Ухвала суду № 35687485, 07.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/15320/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Бившевої Л.І.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Державного підприємства „Антонов" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011

у справі № 2а-15626/10/2670

за позовом Державного підприємства „Антонов"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з

великими платниками податків

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Антонов" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування рішень: № 0000734250 від 08.04.2010; № 0000834250/1 від 12.07.2010; № 0000944250/2 від 06.09.2010.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2010 позовні вимоги задоволено частково, скасовано рішення: № 0000734250 від 08.04.2010; № 0000834250/1 від 12.07.2010; № 0000944250/2 від 06.09.2010, в решті задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2010 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України складено акт № 159/42-50/14307529 від 29.03.2010.

За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення № 0000734250 від 08.04.2010, яким було застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції на суму 29588, 40 грн.

В порядку адміністративного оскарження скарга позивача залишена без задоволення, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін, та прийняті рішення: № 0000834250/1 від 12.07.2010, № 0000944250/2 від 06.09.2010.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", при виконанні імпортних контрактів № А3-030207 від 02.03.2007 з нерезидентом „International Aircraft Suppliers Phoenix" (США); №АН04-44(12) від 13.11.2007 з нерезидентом Goodrich Hella Aerospace Lighting Systems GmbH (GLS) (Германія); №144 від 25.11.2008 з нерезидентом ВАТ „Фанласт" (Росія).

Актом перевірки встановлено, що на виконання імпортного контракту від 02.03.07 р. № А3-030207 укладеного з нерезидентом, позивачем було здійснено передоплату американській фірмі «International Aircraft Suppliers Phoenix" (США) відповідно до платіжного доручення № 4 від 28.07.2009 на суму 123000 доларів США.

Відповідно до вимог абзацу 1 статті 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94 від 23.09.1994, граничний термін отримання товарів за даним контрактом (180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу) по платіжному дорученню № 4 від 28.07.2009 на суму 123000 доларів США граничний строк поставки складає 24.01.2010.

Відповідно до товаросупровідного документу (інвойсу) ввезення товарів на територію України було здійснено без порушення встановлених законодавством строків, оскільки відтиск штампа "Під митним контролем" інспектора Глухівської митниці № 082 датовано 11.11.2009.

Відповідно до абз. 14 ст. 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність" та абз. 2 п. 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.99 року N 136, імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

Моментом здійснення імпорту відповідно до абз. 38 ст. 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність" є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Отже, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Оскільки судом першої встановлено, що датою проставлення штампу "Під митним контролем" є 11.11.2009, то в даному випадку відсутній факт пропуску строку поставки товару, визначений ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Таким чином, суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державного підприємства „Антонов" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 у справі № 2а-15626/10/2670 слід задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2010 залишити без змін.

Керуючись ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства „Антонов" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 у справі № 2а-15626/10/2670 скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2010 у справі № 2а-15626/10/2670 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді Л.І. Бившева О.І. Степашко