Рішення № 35673915, 27.11.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 листопада 2013 р. Справа № 902/1400/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А., при секретарі судового засідання Віннік О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Компанії "Пі Джі Трейд" Дочірнього підприємства компанії "Палма Груп С.А." 65013, м.Одеса, Миколаївська дорога, 189

до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1

про стягнення 1 146 785,70 грн. боргу за поставлені товари

Представники сторін не з''явились

В С Т А Н О В И В :

Заявлено позов Компанії "Пі Джі Трейд" Дочірнього підприємства компанії "Палма Груп С.А." до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1 146 785,70 грн. боргу за поставлені товари, з яких: 853215,12 грн. основного боргу, 63815,82 грн. пені та 229754,76 грн. - 20% річних.

Позов мотивовано тим, що згідно з укладеним 15.02.2012 р. між сторонами договором купівлі-продажу №4054 позивач взяв на себе зобов'язання продати та поставити відповідачеві товари, а останній зобов'язався прийняти товари і оплатити їх вартість з відстрочкою платежу 14 календарних днів з моменту отримання товару по групі продукції чистота та браун та 28 календарних днів з моменту отримання товару по групі продукції красота та жилет.

За накладними позивачем передано, а відповідачем отримано товару на загальну суму 891625,81 грн. Проте, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, і на день звернення до суду з позовом за ним рахується заборгованість в розмірі 853215,12 грн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 11.10.13 р. порушено провадження у справі № 902/1400/13 та призначено засідання на 06.11.13 р.

Ухвалою суду від 06.11.13 р. в зв''язку з неявкою в судове засідання представників сторін, розгляд справи відкладено до 27.11.13 р.

Представники сторін повторно не з''явились, відтак, суд ухвалив про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

15 лютого 2012 року між компанією "Пі Джі Трейд" Дочірнього підприємства компанії "Палма груп С.А." (позивач, за договором Продавець) та ФОП ОСОБА_2 (відповідач, за договором Покупець) укладено договір купівлі-продажу за № 4054.

За умовами даного договору позивач зобов'язався продати та поставити власними силами відповідачеві товар в асортименті та кількості, визначеному в додатках, які є невід'ємною частиною даного договору, а відповідач зобов'язався прийняти вказаний товар, і оплатити його вартість.

На виконання умов договору позивач згідно видаткових накладних №№1665563 від 16.02.2012р на суму 12279,66грн. (по цій накладній було проведено повні розрахунки); 1665570 від 16.02.2012р на суму 15649,33грн. (по цій накладній було проведено повні розрахунки); 1665573 від 16.02.2012р на суму 39427,85грн. (по цій накладній було проведено часткові розрахунки, сума боргу по цій накладній складає 28946,15 грн); 1673247 від 21.02.2012р на суму 197024,68 грн; 1673246 від 21.02.2012р на суму 7401,86 грн; 1695545 від 06.03.2012р на суму 166482,04 грн; 1695535 від 06.03.2012р на суму 25373,08 грн; 1837264 від 30.04.2012р на суму 50718,59 грн; 1837260 від 30.04.2012р на суму 19275,18 грн; 1839102 від 03.05.2012р на суму 23771,42 грн; 1839096 від 03.05.2012р на суму 6262,60 грн; 1852351 від 11.05.2012р на суму 49705,75 грн; 1852313 від 11.05.2012р на суму 10200,33 грн; 1862777 від 16.05.2012р на суму 14273,63 грн; 1852810 від 16.05.2012р на суму 59941,62 грн; 1872431 від 17.05.2012р на суму 19161,90 грн; 1872469 від 17.05.2012р на суму 5934,24 грн; 1896822 від 24.05.2012р на суму 11551,72 грн; 1896869 від 24.05.2012р на суму 63267,78 грн; 1941722 від 08.06.2012р на суму 23772,96 грн; 1941588 від 08.06.2012р на суму 8992,60 грн; 1942165 від 11.06.2012р на суму 21436,61 грн; 1942164 від 11.06.2012р на суму 7597,00 грн; 1946645 від 13.06.2012р на суму 22942,75 грн; 1946643 від 13.06.2012р на суму 9180,63 грн поставив відповідачу товар визначений договором на загальну суму 891625,81 грн., яку останній отримав, що стверджується відмітками (підпис, відтиск печатки) на вказаних накладних.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що розрахунки з товар, поставлені за даним договором, здійснюються Покупцем наступним чином:

"100% передоплата

Факт поставки

Відстрочка платежу на 14 календарних днів з моменту отримання товару по групі продукції чистота та браун та 28 календарних днів з моменту отримання товару по групі продукції красота та жилет".

Як свідчать матеріали справи, відповідачем частково виконані взяті на себе зобов'язання за договором в частині проведення розрахунків за товар, - товар вартістю 853215,12 грн. відповідачем залишився не оплаченим.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу за товар поставлений згідно договору купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 цього Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем виконувались свої зобов'язання по поставці товару належним чином.

Однак, відповідач не виконав свого обов'язку щодо оплати поставленого товару у встановлені договором строки.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення 853215,12 грн. основного боргу підлягає задоволенню, оскільки первинні документи, надані позивачем, а саме: видаткові накладні свідчать про заборгованість відповідача у вказаній сумі.

Судом також розглянуто вимогу позивача про стягнення пені в розмірі 63815,82 грн. та 20% річних від простроченої суми в розмірі 229754,76 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання .

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що у випадку порушення строку, вказаного в п. 5.1. даного договору, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки, а також несе відповідальність відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 20% річних.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк визначений у договорі, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок пені та 20% річних втрат за допомогою бази даних "Законодавство України", судом встановлено, що позивачем допущено помилку в бік завищення, оскільки розмір пені та 20% річних в розрахунку складає відповідно 59958,81 грн. та 229754,76 грн. В стягненні 3857,01 грн. пені слід відмовити.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи викладене позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, іден.код НОМЕР_1) на користь Компанії "Пі Джі Трейд" Дочірнього підприємства компанії "Палма Груп С.А." (65013, м. Одеса Миколаївська дорога, 189, код 25416730) 853215,12 грн. основного боргу, 59958,81 грн. пені, 229754,76 грн. - 20% річних та 22858,57 грн. судового збору.

3. В стягненні 3857,01 грн. пені відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення направити позивачу та відповідачу рекомендованим листом.

Повне рішення складено 02 грудня 2013 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 65013, м.Одеса, Миколаївська дорога, 189

3 - відповідачу АДРЕСА_1