Ухвала суду № 35687603, 04.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" листопада 2013 р. м. Київ К-42515/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2010

у справі № 2-а-42315/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент-Авіа»

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2010, позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова від 30.09.2009 № 0000391620/0 про зменшення бюджетного відшкодування (в т.ч. за рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 59324,23 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Континент-Авіа» судовий збрі в сумі 3,40 грн.

ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для зменшення позивачеві за податковим повідомленням-рішенням від 30.09.2009 № 0000391620/0 бюджетного відшкодування в загальній сумі 59324,23 грн., заявленого у рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів, за лютий 2004 року, травень 2004 року, вересень - листопад 2004 року, слугували висновки перевірки, викладені в акті від 17.09.2009 № 4258/16-008/24279165, про порушення вимог п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ. Податковий орган вважає, що позивач втратив право на бюджетне відшкодування у рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів, оскільки не подав заяви на повернення надміру сплачених платежів у строк - 1095 днів, що визначено 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ.

Підпункт 7.7.3. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час заявлення платником податку права на бюджетне відшкодування) надавав право платникові податку на додану вартість у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, отримати відшкодування з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації або, за його бажанням, сума бюджетного відшкодування могла бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку.

Закон України «Про податок на додану вартість» (у редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-IV), зокрема його п.п. 7.7.3, п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7, також встановлює два способи відшкодування податку на додану вартість шляхом прийняття платником податку самостійного рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, яке відображається у податковій декларації, та шляхом прийняття рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, про що подається відповідному податковому органу податкова декларація та заява про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Таким чином, подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування у випадку прийняття рішення платником податку про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів Законом не передбачено.

Отже, строк давності, визначений у п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ для подання заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування, до спірних правовідносин не застосується.

Підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун