Постанова № 35667296, 28.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2013 р. Справа № 914/1780/13

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів Давид Л.Л.

Данко Л.С.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Львів б/н від 11.07.13 року

на рішення господарського суду Львівської області від 03.07.2013 року

у справі № 914/1780/13

за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Львів

за участю: Прокурора м. Львова, м. Львів

про: зобов'язання звільнити і повернути нежитлові приміщення на АДРЕСА_5, загальною площею 162,9 кв. м.

за участю представників:

від позивача: Романяк М.О. - представник

від відповідача: не з'явився

від прокуратури: Куцик В.Б. - прокурор

Права та обов'язки сторін, прокурора, передбачені ст.ст. 20, 22, 29 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали. За заявою (клопотанням) відповідача від 24.10.2013 року у судовому засіданні здійснювалась повна технічна фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.07.2013 року року у справі № 914/1780/13 (суддя Запотічняк О.Д.) задоволено позов Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради: зобов'язано ФОП ОСОБА_2 звільнити та повернути Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_5, загальною площею 162,9 м2.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що Управлінням комунальної власності, як орендодавцем за договором, скеровано відповідачеві повідомлення від 08.02.2013 року № 2302-вих-439 про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору, в порядку, визначеному ст. 764 ЦК України та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а тому з огляду на норми ч. 1 ст. 785 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умови договору оренди, відповідач був зобов'язаний приступити до передачі об'єкта оренди негайно після припинення договору у зв'язку із закінченням терміну його дії.

Також, місцевий господарський суд у рішенні зазначив, що не заслуговує на увагу суду твердження відповідача, що йому не надходили попередження про звільнення об'єкту оренди, оскільки у п. 13.2. договору оренди, зазначено, що у випадку зміни юридичної адреси, номеру розрахункового рахунку, місцезнаходження, інших реквізитів, сторони зобов'язуються у 10-ти денний термін повідомити один одного про зміни, що сталися. У разі невиконання цього пункту повідомлення, які направлені за попередньою адресою, вважаються врученими. Однак, в противагу цього, доказів направлення позивачу зміни адреси відповідач не надав, а лист лист-відповідь № 05-06-255/256 від 17.06.2013р. заступника начальника Поштамту-ЦПЗ №1 підтверджує, що на адресу відповідача за адресами: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_1, на прізвище ОСОБА_2 надходила рекомендована кореспонденція, однак повернена за терміном зберігання, оскільки відповідач її не отримував.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, ФОП ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Львівської області від 03.07.2013 року скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт покликається на наступне:

- відповідачем було подано клопотання про залучення до участі у справі третіми особами Львівську міську раду та ЛКП «Старий Львів», яке є балансоутримувачем спірного орендованого приміщення, однак місцевий господарський суд відмовив у задоволенні даного клопотання, при цьому не обґрунтувавши причини відмови у задоволенні клопотання щодо залучення до участі у справі ЛКП «Старий Львів».

- місцевий господарський суд у рішенні зазначає що позивач не надсилав жодного повідомлення від 08.02.2013 року № 2302-вих-439, однак в подальшому вказує, що позивач надав докази направлення повідомлення від 08.02.2013р. № 2302-вих-439 про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору на адресу відповідача: АДРЕСА_1.

- місцевим господарським судом не прийнято до уваги та не досліджено поданий відповідачем Опис документів від 11.01.2013 року вх.№2-419 для прийняття рішення про продовження договору оренди нерухомо майна або внесення змін до договору оренди, в п. 17 якого зазначено, що ФОП ОСОБА_2 подано Витяг з Єдиного державного юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, який і зазначає про зміну адреси на АДРЕСА_2. Крім цього, апелянт вважає, що позивачу було відомо про зміну адреси відповідача з рішення господарського суду Львівської області від 25.07.2012 року та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 року у справі № 5015/2360/12.

- господарським судом першої інстанції було необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та відкладено розгляд справи з 02.07.2013 року на 03.07.2013 року, оскільки такі дії суду унеможливили подання відповідачем додаткових доказі по справі.

- при прийнятті господарським судом оскаржуваного рішення, місцевим господарським судом не прийнято до уваги постанову Верховної Ради України «Про деякі невідкладні заходи щодо підтримки закладів культури в період економічної кризи» від 05.03.2009 року № 1114-VI, яка передбачає, що центральні та місцеві органи виконавчої влади, органам місцевого самоврядування в установленому порядку повинні вжити невідкладних заходів для збереження існуючої мережі закладів культури: театрів, філармоній, клубних закладів, музеїв, бібліотек, архівів, художніх галерей (виставок), майстерень членів національних творчих спілок, позашкільних закладів естетичного виховання і дозвілля дітей та юнацтва, кінотеатрів, організацій, що об'єднують професійні та аматорські колективи за різними напрямами всіх вікових груп та не допускати виселення закладів культури з приміщень державної та комунальної власності, в яких вони працюють на умовах оренди, сприяти продовженню строків оренди, встановленню для них пільгової орендної плати.

- спірний договір оренди є пролонгований виходячи із Додатку №10 Стандарту прийняття рішення про продовження договору оренди нерухомого майна або внесення змін до договору оренди, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 30.12.2011р. № 1096, із змінами, внесеними рішенням виконкому від 23.03.2012р. № 179.

У додаткових поясненнях від 23.10.2013 року до апеляційної скарги апелянт зазначає, що у листі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 24.05.2013р. № 1-1074, надісланий ФОП ОСОБА_2 у відповідь на листи щодо зменшення орендної плати, управління покликається на умови договору оренди приміщень, зокрема на п. 5.2. Договору оренди № Г-5972-8 від 31.01.2008р., що дає підстави вважати, що позивач визнає чинність на даний час Договору оренди № Г-5972-8 від 31.01.2008 р. нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_5.

Також, у додаткових поясненнях від 18.09.2013 року (поданих через канцелярію суду 23.10.2013 року) до апеляційної скарги апелянт зазначає, що в договорі оренди №Г-5972-8 від 31.01.2008 року адресою орендаря (відповідача) зазначено: АДРЕСА_1. Однак, 11.02.2008 року ФОП ОСОБА_2 змінив адресу на АДРЕСА_2, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. З огляду на наведене, заявою від 12.12.2010 року ФОП ОСОБА_2 повідомив позивача про зміну адреси, що підтверджується поштовою квитанцією. Крім того, витяг з ЄДР із зазначенням нової адреси позивача, неодноразово подавався і відповідачем позивачу у справі при зверненні з рядом заяв, які подавалися в межах виконання договору оренди № Г-5972-8 від 31.01.2008 року.

Окрім того, 14.11.2013 року апелянтом подано додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких останній зазначає, що орендоване приміщення за договором оренди №Г-5972-8 від 31.01.2008 року, використовується як художня галерея, а тому виходячи з положень Закону України «Про культуру» є закладом культури та відповідно до ст.ст. 20, 28 цього ж Закону не може бути виселений з орендованого приміщення, а навпаки органи місцевого самоврядування повинні забезпечувати заклади культури приміщеннями та сприяти продовженню строків оренди об'єктів оренди.

Позивач у відзиві № 2-7982/2302 від 24.10.2013 року на апеляційну скаргу, відзиві на додаткові пояснення до апеляційної скарги № 2-7985/2302 від 14.11.2013 року та представник в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, позивач зазначив, що Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, як орендодавцем за договором, скеровано відповідачу повідомлення від 08.02.2013 року № 2302-вих-439, що підтверджується списком згрупованих поштових рекомендованих відправлень № 703 та поштовою квитанцією від 11.02.2013 року, про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору, в порядку, визначеному ст. 764 ЦК України та ч. 2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». У вказаному повідомленні містилась вказівка протягом 15 днів повернути об'єкт оренди балансоутримувачеві згідно з актом приймання-передачі та погасити наявну заборгованість зі сплати орендної плати за користування приміщеннями.

Отже, з огляду на п. 4.3 договору оренди, а також враховуючи положення ст. 764 ЦК України та ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», дію спірного договору оренди припинено з дати його закінчення.

Також, позивач вважає, що господарським судом першої інстанції вірно встановлено, що не заслуговує на увагу твердження відповідача, що йому не надходили повідомлення про звільнення об'єкту оренди, оскільки у п.п. 13.2 договору оренди, зазначено, що у випадку зміни юридичної адреси, номеру розрахункового рахунку, місцезнаходження, інших реквізитів, сторони зобов'язуються у 10-ти денний термін повідомити один одного про зміни, що сталися. У разі невиконання цього пункту повідомлення, які направлені за попередньою адресою, вважаються врученими.

Доказів направлення позивачу зміни адреси відповідач місцевому господарському суду не надав, а лист-відповідь № 05-06-255/256 від 17.06.2013 року заступника начальника Поштамту-ЦПЗ № 1 підтверджує, що на адресу відповідача, надходила така рекомендована кореспонденція, що ще раз підтверджує виконання Управлінням покладеного на нього обов'язку, відповідно до п. 4.3 договору, а також ст. 764 ЦК України та ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», про повідомлення сторони договору про подальше припинення дії договору оренди.

Крім цього, позивач зазначає, що долучена відповідачем до матеріалів справи копія заяви від 12.12.2010 року про повідомлення Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради про зміну адреси ФОП ОСОБА_2, із копією поштової квитанції не надходила на адресу Управління комунальної власності, а із поштового чеку незрозуміло, що саме скеровано відповідачем на адресу позивача 12.12.2010 року.

Прокурор відзив на апеляційну скаргу не подав, однак, в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач та його представники в судове засідання не з'явились, однак, 27.11.2013 року через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів розглянувши дане клопотання, вважає що у його задоволенні слід відмовити, оскільки за клопотанням відповідача від 19.09.2013 року відкладено розгляд справи та учасник судового процесу не позбавлений права і можливості за необхідності забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч. 1-4 ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і з числа осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами, оскільки як вбачається з доданих до матеріалів справи копій довіреностей (том І, а.с. 299, том ІІ, а.с. 5), відповідачем надано довіреність на здійснення представництва наступним представникам: ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12. Крім того, обов'язкова участь представників сторін, судом не визнавалась, додаткових доказів від скаржника апеляційний суд не витребовував, у судових засіданнях 24.10.2013 року, 31.10.2013 року, 14.11.2013 року та 19.11.2013 року апелянт надавав усні та письмові пояснення по суті справи, а тому колегія суддів вважає, що наявних у справі матеріалів є достатньо, щоб розглянути справу без участі відповідача.

Окрім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне, у додаткових поясненнях від 18.09.2013 року (подані через канцелярію суду 23.10.2013 року) до апеляційної скарги, апелянт просить апеляційний господарський суд з метою повного та всебічного розгляду справи долучити до матеріалів справи нові докази, які мають важливе значення для вирішення справи та спростовують позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пунктом 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» від 17.05.2011 року № 7 (із змінами і доповненнями), передбачено, що додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Однак, з огляду на наведене, апелянт у додаткових поясненнях від 18.09.2013 року (подані через канцелярію суду 23.10.2013 року) до апеляційної скарги не обґрунтовує причин неподання таких доказів у суді першої інстанції, не вказує на об'єктивність таких дій та їх поважність. Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, відповідач та його представник був присутній у судових засіданнях у суді першої інстанції, надавав усні та письмові пояснення разом з іншими доказами, а тому не був обмежений правом подати такі докази у господарському суді першої інстанції.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що у прийнятті додаткових доказів поданих апелянтом разом з додатковими поясненнями від 18.09.2013 року (подані через канцелярію суду 23.10.2013 року) до апеляційної скарги, слід відмовити.

Також, 19.09.2013 року апелянтом подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до моменту вирішення господарським судом Львівської області справи № 914/336/13 за позовом ФОП ОСОБА_2 до Львівської міської ради, за участю третьої особи - Управління комунальної власності департаменту економічної політики ЛМР про визнання права спільної часткової власності. Однак, у судовому засіданні 31.10.2013 року представник відповідача відмовився від даного клопотання, а тому колегія суддів задоволивши усне клопотання представника відповідача його розгляд не здійснювала.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення прокурора, представника позивача та в судових засіданнях 24.10.2013 року, 31.10.2013 року, 14.11.2013 року і 19.11.2013 року відповідача, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2008 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди № Г-5972-8 (том І, а.с. 10), згідно з умовами якого у користування орендарю передано нежитлові приміщення загальною площею 162,9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5. Цільове призначення об'єкта оренди: 119,9 кв.м. - для виставки образотворчої продукції виробленої а Україні; 17,9 кв.м. - торгівельний об'єкт з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи; 33,1 кв.м. - під буфет, який не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

Згідно п. 4.1 даного договору, договір укладено на термін до 30.01.2011 року.

Згідно з п. 4.3 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.07.2012р. у справі № 5015/2360/12 (том І, а.с. 13), відмовлено в задоволенні позовних вимог Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 92 773,85 грн. неустойки та зобов'язання до звільнення і повернення об'єкта оренди за адресою: АДРЕСА_5, загальною площею 162,9 кв.м. Вказаним рішенням встановлено, що договір оренди № Г-5972-8 від 31.01.2008р. продовжив свою дію до 30.01.2013 року.

Рішення господарського суду Львівської області від 25.07.2012 у справі № 5015/2360/12, залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Тобто, норма зазначеної статті має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов'язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди.

Згідно зі ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як зазначалось вище, термін дії договору закінчився 30.01.2013 року.

11.02.2013 року Управлінням комунальної власності, як орендодавцем за договором, скеровано відповідачеві повідомлення від 08.02.2013 року № 2302-вих-439 (том І, а.с. 12) про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору. Доказом направлення позивачем відповідачу зазначеного повідомлення є список згрупованих рекомендованих листів та квитанції поштамту (том І, а.с. 43). У вказаному повідомленні містилась вказівка орендодавця протягом 15 днів повернути об'єкт оренди балансоутримувачеві згідно з актом приймання-передачі та погасити наявну заборгованість зі сплати орендної плати за користування приміщеннями. Як вбачається зі списку згрупованих рекомендованих листів (том І, а.с. 43), повідомлення від 08.02.2013 року № 2302-вих-439 було направлено відповідачу за двома адресами: АДРЕСА_5 (місцезнаходження об'єкту оренди) та АДРЕСА_1 (місцезнаходження відповідача).

Крім цього, як встановлено місцевим господарським судом, відповідачем надано місцевому господарському суду лист-відповідь № 05-06-255/256 від 17.06.2013 року (том І, а.с. 78) заступника начальника Поштамту-ЦПЗ №1, в якому зазначено, що за період з 30.01.2013 року по 01.03.2013 року у відділення поштового зв'язку Львів-8 за адресою: АДРЕСА_5 на прізвище ОСОБА_2 надходила така рекомендована кореспонденція: 13.02.2013 року рекомендований лист №7900605294231 з Львів-6 та повернутий 13.03.2013р. по закінченні терміну зберігання на адресу відправника, відповідно до ст.116 Правил надання послуг поштового зв'язку. Також за період з 30.01.2013р. по 01.03.2013р. у відділення поштового зв'язку Львів-8 за адресою: АДРЕСА_1 на прізвище ОСОБА_2 надходила така рекомендована кореспонденція: 13.02.2013 року рекомендований лист № 7900605294223 з Львів-6 та повернутий 14.03.13 року по закінченні терміну зберігання на адресу відправника, відповідно до ст.116 Правил надання послуг поштового зв'язку.

Відповідач в судових засіданнях першої інстанції, так і апеляційної інстанції зазначив, що змінив з 11.02.2008 року адресу, що випливає з Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (АДРЕСА_2).

Згідно свідоцтва, зміни місця проживання фізичної особи - підприємця зареєстровано 11.02.2011 року.

Згідно п. 13.2 договору оренди, у випадку зміни юридичної адреси, номеру розрахункового рахунку, місцезнаходження, інших реквізитів, сторони зобов'язуються у 10-ти денний термін повідомити один одного про зміни, що сталися. У разі невиконання цього пункту повідомлення, які направлені за попередньою адресою, вважаються врученими.

Отже, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази надсилання відповідачем позивачу повідомлення про зміну юридичної адреси, та відповідно, повідомлення позивача про таку зміну.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що вищевказане повідомлення (том І, а.с. 12) було направлено орендарю належною особою (орендодавцем) та в межах місячного терміну, встановленого ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а тому це повідомлення є достатнім та належним доказом своєчасної відмови орендодавця від пролонгації договору оренди № Г-5972-8 від 31.01.2008р..

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з п. 9.1 договору № Г-5972-8 від 31.01.2008 року, повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання.

У відповідності до п. 9.2. договору оренди, сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди.

Пункт 9.3 договору, передбачає, що об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоотримувачем) протягом 15-ти днів з моменту настання однієї із подій, вказаних в п. 9.1 цього Договору.

З огляду на вищенаведене та беручи до уваги норми ч. 1 ст. 785 ЦК України, ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та положення договору оренди (п.п. 9.1 - 9.3), та той факт, що відповідач (орендар) приміщення не звільнив, за актом приймання-передачі позивачу (орендодавцю) та/або балансоутримувачу не передав та з приводу прийняття-передачі об'єкта до останніх не звертався, місцевий господарський суд обґрунтовано задоволив позовні вимоги щодо звільнення та повернення позивачу об'єкту оренди.

Щодо доводів апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначає наступне:

- господарським судом правомірно та обґрунтовано відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третіми особами Львівську міську раду та ЛКП «Старий Львів», оскільки спірне рішення не впливає на їхні права та обов'язки щодо однієї із сторін, та окрім цього, сторонами за договором оренди є Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та ФОП ОСОБА_2 між якими і виник спір щодо об'єкту оренди.

- твердження апелянта про те, що позивач спочатку зазначив, що не надсилав жодного повідомлення від 08.02.2013 року № 2302-вих-439, однак в подальшому надав докази направлення повідомлення від 08.02.2013р. № 2302-вих-439 про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору на адресу відповідача: АДРЕСА_1, є голослівним, оскільки в позовній заяві позивач покликається на дану обставину і докази подано в суді першої інстанції до прийняття рішення місцевим господарським судом.

- покликання апелянта на те, що місцевим господарським судом не прийнято до уваги та не досліджено поданий відповідачем Опис документів від 11.01.2013 року вх.№2-419 для прийняття рішення про продовження договору оренди нерухомо майна або внесення змін до договору оренди, в п. 17 якого зазначено, що ФОП ОСОБА_2 подано Витяг з Єдиного державного юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, який і зазначає про зміну адреси на АДРЕСА_2, колегія суддів до уваги не приймає та вважає безпідставними, оскільки подання Витягу з Єдиного державного юридичних осіб та фізичних осіб підприємців в управління «Дозвільний офіс» не може бут и належним та допустимим доказом того, що Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради було належним чином у відповідності до п. 13.2 договору оренди № Г-5972-8 від 31.01.2008 року повідомлене про зміну адреси ФОП ОСОБА_2.

- не погоджується колегія суддів з твердженнями апелянта щодо необґрунтованості відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та відкладено розгляд справи, оскільки на момент подання такого клопотання були відсутні відомості та належні докази наявності в провадженні господарського суду справи, до завершення якої відповідач просив зупинити провадження.

- Доводи апелянта про те, що спірний договір оренди є пролонгований виходячи із Додатку №10 Стандарту прийняття рішення про продовження договору оренди нерухомого майна або внесення змін до договору оренди, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 30.12.2011р. № 1096, із змінами, внесеними рішенням виконкому від 23.03.2012р. № 179, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки Стандарт не може бути юридично законною підставою для пролонгації (продовження) строку дії договору оренди.

Також, колегія суддів не приймає до уваги покликання на те, що орендоване приміщення за договором оренди №Г-5972-8 від 31.01.2008 року, використовується як художня галерея, а тому виходячи з положень Закону України «Про культуру» є закладом культури та відповідно до ст.ст. 20, 28 цього ж Закону і постанови Верховної Ради України «Про деякі невідкладні заходи щодо підтримки закладів культури в період економічної кризи» від 05.03.2009 року № 1114-VI, відповідач не може бути виселений з орендованого приміщення, а навпаки органи місцевого самоврядування повинні забезпечувати заклади культури приміщеннями та сприяти продовженню строків оренди об'єктів оренди, оскільки відповідачем не подано доказів, внесення його до Переліку закладів культури базової мережі місцевого рівня, який затверджується органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади (ст.. 24 Закону України «Про культуру»).

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 03.07.2013 року у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т.

суддя Давид Л.Л.

суддя Данко Л.С.