Постанова № 35671540, 19.11.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2013 р. Справа № 917/1106/13

У складі колегії суддів: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача - Атаманюк Т.О. ( за дов. від 03.06.2013 р.);

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3185П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 02.10.13 у справі № 917/1106/13

за позовом ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ

до ПАТ "АвтоКрАЗ", м. Кременчук, Полтавська область

про стягнення 87 406 393,35 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАз" про стягнення заборгованості за кредитним договором №39-08/КР від 22.04.2008р.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.10.2013р. (головуючий суддя Пушко І.І. суддя Гетя Н.Г. суддя Мацко О.С.) позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ "АвтоКрАз" (вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39600), код ЄДРПОУ 05808735 на користь ПАТ "Акціонерний промислово-інвестиційнийбанк" (провулок Шевченка,12, м. Київ, 01001), код ЄДРПОУ 00039002-46 200 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом; 31 571 415 грн. 10 коп. заборгованості за відсотками; 2 760 608грн. 22 коп. 3% річних за простроченим кредитом ; 704 673 грн. 97 коп. 3% річних за простроченими відсотками; 139 248 грн. 13 коп. пеня за несвоєчасну сплпту відсотків; 64 071 грн. 89 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач з рішенням господарського суду Полтавської області не погодився та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 02.10.2013р. у повному обсязі та прийняти нове рішення про відмову в позовних вимогах ПАТ "Акціонерний промислово-інвестиційний банк".

Від ПАТ "АвтоКрАЗ" надійшло клопотання 06.11.2013 р. (вх. № 10518), в якому він просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку із зайнятійстю працівника підприємства, якій доручено представляти інтереси ПАТ "АктоКрАз" в суді апеляційної інстанції.

Від ПАТ "АвтоКрАЗ" надійшло клопотання 06.11.2013 р. (вх. № 10519), в якому він просить зупинити провадження у справі № 917/1106/13 до завершення розслідування у кримінальному провадженні № 4201318090000329 та витребувати у ПАТ "Промінвестбанк" або у слідчого копію заяви ПАТ Промінвестбанк".

В обгрунтування клопотання (вх. № 10519) ПАТ "АвтоКрАЗ" вказує, що зазначена кримінальна справа, пов'язана зі справою 917/1106/13, що унеможливлює розгляд Харківським апеляційним господарським судом справи № 917/1106/13.

Розглянувши, заявлені клопотання, судова колегія вважає, що вони не підлягають задоволенню, зважаючи на таке.

Як вбачається з наданої ПАТ "АвтоКрАЗ" копії ухвали Октябрьського районного суду м. Полтави на підставі заяви ПАТ "Промінвестбанк" порушено кримінальне провадження щодо нестачі застановного майна ПАТ"АвтоКрАЗ", що не відповідає умовам договорів застави майна в забезпечення умов виконання кредитних договорів, укладених між ПАТ "АвтоКрАЗ" та ПАТ "Промінвестбанк". Згідно з копією ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області клопотання прокурора прокуратури м. Кременчука Полтавської області задоволено. Накладено арешт на майно ПАТ "АвтоКрАЗ", оскільки під час проведення перевірок наявності заставного майна виявлено нестачу заставного майна.

Статтею 79 ГПК України не передбачено підстав для зупинення провадження у справі до закінчення досудового розслідування кримінального провадження у будь-якій справі.

Враховуючи викладене, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що ПАТ "АвтоКрАЗ" не наведено обгрунтування неможливості розгляду справи № 917/1106/13 про стягнення заборогованості за кредитним договором № 39-08/КР від 22.04.2008 р. до завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4201318090000329, не вказано які саме факти, що встановлені або можливо будуть встановлені у кримінальному провадженні можуть вплинути на прийняття рішення у справі № 917/1106/13.

Стосовно клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів також не вбачає підстав для його задоволення, оскільки ПАТ "АвтоКрАЗ" не надав доказів неможливості направити до судового засідання іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Від ПАТ "Промінвестбанк" надійшов відзив (вх. № 10607 від 08.11.2013 р.) на апеляційну скаргу ПАТ"АвтоКрАЗ", в якому він наводить свої заперечення на доводи апеляційної скарги та просить залишити оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції без змін, а в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

В судове засідання 11.11.2013 р. представник відповідача не прибув, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 11.11.2013 р. представник позивача по справі пояснив, що не заперечує проти розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами за відсутності представника відповідача.

Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, та п. 6 резолютивної частини ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р. до відома сторін доведено, що нез'явлення у судове засідання їх представників не тягне за собою перенесення розгляду справи на інший строк, а також не перешкоджає розгляду справи по суті, судова колегія вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2008 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком у формі закритого акціонерного товариства (далі - Банк) та Холдинговою компанією "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства (далі - позичальник) укладено Кредитний договір № 39-08/КР (далі - Кредитний договір № 39-08/КР, том 1, а.с.20-28), за умовами якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит у розмірі 6 000000 доларів США з кінцевим терміном повернення кредиту - 22.04.2009 р., а позичальник зобов'язувався на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в цьому договорі, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити комісію, пеню та штраф, які будуть передбачені умовами цього договору.

Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та Холдингова компанія "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства були перейменовані на Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та, відповідно, на Публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" у зв'язку з необхідністю приведення у відповідність до норм Закону України "Про акціонерні товариства" та проведено державну реєстрацію змін до установчих документів. Зазначена зміна найменувань сторін у справі була відображена ними у додаткових угодах до Кредитного договору № 39-08/КР.

Відповідно до умов вищевказаного договору кредит надається банком позичальнику шляхом оплати розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № 20621307370010/840, відкритого банком в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Кременчук Полтавської області" на рахунки контрагентів позичальника; перерахування коштів з позичкового рахунку № 20621307370010/840 для здійснення конвертації кредитних коштів в іншу іноземну валюту; для продажу на міжбанківському валютному ринку України та зарахування гривневого еквіваленту від продажу кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № 26004304370010/980 відкритий банком у філії "Відділення Промінвестбанку в м. Кременчук Полтавської області" для подальшого використання у відповідності з цільовим призначенням (п. 3.1 Кредитного договору № 39-08/КР).

Відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за кредитом, та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 11,5% річних. Нарахування банком процентів здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного погашення кредиту. Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно 2 рази на місяць (а саме: 15 числа поточного місяця за період з останнього календарного дня попереднього місяця по 14 число поточного місяця та в передостанній робочий день місяця за період з 15 числа поточного місяця по передостанній календарний день поточного місяця (включно) та сплачуються позичальником за першу половину поточного місяця - протягом п'яти банківських днів з дати нарахування (включно) та за другу половину поточного місяця - в передостанній робочий день місяця з поточного рахунку позичальника № 26004304370010/980 відкритого банком у філії "Відділення Промінвестбанку в м. Кременчук Полтавської області" (або з будь-яких інших поточних рахунків позичальника) на рахунок № 20687307370010/840 відкритий банком у філії "Відділення Промінвестбанку в м. Кременчук Полтавської області". За надання та обслуговування кредиту позичальник сплачує банку щомісячно комісійну винагороду у розмірі 0,2% річних від фактичної заборгованості за кредитом (п. 3.2 та ч. 1 п. 3.3 Кредитного договору № 39-08/КР);

У випадку порушення позичальником встановленого п. 2.2. цього договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту, позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 16% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється п. 3.2 цього договору (ч. 1 п. 3.4 Кредитного договору № 39-08/КР);

Крім того, умовами кредитного договору сторони передбачили, що забезпеченням кредиту є наступна застава іпотеки (частина будівлі навчального комбінату, частина учбового корпусу) що оформлена Іпотечним договором № 35-08/3 (наступна застава) від 22.04.2008 р. в сумі 21800000,00 грн.; автомобілі КрАЗ в кількості 50 шт. та запасні частини згідно з Договором застави товарів в обороті № 36-08/3 від 22.04.2008 р. в сумі 14000000,00 грн.; наступна застава обладнання виробничих цехів згідно з Договором про заставу № 37-08/3 від 22.04.2008 року в сумі 40000000,00 грн.; застава майнових прав на отримання виручки по договору № 1314Ри від 07.12.2006 року з ТОВ "Тавази" (Грузія) по договору застави майнових прав № 38-08/3 від 22.04.2008 року на суму 6336100 доларів США; При закінченні терміну дії Договору № 1314Ри від 07.12.2006 року останній замінюється іншими договорами; наступна застава 9,996% пакет акцій ХК "АвтоКрАЗ" (власник ТОВ "Індустріал констракшн") згідно з договором застави іменних акцій № 39-08/3 від 22.04.2008 року заставною вартістю 142509700,00 грн.; наступна застава 0,004% акцій ХК "АвтоКрАЗ" (власник ТОВ "Гармоніка") згідно з договором застави іменних акцій № 40-08/3 від 22.04.2008 року заставною вартістю 57000,00 грн.; інші договори застави, що будуть укладені в майбутньому та матимуть посилання на цей кредитний договір (п. 3.7 Кредитного договору № 39-08/КР).

Позичальник зобов'язується своєчасно сплачувати плату за кредит та відсотки, за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки. У випадку несвоєчасної сплати за кредит (у тому числі і відсотків за неправомірне користування кредитом) позичальник зобов'язаний перераховувати кошти, що призначені ним для погашення плати за кредит, на рахунок простроченої заборгованості, номер якого повідомляється банком позичальнику негайно після його відкриття (ч. 1,2 п. 4.2.2 Кредитного договору № 39-08/КР).

У випадку прострочення позичальником зобов'язань по поверненню банку сум кредиту та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу (п. 5.2 Кредитного договору № 39-08/КР).

За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно (п. 5.3 Кредитного договору № 39-08/КР).

До Кредитного договору № 39-08/КР сторони укладали між собою договори про внесення змін та доповнень до останнього, а саме :

- Договором № 217-08/Д3/КР від 24.09.2008 р. внесені зміни до абзацу 1 п. 3.2 Кредитного договору № 39-08/КР та викладено його в наступній редакції:

"відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за кредитом, та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 12% річних (том 1, а.с. 28);

- Договором № 237-08/Д3/КР від 07.11.2008 р. внесені зміни до абзацу 1 п. 3.2 Кредитного договору № 39-08/КР та викладено його в наступній редакції:

"відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за кредитом, та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 14% річних (том 1, а.с. 29);

- Договором № 15-09/ДЗ/КР від 12.02.2009 р. внесені зміни, зокрема, до абзацу п. 2.1, 3.1., 3.2., абзац 1 п. 3.3., 3.4., 3.10.1. Кредитного договору № 39-08/КР та викладено їх у наступній редакції:

- пункт 2.1 Кредитного договору № 39/08/КР : "банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття не відновлювальної мультивалютної кредитної лінії у сумі еквівалентній 92 400 000,00 грн., на умовах цього договору та договорів про внесення змін та доповнень до нього, але для кожного виду валют ліміт кредитування не може перевищувати : 6 000 000,00 доларів США; 46 200 000,00 грн. З 13.02.2009 р. ліміт кредитної лінії складає 46 200 000,00 грн. та встановлюється тільки в національній валюті";

- пункт 3.2 Кредитного договору № 39/08/КР: "відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом, та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 14% річних за кредитом, наданим в доларах США та у розмірі 21% за кредитом, наданим в гривнях";

- Договорами № 69-09/КР від 29.04.2009 р., № 99-09/Д3/КР від 17.06.2009 р., № 126-09/Д3/КР від 22.07.2009 року; № 145-09/ДЗ/КР від 31.07.2009 р., № 159-09/Д3/КР від 18.08.2009 р., № 91-10/Д3/КР від 19.08.2010 р., № 155-10/Д3/КР від 06.09.2010 р., № 304-10/ДЗ/КР від 01.10.2010 року, № 472-10/ДЗ/КР від 30.12.2010 року вносились зміни щодо порядку сплати кредиту та відсотків по кредиту та їх розміру;

- Договором № 29-11/Д3/КР від 28.01.2011 р. внесено зміни, зокрема, до п. 3.2. Кредитного договору № 39-08/КР. Так, згідно нової редакції проценти за користування кредитом з 01.01.2011 року нараховуються в розмірі 16% річних, а термін сплати нарахованих відсотків за користування кредитом за період з 01.02.2010 року по 01.01.2011 року встановлено з 01.02.2011 року. У випадку порушення позивальником встановленого п. 2.2. Кредитного договору № 39-08/КР строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту, позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом виходячи із процентної ставки у розмірі 22% річних;

- Договором № 51 -11/Д3/КР від 28.02.2011 р., внесені зміни в п. 2.2., п. 3.2. та п. 3.4. Кредитного договору № 39-08/КР. Так, кінцевий термін повернення кредиту встановлено 03.05.2011 року, термін сплати банку нарахованих відсотків з а користування кредитом за період з 01.02.2010 року по 02.05.2011 року встановлено 03.05.2011 року.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язання з повернення кредиту по Кредитному договору № 39-08/КР, між сторонами було укладено Договори застави та іпотечний договір (том 1, а.с. 48-83).

На виконання умов Кредитного договору № 39-08/КР (з урахуванням додаткових договорів) позичальник отримав від позивача 46 200 000,00 грн. шляхом перерахування зазначеної суми з позичкового рахунку № 20621307370010 на поточний рахунок позичальника (відповідача) № 26004304370010 з підставою платежу "для купівлі іноземної валюти згідно з договором № 39-08/КР від 22.04.2008", що підтверджується платіжним дорученням № 588 від 12.02.2009 року (том 2, а.с. 109), та свідчить про повне виконання позивачем умов вищезазначеного Кредитного договору № 39-08/КР. Зазначена обставина підтверджується також довідкою про розмір заборгованості відповідача за кредитами станом на 01.05.2010р., підписаною начальником фінансового департаменту відповідача (том 1, а.с.110), в якій відображено наявність заборгованості відповідача за Кредитним договором № 39-08/КР на суму 46 200 000,00 грн. Таким чином, посилання відповідача на відсутність належних доказів, якими б підтверджувався факт отримання кредитних коштів, спростовується наявними в справі доказами та є необґрунтованим.

В зв'язку з невиконанням відповідачем умов Кредитного договору № 39-08/КР щодо своєчасного повернення кредиту та сплати щорічних процентів по кредиту, 03.04.2013 р. позивач письмово звертався до відповідача з вимогою № 39-1/293-6 (том 1, а.с. 88), щодо негайної сплати кредитної заборгованості на загальну суму 86 191 978,59 грн.

Дана вимога була отримана відповідачем 05.04.2013 р., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення - вимоги банку (том 1, а.с. 89), проте відповідач належним чином на вимогу не відреагував, відповіді не надав, отримані в кредит грошові кошти та проценти за користування ними не повернув.

Згідно ст. 1054 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Судова колегія вважає обгрунтованим висновок господарського суду Полтавської області про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 46 200 000,00 грн. заборгованості за кредитом згідно кредитного договору від 22.04.2008 року № 39-08/КР підтверджені наявними в матеріалах справи доказами. Враховуючи викладене, рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 46200000 грн. підлягає залишенню без змін.

Вимогами ст. 610, ст. 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

У п. 5.3 Кредитного договору № 39-08/КР визначено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Перевіривши розрахунок пені та період, за який вона була нарахована позивачем та заявлена до стягнення, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки період за який позивач нарахував пеню не відповідає, встановленому ст. 232 ГК України.

За змістом ст.ст. 1048, 1056-1 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється Договором.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, вважає правомірним рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками за користування кредитом, 3% річних за прострочення кредитом, 3 % річних за простроченими відсотками, оскільки їх розрахунок відповідає вимогам закону та умовам договору.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає безпідставним твердження заявника апеляційної скарги стосовно відсутності доказів фактичного отримання кредитних коштів, оскільки вони спростовуються навнимиу справі платіжними дорученнями та розпорядженнями бухгалтерії позивача на суму 46200000,00 грн., довідкою про розмір заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 01.05.2010 р., підписаною начальником фінансового департаменту відповідача, в якій відображено наявність заборгованості відповідача за кредитним договором № 39-08/КР на зазначену суму, а також виписками про рух коштів на рахунках.

Необгрунтованими є також посилання відповідача на неукладеність кредитного договору через відсутність у ньому істотної умови - строку, зважаючи на наступне.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії договору, сторони узгодили, що кінцевий термін повернення кредиту 03.05.2011 р. Крім того, сторони узгодили, що цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін. Договір діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих на себе згідно умов цього договору.

Відповідно до до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору у разі недосягнення сторонами всіх істотних його умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

Щодо посилання заявника апеляційної скарги на те, що відповідно до "Положення про порядок формування та використання банками України резерву для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями", затвердженого Постановою правління НБУ від 25.01.2012 р. № 23 заборгованість за кредитним договором, яку просить стягнути позивач, має бути списана, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Національний банк України" однією з функцій Національного банку України є банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі.

Згідно ст. 59 Закону України "Про національний банк України", Національний банк України визначає розміри, порядок формування та використання резервів банків для покриття можливих втрат за кредитами, резервів для покриття валютних, відсоткових та інших ризиків банків.

Відповідно до п. 1.6. Положення, на яке посилається заявник апеляційної скарги, банк оцінє ризик невиконання боржником / контрагентом зобов'язань та формує резерв у повному обсязі незалежно від розміру його доходів за станом на перше число кожного місяця, наступного за звітним, до встановленого строку подання статистичної звітності за формою № 10 (місячна) "Оборотно-сальдовий баланс банку", затвердженої відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України.

Згідно п. 7 Постанови Правління НБУ від 11.06.2011 р. № 172 "Про затвердження Порядку відшкодування банками Укарїни безнадійної заборгованості за рахунок резерву", відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника /контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної заборгованості за рахунок резервубезнадійної заборгованості.

Приймаючи до уваги наведене, колегія суддів вважає безпідставними твердження заявника апеляційної скарги на те, що позивач повинен був вчинити дії по списанню заборгованості, оскільки ані законом ані договором такий обов'язок на нього не покладений.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Полтавської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні. Обставини та заперечення, викладені в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому вона залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 02.10.2013 р. у справі № 917/1106/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 18.11.2013 р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.