Постанова № 35677059, 25.11.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 листопада 2013 р. № 820/10593/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайворонського В.С.,

представників сторін:

позивача - Старостіної О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "АСК 2009" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "АСК 2009", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд: скасувати наказ від 03.10.2013 року за №566 "Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП "АСК 2009"", визнати неправомірними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів в Х/о щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП "АСК 2009" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "Техно-спецальянс" за березень 2013 року за результатами якої було складено акт перевірки від 18.10.2013 року за №965/20-30-22-01/36456485.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом на підставі наказу №566 було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПП "АСК 2009", результати якої були оформлені актом №965/20-30-22-01/36456485. Юридичною підставою для прийняття спірного наказу Відповідач указав ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України , при цьому будь - яких фактичних мотивів волевиявлення щодо призначення перевірки в тексті спірного наказу суб'єктом владних повноважень не викладено. Оскаржуваний наказ від 03.10.2013 року №566 був прийнятий у зв'язку з тим, що Позивачем на запит ДПІ від 17.05.13 року за №8807/10/15.3-19 не в повному обсязі була надана відповідь з витребуваними документами. У зв'язку з викладеним, зазначив, що на запит складений ДПІ від 17.05.13 року про надання пояснень та їх документального підтвердження була надана відповідь ПП "АКС 2009" за №47, в якій на запит органу податкової служби була надана інформація та витребувані документи в повному обсязі. Жодних зауважень щодо надання документів ані в наказі податкового органу, ані в акті спірної перевірки податковим органом не зазначено. Позивач не згоден з зазначеними вище висновкам акту перевірки, вважає що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області не додержано вимог діючого законодавства при проведенні документальної невиїзної позапланової перевірки підприємства через те, що висновки акту перевірки базуються на припущеннях. Також, Позивач вважає дії податкового органу, що полягають у призначенні перевірки підприємству протиправними, оскільки вчинені не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, перевірка була проведена всупереч вимогам Податкового кодексу України, оскільки була призначена без наявних для цього підстав.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав заявлений позов, просив суд ухвалити рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання не прибув, надав до суду документи, на підставі яких було прийнято спірне рішення, а також просив суд слухати справу за відсутністю уповноваженого представника Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

Вислухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 17.05.2013 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області на адресу Позивача направлено запит щодо надання інформації та її документального підтвердження №8807/10/15.3-19 (а.с. 23-24).

Листом від 25.06.2013 року №47 Позивачем було надано податковому органу письмові пояснення та їх документальне підтвердження (а.с. 26).

Начальником Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78, тс. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI Відповідачем 03.10.2013 року було складено наказ №566 "Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП "АСК 2009" (а.с. 21).

Фахівцем Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області на підставі наказу №566 від 03.10.2013 року, згідно з пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст.. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), 14.10.2013 року було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПП "АСК 2009"", щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "Техно-спецальянс" за березень 2013 року.

Результати перевірки були оформлені актом від 18.10.2013 року за №965/20-30-22-01/36456485, яким зафіксовано порушення ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством завищено податкові зобов'язання за березень 2013 року всього у сумі 50361 грн., п.п.198.2, п.п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством завищено податковий кредит за березень 2013 року на загальну суму 50361 грн. (а.с. 6-20).

Підставою для зменшення суми податкового кредиту є наявний у Відповідача акт ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 3.05.2013 року №357/22.5-07/38381909 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТЕХНО-СПЕЦАЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 38381909) щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2013 року".

Дослідивши зібрані докази по справі, суд встановив наступне:

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

24.12.2006 року Верховним Судом України винесена постанова у справі Господарського суду Вінницької області №9/175-04 за позовом АКБ "Мрія" до ДПІ у м. Вінниця про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки.

Згідно з правовими позиціями, які викладені у названому судовому акті, державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам ч.2 ст.19 Конституції України та аналогічним вимогам ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. При цьому, Верховний Суд України зазначив, що відповідно до КАС України адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень (п. 6 ч. 3 ст. 105); а відтак, звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин із зазначенням способу, який, на думку суду, не приводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто захисті права, що порушуються. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

З огляду на приписи ст. 8 і ст. 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 244-2 КАС України, окружний адміністративний суд не знаходить правових підстав для залишення згаданої постанови Верховного Суду України поза увагою при розгляді і вирішенні даного спору по суті.

Суд відзначає, що спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань (станом на момент виникнення спірних правовідносин) був визначений Податковим кодексом України.

Так, відповідно до пп. 20.1.4 Податкового кодексу України, Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Суд відзначає, що правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних невиїзних позапланових перевірок унормовані ст.79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

З положень наведеної статті Податкового кодексу України слідує, що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, котрі передбачені ст.78 зазначеного кодексу.

Оглянувши копію спірного наказу, суд відзначає, що юридичною підставою є ст.78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому, в силу положень Податкового кодексу України обов'язок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного податковим органом запиту, а саме: у письмовій формі, відповідним чином підписаного та завіреного печаткою відповідного податкового органу.

Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Позивачем на запит податкової інспекції було надано всі необхідні бухгалтерські та податкові документи, які у нього були витребувані.

Окрім того, зі змісту акту перевірки №965/20-30-22-01/36456485 від 18.10.2013 року встановлено, що на момент проведення перевірки Відповідачем не зафіксовано факти, що свідчать про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства безпосередньо за наслідками перевірки іншого платника податків або отримання податкової інформації. Під час проведення перевірки Відповідач використовував інформацію виключно з акту іншої ДПІ на обліку, в якій знаходиться контрагент Позивача.

Згідно пп. 73.5 Податкового кодексу України зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оскільки Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області отримала лише акт про неможливість проведення зустрічних звірок, то необхідної податкової інформації стосовно Позивача на момент прийняття рішення про проведення позапланової перевірки Відповідач не мав.

Отже, на момент прийняття спірного наказу від 03.10.13 №566 Відповідач не мав відповідних даних, які б підтверджували, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення ПП "АСК 2009" податкового, валютного та іншого законодавства.

З урахуванням викладеного вище, суд доходить до висновку, що у податкової інспекції були відсутні правові підстави для застосування пп. 78.1.1 Податкового кодексу України в даному випадку, що вказує на незаконність наказу від 03.10.13 №566 та наступних дій щодо проведення перевірки Позивача та складення акту перевірки №965/20-30-22-01/36456485 від 18.10.2013 року.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з :придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає на підставі податкових накладних, що засвідчують факт отримання підприємством товарів.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський-облік та звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно п.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999р. із змінами і доповненнями визначено порядок складання первинних документів, а саме "Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції".

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Додатково суд вважає за доцільне вказати, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому Податковий Кодекс України не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Зі змісту акту перевірки від 18.10.2013 року встановлено, що перевіряючим податкового органу було зафіксовано, що підприємством не надано для перевірки товарно-транспортні документи на підтвердження факту перевезення товару.

Однак, суд не погоджується з даним твердженням податкової інспекції, оскільки у своїй відповіді від 25.06.2013 року №47 на запит податкового органу від 17.05.2013 року Позивач звернув увагу саме на те, що на отримання товару були виписані довіреності: №61 від 04.03.2013 року, №71 від 11.03.2013 року, №81 від 18.03.2013 року. Крім того, куплений товар був малогабаритним, у зв'язку з чим доставка по місту здійснювалась за допомогою оформлення вантажу у вигляді ручної поклажі, про що є наказ по підприємству.

Таким чином, Відповідач 14.10.2013 року провів перевірку ПП "АСК 2009" за відсутності підстав для її проведення, оскільки Позивач надав усі витребувані письмовим запитом Відповідача документи.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, Відповідачем не надано суду доказів правомірності своїх дій.

За таких обставин, спірний наказ від 03.10.2013 року №566 не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, а отже, підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наказ про призначення документальної невиїзної позапланової перевірки був виданий за відсутності визначених законом підстав, а отже є незаконним, а тому й дії Відповідача щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки є протипранвими.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "АСК 2009" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про скасування наказу - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати наказ від 03.10.2013 року за №566 "Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП "АСК 2009".

Визнати неправомірними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківської області щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ПП "АСК 2009" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "Техно-спецальянс" за березень 2013 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 18.10.13 року за №965/20-30-22-01/36456485.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 02 грудня 2013 року.

Суддя М.О. Лук'яненко