Рішення № 35671368, 02.12.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

26 листопада 2013 року Справа №927/1363/13

За позовом: приватного підприємства „Білоцерківська агропромислова група",

вул. Леніна, 28, с. Білоцерківка, Великобагачанський район,

Полтавська область, 38340,

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1,

про стягнення 13208,96 грн.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: Борисов Д.В., довіреність №373 від 14.05.2013р.,

відповідач: не з'явився.

В судовому засіданні 26.11.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Приватним підприємством „Білоцерківська агропромислова група" подано позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 13208,96 грн., з них 12101,00 грн. попередньої оплати за товар відповідно до договору купівлі-продажу від 30.05.2013 року, 502,91 грн. пені та 605,05 грн. штрафу за несвоєчасну передачу товару.

Представник позивача підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, представника не направив, заяв, клопотань та відзиву на позов не надіслав. Рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу відповідача (АДРЕСА_1) направлена копія ухвали від 12.11.2013 року, яка повернулася до суду з довідкою Укрпошти, в якій зазначена причина повернення, а саме: „за закінченням терміну зберігання".

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за №18 (зі змінами, внесеними постановою Пленуму ВГСУ від 16.01.2013 №3) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

За змістом зазначеної ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відтак, відповідач повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи судом.

Отже, відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання відзиву на позов, заяв, клопотань, на подачу доказів та іншими правами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглянути справу у відсутність представника відповідача, за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.05.2013р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (продавець) та приватним підприємством „Білоцерківська агропромислова група" (покупець) укладений договір купівлі-продажу (далі - договір).

Згідно п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Найменування товару - Станція очистки картриджів WWM CCE.1M (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору продавець зобов'язаний:

- передати товар покупцю в повному обсязі на протязі 5 робочих днів з моменту оплати вартості товару;

- забезпечити покупця усіма товаросупроводжуючими документами стосовно товару (гарантійний талон, чек, сервісна книжка і т. д.).

Згідно п. 4.2 договору загальна ціна товару, який продається за цим договором, 12 101,00 грн.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що попередня оплата в розмірі 100% від ціни договору повинна бути перерахована продавцю протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання договору.

Відповідачем надано позивачу рахунок-фактура №30052013001 від 30.05.2013 року на оплату товару на суму 12101,00 грн..

Виконуючи умови договору позивачем 03.06.2013 року здійснена попередня оплата за товар в сумі 12101,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №32325, яке міститься в матеріалах справи.

Проте відповідач не виконав свого зобов'язання за договором, товар не передав, чим порушив умови договору.

За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 12101,00 грн. попередньої оплати за непоставлений товар.

Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення 12101,00 грн. попередньої оплати підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з ст. ст. 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

Суд встановив, що між сторонами 30.05.2013р. укладений договір купівлі-продажу, згідно умов якого відповідач зобов'язується продати, а позивач прийняти та оплатити товар на загальну суму 12101,00 грн.

Позивач приступив до виконання умов договору, перерахувавши на рахунок відповідача попередню оплату в сумі 12101,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №32325 від 03.06.2013 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України:

"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з договору купівлі-продажу від 30.05.2013р., сторони визначили, що продавець зобов'язаний передати товар покупцю в повному обсязі протягом 5 робочих днів з моменту оплати вартості товару. Також сторони передбачили, що попередня оплата в розмірі 100% від ціни договору повинна бути перерахована продавцю протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання договору.

Позивачем направлявся на адресу відповідача лист №472 від 13.06.2013 року, в якому позивач зазначив, що він розриває договір від 30 травня 2013 року про купівлю „Станції очистки картриджів WWM CCE.1M" з 14 червня 2013 року. Також даним листом позивач просить відповідача повернути суму попередньої оплати 12101,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась також претензія №586 від 17.07.2013 року з вимогою повернути кошти в сумі 12101,00 грн. попередньої оплати.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав свого зобов'язання за договором, товар на суму 12101,00 грн. у встановлені договором строки і по теперішній час не передав, суму коштів не повернув.

Відповідачем не спростовано дане твердження позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Використовуючи своє право, передбачене вищевказаною статтею, позивач звернувся з позовом і вимагає у судовому порядку стягнення з відповідача на його користь 12101,00 грн. попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги в цій частині відповідають фактичним обставинам і вимогам законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Посилаючись на пункти 10.1 та 10.4 договору позивач також просить стягнути з відповідача 502,91 грн. пені за прострочку виконання зобов'язання у період з 14.06.2013 року по 12.08.2013 року та 605,05 грн. штрафу.

Згідно п. 10.1 договору при несвоєчасній передачі товару або прострочці заміни неякісного товару на товар належної якості продавець сплачує покупцю пеню від суми недопоставленого товару в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочки поставки, але не більше 5% від суми недопоставленого товару, при цьому збитки відшкодуванню не підлягають.

Пунктом 10.4 договору передбачено, що за односторонню немотивовану відмову від виконання зобов'язань по даному договору винна сторона сплачує штраф в розмірі 5% від загальної суми товару.

Позивачем направлявся на адресу відповідача лист №472 від 13.06.2013 року, в якому позивач зазначив, що він розриває договір від 30 травня 2013 року про купівлю „Станції очистки картриджів WWM CCE.1M" з 14 червня 2013 року.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 502,91 грн. пені за невиконання умов договору з передачі товару, нарахованої за період після розірвання договору купівлі-продажу, та 605,05 грн. штрафу при відсутності доказів односторонньої відмови відповідача від виконання зобов'язань, є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 12101,00 грн. попередньої оплати, а в решті позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, інформація про рахунок відсутня) на користь приватного підприємства „Білоцерківська агропромислова група" (вул. Леніна, 28, с. Білоцерківка, Великобагачанський район, Полтавська область, ідентифікаційний код 13961362, р/р 260006042 в АБ „Полтава-Банк", МФО 331489) 12101,00 грн. попередньої оплати та 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 02.12.2013 року.

Суддя Ж.В. Блохіна