Ухвала суду № 35672451, 02.12.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/16085/13-ц Провадження № 22-ц/772/3888/2013Головуючий в суді першої інстанції:Бойко В. М.Категорія: 45Доповідач: Іванюк М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі : головуючого - судді Іванюка М.В, суддів Камзалова В.В. та ПанасюкаО.С, при секретарі Руденко О.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ ГРУП» та ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 (третя особа - Вінницька міська рада) про скасування рішення, --

В С Т А Н О В И Л А :

В липні 2013р. ОСОБА_4, який є власником квартири АДРЕСА_1, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, та товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ ГРУП» ( третьою особою зазначив Вінницьку міську раду) про визнання недійсним та скасування рішення Вінницької міської ради від 27 листопада 2009р. № 2608 щодо безоплатної передачі у власність ОСОБА_2. земельної ділянки площею 254 кв.м, яка є прибудинковою територією вказаного будинку ( а.с. 11, 11оборот).

Вважає це рішення незаконним, так як ОСОБА_2. не є власником чи користувачем нерухомого майна, розташованого на вказаній земельній ділянці, а тому не було ніяких правових підстав для її передачі йому у власність. Також зазначив, що при розробленні проектної документації, що передувала передачі вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_2, не враховані права та інтереси користувачів сусідніх земельних ділянок, до яких відноситься і позивач, не визначені межі, межові знаки не встановлено. Здійснюючи фактичне відчуження нерухомості на користь ОСОБА_2, Вінницька міська рада не врахувала відсутності у неї правоустановлюючих документів на будинок АДРЕСА_1, право власності на який у неї не оформлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ ГРУП», купивши у ОСОБА_2. вказану земельну ділянку, пошкодило вхідні ворота до прибудинкової території і розпочало на ній будівельні роботи, чим порушуються права позивача, як власника частини будинку і користувача ділянки. Пізніше до участі в справі в якості співвідповідача був притягнутий громадянин ОСОБА_3, якому вказану земельну ділянку перепродано на підставі договору купівлі-продажу від 17.09.2013р. під час розгляду даної справи в суді (а.с. 71-73).

Рішенням Вінницького міського суду від 01 листопада 2013р. позов було задоволено.

Вінницька міська рада на дане рішення апеляційну скаргу не подавала.

ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ ГРУП», а також громадянин ОСОБА_3. у своїй апеляційній скарзі просять скасувати рішення від 01.11.2013р. і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Вважають, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не звернуто увагу на обставини, які мають значення для справи, порушив норми процесуального права і невірно застосував норми матеріального права.

ОСОБА_5, яка представляє ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ ГРУП» і ОСОБА_3, підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

ОСОБА_4, який представляє позивача, просить відхилити апеляційну скаргу як безпідставну. Пояснив, що Вінницьку міську раду він визначив як третю особу у зв'язку з тим, що вона вже не може скасовувати своє ж рішення про надання відповідачу земельної ділянки, а тому позивач вважав, що у даному випадку її не можна зобов'язувати до вчинення якихось дій.

Належним чином повідомлений представник Вінницької міської ради в суд апеляційної інстанції не з'явився. Згідно ч.2ст.305 ЦПК України його неявка за таких обставин не перешкоджає розгляду справи в апеляційному суді.

Вислухавши зазначених осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав :

Задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно виходив з того, що з передачею земельної ділянки у власність ОСОБА_2. було порушено права позивача. Адже за змістом чинного рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради депутатів трудящих від 21 лютого 1956р. мешканцям житлового будинку АДРЕСА_2 ( зараз будинок АДРЕСА_1) залишено земельну ділянку площею 817кв.м ( а.с. 9оборот). На це ж вказує затверджений план вказаної земельної ділянки на а.с. 13. З матеріалів справи не вбачається, що зазначене рішення скасовано і що міською радою згідно ч.2 ст.149ЗК України приймалися наступні рішення про вилучення даної земельної ділянки зі згоди на це користувачів і зміну її цільового призначення. Будинок АДРЕСА_1 є двохквартирним. Тому колегія суддів не бере до уваги посилання апеляційної скарги на те, що позивач, мовляв, не є користувачем цієї земельної ділянки, власником якої, на думку апелянта, мало б бути або товариство співвласників багатоквартирного будинку або територіальна громада. Однак міська рада не може вважатися власником будинку і прибудинкової території, оскільки у виготовленні технічної документації на будинок їй було відмовлено (а.с.17-19) і відповідні правоустановлюючі документи нею не отримані. Тому колегія суддів вважає вагомим твердження позивача про те, що він є користувачем і питання стосовно погодження з ним меж, тощо взагалі вирішеними не були.

При цьому ОСОБА_2. не був ні власником, ні користувачем якогось нерухомого майна, розташованого на даній земельній ділянці, а тому підстава її безоплатної передачі йому у власність дійсно є незрозумілою.

Більше того, дана земельна ділянка розташована в Центральному історичному ареалі м.Вінниці в частково порушеному історичному середовищі, на який поширюється суворий режим охорони. Тому будь-який об'єкт має проектуватися на підставі погодженого з органами охорони культурної спадщини історико-містобудівного обгрунтування. У зв'язку з цим передача даної земельної ділянки ОСОБА_2. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд відбулася всупереч п.17 ч.2 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» без погодження з відповідними органами ( а.с.14).

Посилання апелянта на те, що визначені позивачем відповідачі у даній справі є неналежними, колегія суддів не бере до уваги, оскільки рішення, про скасування якого йдеться у позові, стосується їх права власності. При цьому в будь-якому випадку Вінницька міська рада була притягнутою до участі в справі ( нехай навіть в якості третьої особи) і до спірного питання проявила байдужість. За умови, що міська рада вже не може самостійно скасувати своє ж рішення про надання тій чи іншій особі земельної ділянки у власність, її процесуальний статус (відповідача чи третьої особи ) для вирішення даного спору принципового значення не має.

Посилання апелянта на наявність судових рішень про відмову ОСОБА_4. у задоволенні вимог про визнання виданого ОСОБА_2. державного акта недісним, тощо, не можуть братися до уваги. Адже на момент звернення ОСОБА_4. з тим позовом рішення Вінницької міської ради від 27 листопада 2009р. № 2608 щодо безоплатної передачі у власність ОСОБА_2. земельної ділянки площею 254 кв.м. було скасовано самою міською радою за приписом прокурора. Тому він не заявляв вимогу про скасування даного рішення міської ради і це питання предметом розгляду судів не було ( а.с. 50-57).

Інші доводи апеляційної скарги грунтуються на невірному тлумаченні апелянтом норм матеріального і процесуального права і на увагу не заслуговують.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.303, 304, 305ч.2, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, --

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ ГРУП» та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 листопада 2013 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :