Рішення № 35670137, 25.11.2013, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/8593/13-ц

2/121/2934/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Цалко А.А., при секретарі Сьомченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_2, третя особа: Приватний нотаріус Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійним договору іпотеки та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати недійсним договір іпотеки квартири АДРЕСА_1, який був укладений між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 12 жовтня 2007 року та зареєстрований за № 3345 та виключити запис з Реєстру іпотек щодо нерухомого майна.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачі уклали вказаний договір з порушенням ст. ст. 203,215 та 228 ЦК України.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача - ПАТ «Укрсиббанк» з позовом не погодився у судовому засіданні надав свої заперечення.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився повторно без поважних причин, сповіщений належним чином судом, про що надійшло повідомлення.

Третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_3 до суду не з'явилась.

Вислухав сторони, з'ясував надані суду письмові докази, встановивши усі необхідні обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14 червня 2000 року власником квартири АДРЕСА_1 був ОСОБА_1.

В березні 2006 року під загрозою насильства, ним було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з ОСОБА_4. Той факт, що квартира вибула з його власності під загрозою насильства підтверджується вироком Алуштинського міського суду від 12 червня 2009 року, якій набув чинності 03 грудня 2009 року.

Проте, ОСОБА_4 ставши на незаконних підставах власником зазначеної квартири, продав її ОСОБА_5, після чого вона ще декілька разів буда відчужена шляхом укладення договорів з іншими особами.

12 жовтня 2007 року, за договором купівлі-продажу власником спірного майна став ОСОБА_2 - відповідач по справі.

В день укладення цього договору, тобто 12 жовтня 2007 року, ОСОБА_2 одразу же укла в з ПАТ «УкрСиббанк» договір про надання споживчого кредиту. З метою забезпечення зобов'язань за договором кредиту між банком і ОСОБА_2 того ж дня було укладено договір іпотеки, реєстровий № 3345, заставним майном в якому послугувала квартира АДРЕСА_1.

Всі ці зазначені обставини встановлені рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 07 лютого 2012 року, яке було після скасування рішення апеляційного суду АРК від 18 квітня 2012 року, залишено в силі Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України від 03 жовтня 2012 року(а.с.7-8,12-13).

Рішеннями цих судів також встановлено, що договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був спрямований на незаконне заволодіння майном фізичної особи, є таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним відповідно до вимог ч. 2 ст. 228 ЦК України, у зв'язку з чим квартиру було витребувано у останнього її набувача ОСОБА_2 та скасовано державну реєстрацію його права власності на неї.

Крім того, Окружний адміністративний суд АРК своєю постановою від 01 лютого 2013 року по справі № 801/623/13а встановив, що запис про набуття ОСОБА_2 права власності на спірну квартиру на підставі договору купівлі-продажу від 12 жовтня 2007 року було внесено до реєстрової книги прав власності КП БТІ лише 16 жовтня 2007 року, а отже станом на 12 жовтня 2007 року дана квартира взагалі не могла бути предметом іпотеки в розуміння ст. 5 Закону України «Про іпотеку», оскільки не могла бути на той момент відчужена іпотекодавцем, який ще не набув на неї права власності у встановленому законом порядку (а.с.14-16).

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 07 лютого 2012 року, що набрало законної сили, також встановлено, що квартира АДРЕСА_1 вибула у первинного власника ОСОБА_1 незаконно, та добросовісний покупець ОСОБА_2 не мав законних підстав на придбання даного майна та не мав право передавати спірне майно в заставу (а.с.7-8).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участі самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Власником квартири на підставі цього рішення знову було зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с.17), права якого було поновлено та захищено судовим рішенням.

На підставі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пі тою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір іпотеки необхідно визнати недійсним на підставі ст. 203, 215 ЦК України, оскільки cyдовим рішенням, що набрало законної сили встановлено, що належним власником квартири АДРЕСА_1 на момент укладення спірного договору іпотеки та на цей час є ОСОБА_1 та його право зареєстроване у встановленому порядку.

Оскільки договір іпотеки належить визнати недійсним, підлягає вилученню запис з Реєстру іпотек щодо нерухомого майна.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, 228 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійсним договір іпотеки квартири АДРЕСА_1, укладений між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, посвідчений та зареєстрований 12 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_6 в реєстрі № 3345 та виключити запис № 3345 від 12 жовтня 2007 року з Реєстру іпотек щодо нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (ідентифікаційний код 09807750), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі по 57 (п'ятдесят сім) гривень 35 копійок, з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційному суду АРК через Ялтинський міський суд в порядки та строки, передбачені ст. ст. 294-296 ЦПК України.

СУДДЯ: