АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
№ провадження 11/781/817/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Фадєєва С.О.
Категорія 187 (86, 86-1, 142) Доповідач в колегії апеляційного суду Широкоряд Р. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.11.2013 м.Кіровоград
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Широкоряда Р.В.,
суддів Новіцького Е.Й., Олексієнко І.С.
за участі прокурора Фомічової І.В.
захисника адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_4,
захисника адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6,
засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляції прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, адвоката ОСОБА_8, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6, на вирок Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2012 року, яким
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Прилуки Чернігівської області, українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, із двома неповнолітніми дітьми на утриманні, у тому числі дитину інваліда, який працює мийником автотранспортних засобів ПП «ОСОБА_23.» який проживає за адресою: АДРЕСА_1, судимого:
- 27.03.1992 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 3 ст. 81, ч. 3 ст. 140 КК України (1960 року), призначено покарання у виді позбавлення волі на строк шість років із конфіскацією майна;
- 08.02.2006 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, на підставі положень ст. 71 КК України, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, один місяць;
визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк сім років шість місяців, із конфіскацією майна;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Омельник Онуфріївського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_2, в силу положень ст. 89 КК України судимості не має,
визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк сім років шість місяців, з конфіскацією майна;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця с. Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, із повною середньою освітою, одруженого, із двома неповнолітніми дітьми на утриманні, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_3 не судимого,
визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк сім років, з конфіскацією майна.
Постановлено стягнути із засуджених у солідарному порядку судові витрати на користь НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області за проведення експертизи по кримінальній справі у розмірі 1 575 гривень 12 копійок.
Вироком суду ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 визнані винними та засуджені за вчинення розбою, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням у житло, за наступних обставин.
ОСОБА_7, 27 грудня 2011 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою незаконного заволодіння чужим майном, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які також перебували в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до домоволодіння по АДРЕСА_4, належного ОСОБА_10
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_6 із застосуванням фізичної сили, шляхом пошкодження запираючих пристроїв на вхідних дверях проникли в приміщення будинку домоволодіння по АДРЕСА_4, де в різних кімнатах знаходилися ОСОБА_11 та його мати ОСОБА_10 ОСОБА_6 при цьому надів на голову жіночу панчоху.
В цей час, ОСОБА_11 почувши, що до приміщення їх будинку проникли невідомі йому особи, з метою самозахисту вийшов до приміщення коридору, куди в цей час заходили підсудні, та наніс один удар в обличчя ОСОБА_6 У відповідь ОСОБА_4 умисно наніс один удар кулаком руки в область голови та 1 удар кулаком руки в область тулуба ОСОБА_11 Внаслідок отриманих ударів ОСОБА_11 не втримавши рівновагу зробив декілька кроків назад та впав на ліжко в приміщенні кімнати кухні зазначеного будинку.
Далі ОСОБА_6, діючи спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_4, умисно наніс 4 удари кулаком руки в область голови та тулуба ОСОБА_11 та 1 удар ногою в область тулуба ОСОБА_11 В свою чергу ОСОБА_7, діючи спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_4, теж умисно наніс 3 удари дерев'яною палкою, яку знайшов у кімнаті кухні, в область рук та тулуба ОСОБА_11
Після цього, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, продовжуючи свої злочинні дії, почали вимагати у ОСОБА_11 гроші, на що останній відповів, що гроші знаходяться у ОСОБА_10 ОСОБА_6 маючи намір подавити волю ОСОБА_10, усвідомлюючи, що вона є особою похилого віку, з метою примусити передати їм гроші, зайшовши до кімнати, де перебувала остання, умисно наніс 1 удар кулаком руки в область голови та 1 удар ногою в область тулуба ОСОБА_10 Далі ОСОБА_10 разом з ОСОБА_6 підійшли до серванту, який знаходився в кімнаті кухні, після чого незаконно заволодів належними ОСОБА_10 грошима в сумі 300 грн., які знаходилися на поличці серванту. З місця вчинення злочину ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_10 були заподіяні тілесні ушкодження у виді ран на голові забійного характеру, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 48 від 03.02.2012 року відносяться до категорії легких, а потерпілому ОСОБА_11 були заподіяні тілесні ушкодження у виді внутрішньо-черепної травми у виді забою головного мозку, крововиливів і саден обличчя, припухлості м'яких тканин обличчі, голови та грудної клітини, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 75 від 20.02.2012 року відносяться до категорії легких, що потягли короткочасний розлад здоров'я.
В апеляціях:
прокурор, який брав участь у розгляді кримінальної справи судом першої інстанції, у зміненій апеляції, не оспорюючи доведеності вини засуджених та кваліфікації їх дій, просить вирок суду першої інстанції змінити у частині стягнення витрат за проведення судових експертиз, стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_4 у солідарному порядку витрати за проведення експертизи по справі у сумі 1 575 гривень 12 копійок у доход держави.
адвокат ОСОБА_8, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_4, просить змінити кваліфікацію злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, за якою засуджений ОСОБА_4, на ст. ст. 162, 125 КК України, та призначити останньому покарання, не пов'язане із позбавленням волі.
В обґрунтування своїх вимог вказує наступне.
Відповідно до пояснень ОСОБА_4, наданих під час досудового слідства по кримінальній справі та у ході судового розгляду, він та інші обвинувачені по справі до потерпілих пішли за пропозицією ОСОБА_7, з метою розібратися із ОСОБА_12, який до цього образив ОСОБА_13, котра за домовленістю з ОСОБА_7 допомагала останньому за плату у прибиранні городу. У подальшому, вже у будинку потерпілих, між ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_11 виникла бійка, у ході якої ОСОБА_6 вимагав у потерпілого повернути борг ОСОБА_7 На вказане потерпілий погодився, проте сказав, що гроші у його матері - ОСОБА_14 Остання у свою чергу повідомила, що гроші у серванті. Після чого особисто він (ОСОБА_4) вийшов до коридору, де ОСОБА_7 сказав йому, щоб він забрав ОСОБА_6, та вони підуть звідти. У той же час ОСОБА_10 повідомила, що з серванту зникли гроші.
Аналогічні показання надано й іншими засудженими. При цьому, вони указували, що пішли до потерпілих лише з метою провчити потерпілого ОСОБА_11, котрий образив ОСОБА_13, що виразилось у тому, що ОСОБА_11 забрав у ОСОБА_13 сумку з продуктами, що їй у рахунок оплати її праці на городі дав ОСОБА_7 Гроші у потерпілих вимагав ОСОБА_6, - і лише в оплату боргу ОСОБА_7 При цьому гроші, які, як виявила потерпіла ОСОБА_10, у неї зникли, ніхто із винних не викрадав та не мав наміру цього робити.
На переконання апелянта, такі обставини подій підтверджуються й показаннями свідка ОСОБА_13, яка пояснила, що, дійсно, на прохання ОСОБА_7 допомагала йому на городі зібрати кукурудзу, в оплату її роботи ОСОБА_7 їй дав сумку з продуктами харчування, пляшкою горілки. Вказану сумку у неї забрав ОСОБА_11, на її зауваження з цього приводу останній образив її нецензурною лайкою, а коли вона підійшла до нього, - вдарив її пляшкою із горілкою, що була у сумці, по голові, і пішов додому. Про ці події вона повідомила ОСОБА_7 та просила розібратися із ОСОБА_11
Проте, як вказує особа, яка подала апеляцію, у кримінальній справі відсутня перевірка викладеного вище факту, обставини щодо незаконних дій з боку ОСОБА_11 відносно ОСОБА_13 у судовому засіданні не з'ясовувались та не перевірялись.
Відтак, у справі відсутні докази того, що ОСОБА_4 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи , яка зазнала нападу, тобто, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 187 КК України.
засуджений ОСОБА_4 просить вирок суду першої інстанції змінити в частині призначеного покарання, призначити йому покарання за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням положень ст. ст. 69, 75 КК України. В доповненій апеляції /т. 2 а.с. 118/ просить вирок суду першої інстанції скасувати, пом'якшити йому покарання, кримінальну справу повернути на нове розслідування. В доповненій апеляції, що її подано до апеляційного суду 17 жовтня поточного року, просить вирок суду першої інстанції скасувати, кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд.
Вказує, що вирок суду першої інстанції є необґрунтованим та необ'єктивним. Судом не досліджено усіх доказів кримінальної справи у їх сукупності, не надано їм відповідної юридичної оцінки, по справі відсутні беззаперечні та належні докази того, що він причетний до вчинення розбою, за попередньою змовою групою осіб.
Свої вимоги вмотивовує тим, що у нього не було наміру на заволодіння грошима потерпілих, і він грошей із їх будинку не брав, і не вимагав їх у потерпілих.
Зазначає, що досудовим слідством, зокрема, судово-медичною експертизою, не встановлено, характеру нанесення потерпілому ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, коли їх було нанесено, як саме та ким саме, а лише узагальнено вказано, що потерпілому ОСОБА_11 завдано легких тілесних ушкоджень.
Причиною, за якої він пішов до будинку потерпілих, є намір розібратися із ОСОБА_11 за те, що він образив ОСОБА_13, яка працювала на городі ОСОБА_7, на прохання останнього, і у якої потерпілий відібрав сумку з продуктами, надану в оплату праці на городі ОСОБА_7 Винний він лише у тому, що будучи у нетверезому стані, прийшов до потерпілого ОСОБА_11, та у ході конфлікту із останнім, без виникнення такого умислу заздалегідь, завдав тому два удари.
Крім того, просить пом'якшити призначене йому судом першої інстанції покарання, врахувавши те, що він уперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні двох малолітніх дітей, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, вину, з урахуванням наведених вище обставин, визнав частково, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, завдані злочином збитки ним потерпілим відшкодовано, потерпілі до нього претензій не мають.
засуджений ОСОБА_7 просить вирок суду першої інстанції скасувати, кримінальну справу повернути на додаткове розслідування.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що по даній кримінальній справі відсутня подія злочину, його мотив, досудове слідство проведено неповно, судове слідство є однобічним, проведеним із обвинувальним ухилом, оскільки, в судовому засіданні, фактично, заслухано лише сторону обвинувачення.
У доповненій апеляції /т. 2 а.с. 159/ просить вирок суду першої інстанції скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд.
Зазначає, що метою його візиту до потерпілого ОСОБА_11 було те, що на його поведінку поскаржилася ОСОБА_13, котра, на його прохання працювала у нього на городі, та просила розібратись із ОСОБА_11, який забрав у неї сумку із продуктами, та грошима, котру він дав ОСОБА_13 в розрахунок оплати праці на городі.
Дійсно, під час їх перебування на території домоволодіння потерпілих, він чув, як ОСОБА_6 казав щось потерпілому ОСОБА_11 про грошовий борг, проте, про які гроші йшла мова, йому невідомо, оскільки він на той момент, коли відбувалась вказана розмова, залишав кімнату де розмовляли потерпілий ОСОБА_11 та ОСОБА_6
Крім того, просить врахувати такі обставини, що їх недостатньо враховано судом першої інстанції, як те, що він має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, із яких - одна дитина інвалід, хворіє на ряд тяжких хвороб, - гепатит С, туберкульоз легенів, виразкову хворобу, потребує оперативного втручання, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, ним відшкодовано збитки, завдані потерпілим, останні до нього претензій не мають.
засуджений ОСОБА_6 просить вирок суду першої інстанції скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд.
Вимоги своєї апеляційної скарги обґрунтовує наступними доводами.
Вказує, що вирок суду є необґрунтованим, незаконним, а досудове слідство проведено поверхнево та однобічно.
Зазначає, що, дійсно, був присутній у домоволодінні потерпілого ОСОБА_11, наносив ударів потерпілому, але лише після того, як потерпілий сам почав наносити йому ударів. Вказує, що потерпілий почав наносити йому ударів, оскільки перед цим ОСОБА_4 завдав потерпілому запитання, стосовно того, навіщо ОСОБА_11 побив та відібрав у особи похилого належні їй речі.
Вказує, що грошових коштів у потерпілих він не забирав, та умислу у нього на заволодіння грошима потерпілих взагалі не було. Дійсно, відбувалась розмова про повернення ОСОБА_11 коштів та речей, що він забрав у ОСОБА_13, на що потерпілий пообіцяв, що поверне усе, що забрав.
Показання потерпілого ОСОБА_11 про те, що він та інші засуджені застосовували фізичне насилля, - били, потерпілого та його матір, вимагали при цьому гроші, є недостовірними.
Також, посилається й на те, що не відповідає дійсності той факт, що на момент перебування у домоволодінні потерпілих, у нього на голові була панчоха, дійсно, з початку, він мав намір вдягти її, з метою, щоб його не впізнали потерпілі, другу панчоху він дав ОСОБА_7 Однак, останній її викинув, те саме зробив і він. Одягнений він був у шапку. Що вказує на відсутність наміру вчинити розбійний напад.
Вказує, що судом першої інстанції порушено його право на захист, так як він просив призначити йому захисника, проте йому з незрозумілих причин судом відмовлено.
Заслухавши доповідача, в дебатах прокурора, який підтримав доводи своєї зміненої апеляційної скарги у повному обсязі та просив вирок суду першої інстанції змінити в частині стягнення судових витрат, стягнути на користь держави із засуджених у солідарному порядку судові витрати по справі, адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_4, які підтримали апеляцію останнього, просили кримінальну справу повернути на додаткове розслідування, адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_6, які просили вирок суду першої інстанції скасувати, а кримінальну справу повернути на додаткове розслідування, засудженого ОСОБА_7, який також вважав досудове та судове слідство проведеними однобічно та неповно, та просив повернути кримінальну справу на додаткове розслідування, дослідивши матеріали кримінальної справи, зваживши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, апеляції адвоката ОСОБА_8, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 - задоволенню не підлягають, з таких підстав.
Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст. 22 КПК України (1960 р.).
Викладені у вироку суду висновки про винність ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 у вчиненні розбою, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням у житло, ґрунтуються на зібраних по справі доказах, які досліджені судом першої інстанції у повному обсязі, є узгодженими між собою та відповідають фактичним обставинам справи.
ОСОБА_7, допитаний судом першої інстанції, вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, пояснив, що 27.12.2011 року він разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_4, та свідком ОСОБА_15 були в гостях у ОСОБА_16, де розпивали спиртні напої. Також вказав, що дійсно, це він запропонував ОСОБА_6 та ОСОБА_4 йти додому до ОСОБА_11 та ОСОБА_10, але не з метою незаконного заволодіння їхнім майном, а з метою побалакати, провчити та розібратися з потерпілим ОСОБА_11 у зв'язку з тим, що останній відібрав у його знайомої ОСОБА_13 пляшку горілки та продукти. Про те, що потерпілий винен йому гроші, він ОСОБА_6 нічого не говорив і чому останній вирішив, що вони йшли забирати борг, він не знає. Ні він, ні ОСОБА_4 ніяких грошей у потерпілих не вимагав. Гроші ніхто з них не викрадав.
ОСОБА_6 у ході судового слідства суду першої інстанції вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав частково, пояснив, що мотивом скоєння злочину не було заволодіння грошима потерпілих. Про те, що ОСОБА_11 винен гроші ОСОБА_7 він дізнався із розмови з останнім та на пропозицію ОСОБА_7 погодився піти до ОСОБА_11 додому, щоб провчити його. Саме з цих мотивів він вимагав у потерпілих гроші, оскільки був впевнений, що ОСОБА_11 їх винен ОСОБА_7, про яку саме суму йшлося -він не пам'ятає. Гаманець із грошима він не бачив та не забирав, тому обурився, коли потерпіла звинуватила його у викраденні грошей. Панчоху він взяв у ОСОБА_16 тоді, коли вони розпивали спиртні напої, без її відома, та одягав, щоб потерпілі його потім не впізнали, хоча до того випадку він з ними знайомий не був. Пізніше він її викинув.
ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав частково, пояснив, що до потерпілих вони пішли на пропозицію ОСОБА_7 з метою розібратися з ОСОБА_11 Про боргові зобов'язання потерпілого перед ОСОБА_7 йому нічого відомо не було. Гроші він не вимагав та у потерпілих не брав. Особисто він наніс лише один чи два удари ОСОБА_11
Не зважаючи на часткове визнання вини засудженими, їх вина у вчиненні інкримінованого злочину, за який їх засуджено, підтверджується наступними достовірними доказами, повно та всебічно дослідженими судом першої інстанції.
Відповідно до показань потерпілого ОСОБА_11, наданих ним суду першої інстанції, 27.12.2011 року він спав на кухні свого будинку по АДРЕСА_4 Двері будинку були зачинені. В нічний час він прокинувся від того, що двері будинку з гуркотом відчинилися, та побачив, що до приміщення заходять троє чоловіків. Він наніс удар першому чоловіку. Після чого його вдарили по голові та він упав. Чоловіків він не розгледів, оскільки не було світла, але бачив, що в одного з них на голові була панчоха. Двоє чоловіків почали бити його (при цьому один наносив удари палицею) та вимагати у нього та матері гроші. Потім один з них пішов в кімнату, де спала його мати ОСОБА_10, він почув удари, після чого чоловік притягнув його матір до кухні, оскільки вона повідомила, що гроші у серванті. Чоловік почав шукати гроші на поличках серванту, а пізніше повідомив, що грошей немає та почав його знову бити. Далі той чоловік, що стояв у коридорі, запалив ганчірку, від якої почало загоратися полум'я, тому він кинув ганчірку і попав йому (потерпілому) на груди. Після цього він (ОСОБА_11.) встав з ліжка та почав із чашки поливати вогонь водою, а чоловік вибіг за водою на подвір'я. Коли загасили вогонь, чоловіки пішли. Одного з нападників він пізнав по голосу - це був ОСОБА_7
Згідно з показаннями в судовому засіданні суду першої інстанції потерпілої ОСОБА_10, 27.12.2011 року у нічний час, коли вона вже спала в своєму будинку по АДРЕСА_4, вона прокинулася від того, що в кімнаті якийсь чоловік голосно вимагав у її сина ОСОБА_11 гроші, а також почула звуки, схожі на удари. Приблизно через хвилину цей чоловік зайшов в кімнату, де вона спала та почав вимагати гроші у неї, при цьому наносячи їй удари по тулубу та голові. Вона сказала, що віддасть гроші, якби він перестав її бити та повідомила, що вони знаходяться у серванті на кухні. Чоловік потягнув її за одяг в кухню, де вона побачила, ще двох чоловіків, які били її сина ОСОБА_17 кулаками, палицею та ногами. Розгледіти їх обличчя вона не змогла, оскільки у будинку відсутня електроенергія. Той чоловік, що притягнув її до кухні, почав шукати гроші на поличках серванту, після чого повідомив, що грошей там немає. Вона подивилася і побачила, що гаманець з грошима в сумі 300 гривень зник. Інший чоловік взяв ганчірку та підпалив її, почала утворюватися пожежа і він вибіг за водою. Після того, як вогонь загасили, чоловіки пішли. Одного з них, який також вимагав у неї та сина гроші, вона впізнала за голосом - це був ОСОБА_7 У іншого на голові була жіноча панчоха. Через кілька днів вона знайшла пустий гаманець з паспортом у дровах, які їй привіз ОСОБА_6 в рахунок відшкодування шкоди.
Згідно з показаннями, наданими в судовому засіданні суду першої інстанції свідком ОСОБА_13, між нею та потерпілим ОСОБА_11 дійсно був конфлікт, але ще у жовтні 2011 року.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_15, наданими в ході судового слідства суду першої інстанції, він 27.12.2012 року він був у гостях у ОСОБА_16, де також перебували ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6, всі вони вживали алкогольні напої. Жодних їхніх розмов він не чув, оскільки рано пішов спати в іншу кімнату. Коли він прокинувся, їх не було, вони повернулися до ОСОБА_16 вже через 10 хвилин. ОСОБА_6 дав йому грошей та попросив сходити купити пляшку горілки. При цьому, які купюри підсудний йому давав та яку суму грошей -він не пам'ятає.
Згідно з показаннями свідка ОСОБА_16, яка суду першої інстанції пояснила, що 27.12.2011 року ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6, свідок ОСОБА_15 перебували у неї вдома по АДРЕСА_5 при цьому вони розпивали спиртні напої. Коли стемніло, свідок пішов спати в іншу кімнату, а ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6 зібралися та кудись пішли. Про що вони говорили між собою, вона не чула, оскільки доглядала за дітьми. Через деякий час вони прийшли, при цьому у ОСОБА_6 були руки у крові, і вона допомагала змити кров. Після цього ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6 попросили свідка ОСОБА_15 сходити за пляшкою горілки. Гроші давав ОСОБА_6 та вона їх кількість вона не пам'ятає.
Свідком ОСОБА_18 в ході судового слідства суду першої інстанції надано показань, відповідно до яких, дійсно, потерпіла ОСОБА_10 приблизно 10 січня 2012 року, коли вона допомагала їй (ОСОБА_10.) по господарству, повідомила, що знайшла викрадений гаманець у дровах, які привіз ОСОБА_6 в рахунок відшкодування шкоди.
Крім того, вина ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який їх засуджено, підтверджується письмовими доказами, наявними у матеріалах кримінальної справи, а саме:
- відеозаписом слідчої дії та протоколом відтворення обстановки та обставин події злочину від 29.12.2011 року, згідно з яким ОСОБА_6 показав, що гроші у потерпілих вимагав він і також ОСОБА_7 (а.с.82-83);
- протоколом огляду місця події від 28.12.2011 року, згідно з яким у будинку АДРЕСА_4 Онуфріївського району Кіровоградської області виявлена та вилучена ганчірка із слідами обгорання, навісний замок із слідами пошкодження, вилучені вирізи із подушок із нашаруванням речовини бурого кольору, тощо (а.с.8-23);
- протоколом огляду місця події від 28.12.2011 року, згідно з яким у домоволодінні АДРЕСА_5 Онуфріївського району Кіровоградської області, належному ОСОБА_16, виявлено та вилучено частину жіночих панчох (а.с.26-27);
- протоколом огляду предметів від 01.02.2012 року, згідно з яким оглянуто циліндровий автоматичний навісний замок з деформованою дужкою, тканину із слідами бурого кольору, ганчірку із слідами обгорання, обрізані жіночі панчохи чорного кольору (а.с.149);
- висновком експерта № 48 від 02.02.2012, відповідно до якого у ОСОБА_10 виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді ран на голові, які спричинені тупими твердими предметами, не виключено, виникли внаслідок нанесення 3-х ударів дерев»яною палицею (а.с.156);
- висновком експерта № 75 від 02.02.2012 року, згідно з яким у ОСОБА_11 виявлені легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров»я, у вигляді внутрішньо мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, крововиливів і ссадин, припухлостей м»яких тканей обличчя, голови, грудної клітки, що могли утворитися від дій тупих предметів в указаний строк, не виключається, що тілесні ушкодження могли утворитися при нанесенні шести ударів дерев»яною палицею і трьох ударів кулаками рук в область голови (а.с.164-165);
- протоколами очної ставки від 23.02.2012 року (а.с.196-198, а.с.199-200, а.с.201-202).
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно надано оцінку дослідженим доказам і обґрунтовано кваліфіковано дії ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6 як вчинення розбою, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням у житло, а їх дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 187 КК України.
При призначенні винним покарання суд першої інстанції правильно, відповідно до вимог ст. 65 КК України, правильно врахував тяжкість вчиненого злочину, який є особливо тяжким, особу винних, зокрема, ОСОБА_7, який є особою, раніше неодноразово судимою, посередньо характеризується за місцем відбування покарання, та позитивно - за місцем роботи, має на утриманні двоє малолітніх дітей, в тому числі дитину інваліда, ОСОБА_4, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання, не працює, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, ОСОБА_6, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в силу положень ст. 89 КК України не має судимості, задовільно характеризується за місцем проживання, обставини, які пом'якшують покарання усім винним, - добровільне відшкодування завданої потерпілим внаслідок злочину шкоди, обставини, які обтяжують покарання усім винним, - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, та вчинення злочину щодо особи похилого віку, а тому з урахуванням усіх обставин справи обґрунтовано дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6 можливе тільки в місцях позбавлення волі, та призначив їм покарання в межах санкції частини статті обвинувачення, яке є необхідним та достатнім для виправлення винних та попередження вчинення ними нових злочинів.
Доводи апеляції адвоката ОСОБА_8, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6 стосовно того, що засуджені прийшли до потерпілих лише з метою провести розмову із ОСОБА_11, так як останній образив ОСОБА_13, гроші у потерпілих вони не вимагали, і, відповідно, не брали, розбійного нападу вони не вчиняли, а також доводи адвоката з приводу того, що саме такий перебіг подій і мав місце у дійсності, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_13, - свого підтвердження не знайшли.
Вказані посилання апелянтів спростовуються зібраними доказами по справі, що їх наведено вище, досліджено судом першої інстанції та надано їм належної юридичної оцінки у їх сукупності, у тому числі зокрема, показаннями потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_10, котрі є сталими та незмінними протягом досудового слідства та судового розгляду судом першої інстанції, підстави піддавати сумніву правдивість котрих у колегії суддів відсутні.
Потерпіла ОСОБА_10, підтвердила в суді першої інстанції показання, надані нею під час досудового слідства, та вказала, що засуджені вимагали у неї та її сина, - ОСОБА_11 гроші, та забрали грошові кошти у сумі 300 гривень, при цьому застосовували до неї та сина фізичне насилля (т. 2 а.с. 38 - протокол судового засідання).
Аналогічних за змістом показань в ході судового слідства надано суду першої інстанції й потерпілим ОСОБА_11 (т. 2 а.с. 39 - протокол судового засідання).
Крім того, власне, й самі засуджені протягом досудового слідства надавали показань, де визнавали той факт, що вимагали грошові кошти у потерпілих.
Проте, у подальшому, під час судового слідства у суді першої інстанції засуджені змінили свої показання, вказавши, що ніяких грошей у потерпілих не вимагали, не брали, фізичного насилля до потерпілих не застосовували.
При цьому, конкретну причину зміни своїх показань засуджені не вказали, додавши, що не знають, чому на досудовому слідстві надавали геть інших показань, уточнивши при цьому, на запитання суду першої інстанції, що під час проведення досудового слідства ні фізичного, ані психологічного насильства до них не застосовано (т. 2 а.с. 35 - протокол судового засідання, допит ОСОБА_7, а.с. 36 - допит ОСОБА_6, а.с. 37 - допит ОСОБА_4, а.с 79 - пояснення ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6).
Що стосується посилань адвоката на показання свідка ОСОБА_13, як на підтвердження невинуватості її підзахисного у вчиненні інкримінованого йому злочину, - колегією суддів вони до уваги не приймаються як безпідставні.
По справі, дійсно, установлено, що невдовзі до вчинення злочину, що його інкриміновано ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, а саме - розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11, між ОСОБА_11 та ОСОБА_13 стався конфлікт. Після вказаного конфлікту ОСОБА_13, дійсно, поскаржилась ОСОБА_7 на дії ОСОБА_11
Однак, по-перше, обставини вказаного конфлікту є предметом окремої перевірки працівників органу досудового слідства, по окремому факту вчинення злочину, по-друге, свідку ОСОБА_13 по факту вчинення розбійного нападу на ОСОБА_10 та ОСОБА_11 конкретних обставин не відомо, вона не є свідком-очевидцем, тому відтворити дійсні обставини вчинення злочину та роль у його вчиненні кожного із засуджених вона фактично не в змозі. Наявність конфлікту між ОСОБА_11 та ОСОБА_13, про що надавала показань остання у суді першої інстанції, само по собі ніяким чином не спростовує тих обставин вчинення засудженими злочину, як їх установлено досудовим слідством та, зважаючи на усі докази по справі у сукупності, не впливає на правильність прийнятого судом першої інстанції судового рішення по суті.
Зважаючи на викладене, позиція ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6 щодо їх непричетності до вчинення інкримінованого їм злочину, зміна показань в ході судового слідства суду першої інстанції, позиція їх повної невинуватості у вчиненні розбійного нападу на потерпілих, на якій засуджені настоювали під час апеляційного розгляду кримінальної справи апеляційним судом, колегією суддів розцінюється як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, а тому колегія суддів до такої позиції засуджених відноситься критично.
Доводи апеляції адвоката ОСОБА_8, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_4 з приводу того, що конфлікт між її підзахисним, іншими засудженими та потерпілими виник виключно через те, що потерпілий ОСОБА_11 невдовзі до цього образив ОСОБА_13, яка працювала на ОСОБА_7, та поскаржилась останньому на дії ОСОБА_11, про заволодіння грошовими коштами мова не йшла, однак вказаний факт у суді першої інстанції не був належно перевірений, обставини щодо незаконних дій ОСОБА_11 відносно ОСОБА_13 в судовому засіданні не перевірялись та не з'ясовувались, - є необґрунтованими.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, судом першої інстанції, з метою перевірки вказаного вище факту, у судовому засіданні 29 травня 2012 року на обговорення усіх учасників процесу поставлено питання про необхідність витребування із Онуфріївського РВ УМВС України Кіровоградській області матеріалів перевірки притягнення ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності за фактом відкритого викрадення майна, належного ОСОБА_13
Учасники судового процесу висловились про те, що такої необхідності немає, оскільки наявність конфлікту між ОСОБА_13 та ОСОБА_11 ніким по справі не заперечена, тому додаткової перевірки вказаного факту у судовому засіданні суду першої інстанції не потребується.
При цьому, судом першої інстанції задоволено клопотання прокурора про надання у судове засідання копії постанови за наслідками проведеної перевірки за фактом відкритого заволодіння ОСОБА_11 майном, належним ОСОБА_13 (т. 2 а.с. 41 - протокол судового засідання).
У подальшому, в судовому засіданні 05 червня 2012 року до матеріалів кримінальної справи долучено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи від 05 березня 2012 року за наслідками проведеної перевірки за фактом відкритого заволодіння ОСОБА_11 майном, належним ОСОБА_13 (т. 2 а.с. 46, 47 - постанова, протокол судового засідання).
Не відповідають дійсності посилання засудженого ОСОБА_6 про те, що судом першої інстанції безпідставно залишено без задоволення його клопотання про призначення йому захисника адвоката, оскільки як свідчать матеріали кримінальної справи, зокрема, протокол судового засідання, том матеріалів судового провадження, ОСОБА_6 не заявляв під час судового розгляду кримінальної справи відповідного клопотання.
Клопотання про призначення захисника адвоката для здійснення захисту прав та інтересів ОСОБА_6 заявлено в суді апеляційної інстанції, і вказане клопотання апеляційним судом було задоволено.
Такими чином, доводи апеляції засудженого ОСОБА_6 про порушення його права на захист свого підтвердження не знайшли.
Аргументи апеляції засудженого ОСОБА_4 з приводу того, що по справі не встановлено механізму нанесення та локалізації тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_11, а також, чим та ким нанесено останньому удари, є безпідставними.
Ступінь тяжкості спричинених потерпілому ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, їх кількість, локалізація, положення потерпілого у момент спричинення тілесних ушкоджень визначені висновком експерта № 75 від 02.02.2012 року (т. 1 а.с. 164).
Відтак, зважаючи на викладене, оскільки доводи апеляцій адвоката ОСОБА_8, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6 свого підтвердження не знайшли тому вказані апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
В зміненій апеляції прокурор просить вирок суду змінити в частині стягнення із засуджених судових витрат.
Доводи апеляції прокурора в частині помилкового стягнення судом першої інстанції із засуджених в солідарному порядку судових витрат за проведення експертиз на користь НДЕКЦ підлягають частковому задоволенню.
Оскільки НДЕКЦ є державною установою, котра фінансується із Державного бюджету, судові витрати по справі підлягають стягненню на користь держави.
Проте вказані судові витрати підлягають стягненню на користь держави не в солідарному порядку як помилково вказує прокурор а з кожного в рівних частках, а тому апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню а вирок суду в цій частині зміні.
Зважаючи на викладені обставини та керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 367 КПК України (1960 р.), п.п.11,15 розділу ХІ Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу -
УХВАЛИЛА:
Апеляції адвоката ОСОБА_8, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6 - залишити без задоволення, апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді кримінальної справи судом першої інстанції, - задовольнити частково.
Вирок Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2012 року стосовно ОСОБА_7, ОСОБА_6 ОСОБА_4, - змінити в частині стягнення судових витрат, зазначивши в резолютивній його частині - Стягнути на користь держави судові витрати з ОСОБА_7, ОСОБА_6 ОСОБА_4 по 525 (п'ятсот двадцять п'ять) гривень з кожного, за проведення експертизи по кримінальній справі.
В іншій частині вирок Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2012 року - залишити без зміни.
Судді: /підписи/
Широкоряд Р.В. Новіцький Е.Й. Олексієнко І.С.
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Р.В. Широкоряд
Судове рішення № 35667544, Апеляційний суд Кіровоградської області було прийнято 26.11.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1119/897/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: