахунку коригування за червень 2010 року суми податку на додану вартість по операціях за січень-травень 2010 року, які повинні бути включені у відповідних податкових періодах відповідно до підпункту 81.15.1 пункту 81.15 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим завищено податковий кредит за червень 2010 року на суму 1780226,00 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня» (покупцем) були укладені договори з наступними суб'єктами господарювання (продавцями), а саме: з ТОВ «Українське зерно» - договір поставки від 15 лютого 2010 року № 02/1502/2010, відповідно до умов якого ТОВ «Українське зерно» продало позивачеві комбікорм в кількості 1390720,00 кг. на загальну суму 2979610,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість - 496601,68 грн.); з ПП «Сіб-Агро» - договір поставки від 12 березня 2010 року № 12/03/2010, відповідно до умов якого ПП «Сіб-Агро» продало позивачеві комбікорм у кількості 6243760,00 кг. на загальну суму 13887612,40 грн. (в тому числі податок на додану вартість - 2314602,01 грн.); з ТОВ «Украгрозакупівля» - договір по виробництву та відвантаженню продукції № КК 10/05 УАЗ від 30 грудня 2009 року, відповідно до умов якого ТОВ «Украгрозакупівля» продало позивачеві комбікорм у кількості 13742780,00 кг. на загальну суму 30915613,52 грн. (в тому числі податок на додану вартість - 5152601,68 грн.).

В свою чергу, ТОВ «Українське зерно», ПП «Сіб-Агро» та ТОВ «Украгрозакупівля» виписали позивачу податкові накладні, які ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня» віднесло до складу податкового кредиту спеціальних (скорочених) декларацій, з оглядк на те, що придбаний комбікорм призначався для використання у власній господарській діяльності - годуванні курей (несучок), яке є основним видом діяльності позивача.

При цьому, частина придбаного у ТОВ «Українське зерно», ПП «Сіб-Агро» та ТОВ «Украгрозакупівля» комбікорму в кількості 5840422 кг. була реалізована позивачем у червні товариству «Бон-Ексім» згідно укладеного договору № 31/05БП від 31 травня 2010 року на суму 12534096,75 грн. (в тому числі податок на додану вартість - 2089016,19 грн.). Вказана продукція зберігалась позивачем у відповідності до укладеного між ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня» (зберігачем) та ТОВ «Бон-Ексім» (поклажодавцем) договору зберігання від 01 червня 2010 року № 01/06-2. У листопаді 2010 року ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня» повернуло з відповідального зберігання ТОВ «Бон-Ексім» комбікорм в кількості 5840422 кг.

За наслідками здійснення вказаної вище операції по реалізації комбікормів ТОВ «Бон-Ексім», позивачем було відкориговано податковий кредит в сторону зменшення за період січень-травень 2010 року по спеціальних деклараціях з податку на додану вартість, а також було відкориговано і податковий кредит згідно поданої загальної податкової декларації за червень 2010 року на суму податку на додану вартість - 1780266,00 грн. в сторону збільшення за вказаний період.

Зокрема, до складу податкового кредиту спеціальних податкових декларацій віднесено суми податку на додану вартість, сплачені ТОВ «Украгрозакупівля», ТОВ «Українське зерно» та ПП «Сіб-Агро» при придбанні комбікормів, які були використані у основній господарській діяльності - на годування птиці, а до складу податкового кредиту загальної податкової декларації віднесено суми податку на додану вартість, які були сплачені при придбанні продукції, яка в подальшому була реалізована позивачем ТОВ «Бон-Ексім», тобто розподіл податкового кредиту був здійснений позивачем відповідно до питомої ваги використання придбаної продукції у господарській діяльності із дотриманням вимог статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

За приписами абзацу 3 підпункту 81.15.1 пункту 81.15 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) був затверджений Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість.

Згідно з абзацом 4 пункту 5.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для платників, які зареєстровані як суб'єкти спеціального режиму оподаткування, у податковій декларації (скороченій) відображаються лише операції, пов'язані із сільськогосподарським виробництвом, інші операції - у податковій декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, відповідно до редакції абзацу третього підпункту 81.15.1 пункту 81.15 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 5.7.1 пункту 5.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у податковій декларації (скороченій) відповідно до підпункту 81.15.1 пункту 81.15 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» відображаються: а) товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції. У разі, якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях. Указаний розподіл відбувається у тому періоді, у якому здійснювалось відповідне виготовлення та/або придбання, а розподілені суми включаються до значень рядків 10, 12, 13 та довідково відображаються у рядках 10 1, 12 1, 13 1 податкової декларації (скороченої); б) послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку.

Згідно положень пункту 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), коригування податкового кредиту відображається у рядку 16. При заповненні цього рядка (крім рядка 16.5) обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних. У рядку 16.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації. У рядку 16.2 відображається збільшення або зменшення податкового кредиту, що здійснюється відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість». У рядку 16.3 відображається коригування, пов'язане з використанням раніше придбаних товарів (послуг), основних фондів частково для виготовлення сільськогосподарськими підприємствами сільськогосподарських товарів (послуг) або переробними підприємствами готової продукції, а частково для інших. Таке коригування проводиться виходячи із залишкової вартості основних фондів та вартості залишків товарів, що використовуються чи підлягають використанню в сільськогосподарському або переробному виробництві відповідно до частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва та в інших операціях (для сільськогосподарських підприємств не нижче питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг), розрахованої відповідно до вимог пункту 8 1.6 статті 8 1 Закону України «Про податок на додану вартість»): а) у разі зміни напряму використання товарів (послуг), основних фондів з іншої діяльності на діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства або на діяльність з виготовлення готової продукції переробним підприємством; б) при реєстрації сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування. У рядку 16.3 податкової декларації (скороченої/переробного підприємства) коригування відображається зі знаком «+» (до збільшення). У рядку 16.3 податкової декларації, в якій відображається інша діяльність, - зі знаком «-» (до зменшення). У рядку 16.4 відображаються інші випадки збільшення (зменшення) податкового кредиту. У рядку 16.5 податкової декларації з податку на додану вартість та податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) відображається сума сформованого згідно з підпунктом 8 1.15.1 пункту 8 1.15 статті 8 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкового кредиту.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що підпункт 5.7.1 пункту 5.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначає порядок розподілу податкового кредиту в момент його формування, тобто в момент придбання товарів (робіт, послуг) і стосується виключно рядка 10 - податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої), а пункт 5.8 цього Порядку визначає порядок коригування податкового кредиту у разі зміни напряму використання товарів (послуг), з іншої діяльності на діяльність у сфері сільського господарства і стосується виключно рядка 16 - податкової декларації з податку на додану вартість .

Таким чином, підпунктом 5.7.1 пункту 5.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), чітко передбачено, що розподіл податкового кредиту відбувається у тому періоді, у якому здійснювалось відповідне виготовлення та/або придбання товарів (робіт, послуг) однак, тоді як ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня» не здійснювало розподілу податкового кредиту у червні 2010 року, а здійснювало коригування податкового кредиту, яке може здійснюватись в будь-який час, протягом 1095 днів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня» правомірно здійснило коригування податкового кредиту у червні 2010 року відповідно до частки використання таких товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності із дотриманням вимог Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для збільшення позивачу грошового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про те, що у ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня» відсутні затверджені у встановленому порядку ліміти на розміщення відходів на 2009 та 20010 роки, з урахуванням того, що позивачем у 2010 році було фактично розмішено 26046 тон курячого посліду, тобто допущено понадлімітне утворення обсягів курячого посліду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, розпорядженнями облдержадміністрації від 22 вересня 2008 року № 285 та від 25 вересня 2009 року № 273, погодженими Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області, були затверджені ВАТ «Птахофабрика «Перше Травня» ліміти на утворення та розміщення відходів на 2009 та 2010 роки відповідно та, зокрема, на розміщення у 2010 році посліду пташиного у кількості 67000,0 тон. (т.1 арк. справи 112-113).

Судами також було встановлено, що у 2010 році на ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня» було утворено 34109,5 тон курячого посліду, з яких: 18904,0 тон - реалізовано підприємствам та фізичним особам; 12650,6 тон - вивезено товариством в якості мінерального добрива для підживлення грунту на поля, які використовуються позивачем в господарській діяльності; 1620,0 тон посліду було відвантажено акціонерам товариства; 934,9 тон було вивезено та розміщено на послідосховищі, що підтверджується довідкою ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня» від 02 березня 2011 року № 78, протоколом наглядової ради ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня» від 18 січня 2010 року, наказами ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня» від 19 січня 2010 року № 13 «Про відвантаження курячого посліду акціонерам товариства», від 19 січня 2010 року № 13/1 «Про встановлення ціни на одну тону курячого посліду», договорами поставки посліду курячого, видатковими накладними, дорожніми листками трактора, звітами на виробництво, використання та реалізацію курячого посліду (т.1 арк. справи 105-106, 110-111, 114-250, т.2 арк. справи 1-250, т.3 арк. справи 1-59, 63).

Відповідно до частин 1, 2 статті 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (обчислюється пропорційно обсягу та активності радіоактивних відходів, а також для експлуатуючої організації ядерних установок атомних електростанцій - на основі показників виробництва електричної енергії за певний період, для інших суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, - пропорційно активності радіоактивних матеріалів, та стягується одночасно з їх придбанням) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками (обчислюється пропорційно терміну зберігання радіоактивних відходів понад встановлений строк з урахуванням їх обсягу та активності). Ліміти скидів забруднюючих речовин, крім утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками, в навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного й іншого виробництва та інші види шкідливого впливу в цілому по території Автономної Республіки Крим, областей, міст загальнодержавного значення або окремих регіонів встановлюються: а) у випадках, коли це призводить до забруднення природних ресурсів республіканського значення, територій інших областей, - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів; б) в інших випадках - в порядку, що встановлюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст загальнодержавного значення) Радами, за поданням органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про відходи» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; спеціально відведені місця чи об'єкти - це місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами; розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Статтею 2 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року № 303 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що збір за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір) справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (далі - скиди); розміщення відходів; утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками.

Згідно з пунктом 1.4 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом ДПА України від 17 липня 1999 року № 162/379 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за цією Інструкцією обчислюються суми збору, який справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними і пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (далі - скиди); розміщення відходів.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом ДПА України від 17 липня 1999 року № 162/379 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що суми збору, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів коригуючих коефіцієнтів.

Виходячи з аналізу на ведених правових норм, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що збір за розміщення відходів обчислюються на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів.

З огляду на те, що згідно ліміту на утворення та розміщення відходів на 2010 рік, зокрема, на ліміт на розміщення у 2010 році посліду пташиного для ПАТ «Птахофабрика «Перше Травня» було встановлено у кількості 67000,0 тон., а фактично на послідосховищі позивачем було розміщено 934,9 тон курячого посліду, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність висновків органу державної податкової служби про допущення позивачем понадлімітного утворення обсягів курячого посліду та, як наслідок, виникнення у позивача обов'язку щодо сплати збору за розміщення понадлімітних відходів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Черкаському районі Черкаської області ДПС залишенню без задоволення, а постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2012 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна