Постанова № 35671560, 28.11.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р. Справа № 920/1015/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Тихий П.В.

при секретарі Шевцові Є.О.

за участю представників:

позивача - Домбровський С.І. (дов. №2632-ню від 14.06.2013 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3246С/1-8) на рішення господарського суду Сумської області від 05 вересня 2013 року

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Конотоп, Сумська область

про стягнення 2838,86 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ДТГО "Південно-Західна залізниця", звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив суд стягнути з ФОП ОСОБА_2 2838,86 грн. боргу та 1720,50 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду Сумської області від 05 вересня 2013 року по справі №920/1015/13 (суддя Соп'яненко О.Ю.) позов задоволено.

ФОП ОСОБА_2 з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

Позивач у відзиві проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що, оскільки відповідач, в порушення умов договору оренди №1306 від 03.06.2009 р., свого обов'язку щодо повернення орендованого майна балансоутримувачу у визначений договором строк не виконав, тому на підставі договору про відшкодування експлуатаційних витрат балансоутримувача від 22.06.2009 р. останньому обґрунтовано нараховано плату за відшкодування амортизаційних витрат на суму 2566,80 грн. та відшкодування податку на землю на суму 272,06 грн. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Апелянт в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів вважає, що судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.20002 р. за №75, та вважає за можливе розглядати справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вислухавши в судовому засіданні пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2009 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди державного майна №1306, за умовами п. п. 1.1, 1.2 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину першої пасажирської платформи та привокзальної площі загальною площею 72,6 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Станції Конотоп ДТГО "Південно-Західна залізниця", вартість якого визначена за незалежною оцінкою і становить 84684,31 грн., майно було передано в оренду з метою розміщення кафе з продажу товарів підакцизної групи (а.с.12-16).

Факт приймання-передачі орендованого майна зафіксований в акті від 03.06.2009 р. (а.с.18).

Згідно пункту 5.11. договору оренди №1306 орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна, компенсацію податку на землю та надання комунальних послуг орендарю.

На виконання зазначених умов договору, 22.06.2009 року між ДТГО "Південно-Західна залізниця" та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір про відшкодування експлуатаційних витрат балансоутримувача.

Орендодавець, відмовившись від продовження або переукладення договору оренди №1306 після спливу терміну його дії, просив відповідача повернути об'єкт оренди балансоутримувачу в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу шляхом підписання акту приймання-передавання.

Після закінчення строку дії договору відповідач свого обов'язку щодо повернення орендованого майна балансоутримувачу у строк, визначений у договорі оренди, не виконав, а об'єкт оренди повернув в червні 2013 р.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_2, нарахованих на підставі договору від 22.06.2009 р. про відшкодування амортизаційних витрат балансоутримувача, 2566,80 грн. відшкодування амортизаційних витрат за періоди 01.06.2010 р. - 21.12.2010 р., 2011 - 2012 р. р., 01.01.2013 - 31.05.2013 р., а також 272,06 грн. відшкодування податку на землю за 2011- 2012 р. р.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що факт заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 2838,86 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а докази сплати боргу в сумі 2838,86 грн. відповідач суду не надав.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вже зазначалось вище, 03.06.2009 р. між РВФДМУ по Сумській області та ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди державного нерухомого майна №1306 - частини першої пасажирської платформи та привокзальної площі загальною площею 72,6 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, строком до 02.06.2010 р. включно (п.10.1 договору).

Відповідно до п.3.11 договору, у разі припинення (розірвання) договору оренди, орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

По закінченні строку дії договору, позивач повідомив орендаря про неможливість подальшого продовження або переукладення договору оренди №1306 від 03.06.2009 р., та на підставі ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, п. п. 5.10, 10.10, 10.11 договору, просив повернути об'єкт оренди балансоутримувачу в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу шляхом підписання акту приймання-передавання.

Факт невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення орендованого майна балансоутримувачу у строк, визначений у договорі оренди, досліджений та встановлений рішенням господарського суду Сумської області від 12.10.2010 р. у справі №11/101-10, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2011 р. в частині зобов'язання відповідача повернути балансоутримувачу - Станції Конотоп ДТГО "Південно-Західна залізниця" державне нерухоме майно - частину першої пасажирської платформи та привокзальної площі станції Конотоп, загальною площею 72,6 м.2, за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 35 Господарського кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п. 5.1. договору про відшкодування експлуатаційних витрат балансоутримувача від 22.06.2009 р., цей договір діє з моменту підписання його сторонами і діє протягом всього періоду використання орендарем майна на умовах оренди.

В зв'язку з несвоєчасним поверненням відповідачем об'єкту оренди, орендодавцем на підставі договору від 22.06.2009 р. нараховано плату за відшкодування амортизаційних витрат з моменту припинення дії договору №1306 до повернення позивачу орендованого майна за актом приймання-передачі в розмірі 2566,80 грн., а також відшкодування податку на землю за 2011-2012 р. р. в розмірі 272,06 грн. Всього заборгованість по відшкодуванню експлуатаційних витрат балансоутримувача складає 2838,86 грн.

Згідно зі ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 614 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В матеріалах справи наявні докази в підтвердження неповернення орендованого майна балансоутримувачу відповідачем протягом строку, за який позивачем нараховано суму заборгованості по відшкодуванню експлуатаційних витрат балансоутримувача за договором від 22.06.2009 р., а саме: постанова Вищого господарського суду України від 16.02.2011 р. у справі №11/101-10 (а.с.165-166), акт від 10.06.2013 р. (а.с.108), лист начальника станції Конотоп від 29.08.2013 р. за №593 (а.с.110), постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.07.2011 р. (а.с.35-37).

Як вірно зазначив господарський суд, відповідач не надав доказів в підтвердження того, що він звертався до балансоутримувача з пропозицією прийняти майно у зв'язку з закінченням терміну договору оренди.

Заборгованість відповідача в сумі 2838,86 грн. підтверджується розрахунками суми позову, договором від 22.06.2009 р. про відшкодування експлуатаційних витрат балансоутримувача.

Колегія суддів не приймає наведені в апеляційній скарзі документи в якості доказів в підтвердження невикористання відповідачем об'єкту оренди після спливу терміну дії договору №1306 до моменту його повернення за актом приймання-передачі, оскільки з аналізу їх змісту вбачається наступне: судовими рішеннями по справі №5021/2233/2011 встановлені факти, що виникли за договором №1421 від 30.10.2009 р., який не є предметом розгляду даної справи; в акті від 10.06.2013 р. зазначено, що відповідач звільнив орендоване майно 10.06.2013 р., тоді як за умовами договору №1306 повинен був повернути його протягом трьох робочих днів після закінчення строку дії договору (п.10.10 договору); в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.07.2011 р. зазначено, що відповідач незаконно утримує надане йому в оренду державне майно.

Враховуючи наведене, а також відсутність доказів на підтвердження погашення відповідачем заборгованості в сумі 2838,86 грн., колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд правомірно визнав вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 05 вересня 2013 року по справі №920/1015/13 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 05 вересня 2013 року по справі №920/1015/13 залишити без змін.

Повна постанова підписана 28.11.2013 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Тихий П.В.