Ухвала суду № 35677460, 20.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 р.Справа № 815/2920/13-а

Категорія: 8.1.5 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємства ОСОБА_2 про стягнення 581 475,00 грн.,

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - позивач, ДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємства ОСОБА_2 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_2) про стягнення податкового боргу у розмірі 581 475,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 12.03.2013 року відповідач має податковий борг у сумі 581 475,00 грн. по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, який виник в результаті контрольно-перевірочної роботи. З метою погашення податкового боргу відповідачу було направлено податкову вимогу №26 від 10.01.2013 року на суму податкового боргу 581 475,00 грн., проте заборгованість сплачена не була.

Справа розглянута в порядку письмового провадження.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у сумі 581 475,00 грн. на р/р №31116104700005, отримувач ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ отримувача 37607526, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, призначення платежу: 147; стягнення в межах виконавчого провадження за рішенням суду по ФОП ОСОБА_2 НОМЕР_1.

ФОП ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ДПІ.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичної особи - підприємця відповідача за результатами якої ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС був складений акт від 13.03.2012 року, у висновках якого зазначено, що встановлено порушення ФОП ОСОБА_2 п. 4 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» та п. 5 Порядку ведення книги обліку доходів та витрат, облік доходів, одержаних протягом 4 кварталу 2011 року, доходів та витрат, безпосередньо пов'язаних з їх одержанням, здійснював з порушенням встановленої форми, а саме до книг обліку доходів та витрат по формі № 10, не в повному обсязі заносились дані по графі «сума виручки (доходу)», а саме у 4 кварталі 2011 року на загальну суму у розмірі 116295 грн., також встановлено не оприбуткування ФОП ОСОБА_2 готівкових коштів у книги обліку доходів та витрат по формі № 10, отримані як виручка у 4 кварталі 2011 року у сумі 116295 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.04.2012 року № 0000901701, яким до відповідача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 581475 грн. які просить стягнути у судовому порядку.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Згідно довідки про суми податкового боргу платника податків ФОП ОСОБА_2 має заборгованість станом на 12.03.2013 року у розмірі 581475 грн.

Відповідно до п. 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом на адресу ФОП ОСОБА_2 була виставлена податкова вимога про сплату боргу форми «Ф» від 10.01.2013 року № 26 на суму 581475 грн., яка надіслана на адресу відповідача 10.01.2013 року.

Відповідно до пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у порядку встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п.п. 41.5. ПК України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Відповідно до п.п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 95.2 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом (пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ФОП ОСОБА_2 звертався до суду із позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення від 20.04.2012 року № 0000901701 від 20.04.2012 року, однак ухвалою суду від 29.04.2013 року адміністративний позов був залишений без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви, однак недоліки позовної заяви не усунуті та ухвалою суду від 19.06.2013 року адміністративний позов повернуто позивачу.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем вжиті всі передбачені законом заходи з метою погашення податкового боргу, проте останній відповідачем не погашений, та при оскарження податкового повідомлення-рішення відповідач не скористався своїм правом на усунення недоліків позовної заяви в результаті чого адміністративний позов про оскарження податкового повідомлення-рішення був повернутий позивачу, отже податкове повідомлення-рішення вважається узгодженим, а тому з відповідача підлягає стягненню сума, зазначена у податковому повідомленні рішенні, а саме 581475 грн.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Позивач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький