Ухвала суду № 35687486, 07.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2013 року м. Київ К/9991/18136/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Бившевої Л.І.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011

у справі № 2а-5021/10/1870

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів"

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.10.2010 позовні вимоги задоволено, Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000432311/0 від 21.05.2010.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 постанову суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив його в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 та залишити в силі постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.10.2010.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору у даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем у період з 22.03.2010 по 30.04.2010 була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2009, за результатами якої був складений акт №196/23-3/34284857 від 12.05.2010.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 13.1, п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податок з доходів із джерелом походження з України за ІІ квартал 2008 року в сумі 31995 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.05.2010 № 0000432311/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "податок на прибуток іноземних юридичних осіб" в загальному розмірі 95985 грн., з яких за основним платежем 31995 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 63990 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що по заявці на проведення сертифікації від 28.02.2008 між позивачем та державною установою "Регистр сертификации на федеральном железнодорожном транспорте" м. Москва, РФ, 27.03.2008 та 07.04.2008 було укладено договори по проведенню робіт по сертифікації продукції: колісних пар без буксових вузлів для вантажних вагонів типу РУ 1Ш-957-Г та осей чистових вагонних РУ 1Ш, та протоколи до них №0803.08СП, №0804.08СП, які являються невід'ємною частиною договорів.

За результатами виконаних робіт були складені акти приймання-передачі виконаних робіт від 21.07.2008 та від 16.09.2008. Позивач провів оплату за виконані роботи згідно вимог договорів п.2.2 та 3.1 авансом 100% вартості робіт на загальну суму 813974 руб РФ. На виконання договорів нерезидентом були виготовлені сертифікати відповідності.

Відповідно до ст. 12 Угоди між Урядом України та Урядом РФ про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків доходи від авторських прав і ліцензій (роялті), які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі. Однак ці доходи можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають і відповідно до законодавства цієї Держави, але податок, що сплачується, не може перевищувати 10 процентів загальної суми доходів. Угодою визначено ставку оподаткування під час сплати таких платежів як "роялті" - 10%. Ставку оподаткування "інших доходів" Угодою не визначено.

Для вдосконалення процедури адміністрування оподаткування доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування постановою Кабінету Міністрів України затверджено "Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування" № 470 від 06.05.2001, якою передбачено процедуру звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України підставою чого є подання нерезидентом довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни з якою укладено міжнародний договір.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що в момент проведення операцій така довідка була наявна, та містить необхідні реквізити, передбачені вказаним Порядком, що підтверджується дублікатом довідки, в якому зазначена дата її видачі 11.01.2008.

Відповідно до вимог п. 13.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема:

в) роялті, фрахту та доходи від послуг типу "інжиніринг";

й) інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Відповідно до вимог п. 13.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, щодо того, що так як оплата за виконані роботи по сертифікації була проведена авансом, доходи нерезидента не є компенсацією вартості виконаних робіт.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 30.04.2008 між позивачем та ВАТ "Науково-виробнича корпорація "Уралвагонзавод" був укладений ліцензійний договір №235сб/50, згідно якого ліцензіар (нерезидент) надає позивачу послуги протягом дії договору та за винагороду, що сплачується ліцензіатом (позивач). За договором позивачу надається право на використання "ноу-хау" зі збереженням умов конфіденційності та на використання продукції по "ноу-хау". В 2008 році позивач з використанням "ноу-хау" виробив продукції на 2656020 грн., сплативши при цьому роялті нерезиденту та податок з доходів іноземних юридичних осіб, включаючи суму штрафу за несвоєчасну сплату податку, що підтверджується копіями рахунків та платіжних доручень, випискою банку, копіями податкових накладних на підтвердження реалізації виробленої продукції.

Відповідно до п. 1.30 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" роялті - платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, визначених у частині першій цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або якщо умови користування такими об'єктами власності надають право користувачу продати або відчужити іншим способом такий об'єкт власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошування) є обов'язковим згідно із законодавством України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, щодо того, що так як платіж в сумі 278000 руб. РФ проводився за отримання права користування об'єктом власності на умовах конфіденційності, то така операція не входить до переліку виключень, коли такі платежі не відносяться до роялті.

Згідно вимог ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що оскільки позивачем було допущено порушення вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", то відповідачем були обґрунтовано прийняте , податкове повідомлення-рішення від 21.05.2010 №0000432311/0 та застосовані штрафні санкції.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 у справі № 2а-5021/10/1870 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Конотопський завод по ремонту дизель-потягів" відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 у справі № 2а-5021/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239І Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді Л.І. Бившева О.І. Степашко