Ухвала суду № 3566639, 13.04.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2009 року № 22а-6488/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Пліша М.А. та Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання Романишин О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне на постанову господарського суду Львівської обл. від 28.01.2008р. у справі за позовом Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця» до Державної податкової інспекції у м.Рівне, третя особа Державна податкова інспекція у м.Львові, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:o:p>/o:p>

26.11.2007р. позивач Державне територіально-галузеве обєднання /ДТГО/ «Львівська залізниця» звернувся до господарського суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданого під час розгляду справи доповнення до позовної заяви, просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у м.Рівне № 0004332342/0/23-121 від 23.10.2007р. та № 0004332342/1/23-121 від 12.11.2007р.; стягнути з відповідача понесені судові витрати (а.с.3-12, 127-128).

Постановою господарського суду Львівської обл. від 28.01.2008р.заявлений позов задоволено, визнано недійсними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне № 0004332342/0/23-121 від 23.10.2007р. та № 0004332342/1/23-121 від 12.11.2007р.; стягнуто з державного бюджету на користь позивача 03 грн. 40 коп. судового збору (а.с.196-205).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач ДПІ у м.Рівне, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову господарського суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.210).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень стало виявлення під час проведення перевірки Відокремленого підрозділу /ВП/ «Вокзал станції Рівне» доходів, отриманих не від господарської діяльності залізничного транспорту, які не задекларовані і не сплачені за місцезнаходженням відокремленого підрозділу, чим порушені вимоги пп.2.2.2. п.2.2. ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, мав місце факт заниження скоригованого валового доходу не від господарської діяльності залізничного транспорту, чим занижено податок на прибуток.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у м.Рівне проведена виїзна позапланова перевірка ВП «Вокзал станції Рівне» ДТГО «Львівська залізниця» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.06.2007р., по результатам якої складено Акт перевірки № 1312/23-100/26010065 від 12.10.2007р. (а.с.14-31).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.2.2.2 п.2.2. ст.2, п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.2.2.1 п.2.1, п.4.1 Інструкції про порядок обліку платників податків, затв. наказом ДПА України № 80 від 19.02.1998р., пп.4.1.1, 4.1.4 п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», внаслідок чого підприємство не визначило суму податкового зобовязання, не зареєструвалося платником податку на прибуток в ДПІ у м.Рівне і не подало до неї податкові декларації з податку на прибуток за І півріччя 2006 року, 9 місяців 2006 року, 11 місяців 2006 року, 2006 рік, І квартал 2007 року, І півріччя 2007 року; пп.2.2.2 п.2.2. ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, за період з 01.04.2006р. по 30.06.2007р. на загальну суму 29467 грн. 60 коп.

На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0004332342/0/23-121 від 23.10.2007р. про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на суму 41210 грн. 90 коп., з яких 29467 грн. 60 коп. за основним платежем та 11743 грн. 30 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.13).

По результатам процедури адміністративного оскарження скарга позивача була відхилена, спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, при цьому ДПІ у м.Рівне було винесено повторне податкове повідомлення-рішення № 0004332342/1/23-121 від 12.11.2007р. із зміненими строками сплати визначеного податкового зобовязання (а.с.129).

Судом також зясовано, що крім доходів від своєї основної діяльності ВП «Вокзал станції Рівне» протягом періоду, що підлягав перевірці, отримував доходи не від основної господарської діяльності, а саме: від надання послуг оренди та реклами, через що останній повинен, на думку податкового органу, самостійно сплачувати податок на прибуток, отриманий не від господарської діяльності залізничного транспорту.

Окрім цього, виносячи спірні податкові повідомлення-рішення відповідач виходив з відсутності у позивача права на консолідовану сплату податку на прибуток щодо своїх відокремлених підрозділів.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до ст.ст.1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт» залізничний транспорт це виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.

Основною організаційною ланкою на залізничному транспорті є залізниця - статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, при централізованому управлінні, здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі. Повноваження, права та обов'язки залізниць визначаються цим Законом, їх статутами. Затвердження статутів залізниць здійснюється центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики та Антимонопольним комітетом України.

Згідно із пп.2.2.2 п.2.2. ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Платниками податку на прибуток, який одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується КМ України (п.2.2. ст.2 вищевказаного Закону).

Відповідно до пп.1.32 п.1 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно із статутом ДТГО «Львівська залізниця» останнє (поіменоване в подальшому як Залізниця) створене відповідно до ст.ст.1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт» (п.1.1.), до складу Залізниці входять структурні та відокремлені підрозділи (п.1.2.).

Із змісту Положення про ВП «Вокзал станції Рівне» слідує, що такий є виробничим відокремленим підрозділом Залізниці без права юридичної особи (а.с.102-108).

Враховуючи наведене, господарський суд прийшов до правильного висновку про те, що ДТГО «Львівська залізниця» не підпадає під ознаки підприємства залізничного транспорту в розумінні пп.2.2.2 п.2.2. ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а ВП «Вокзал станції Рівне» - під ознаки структурного підрозділу підприємства залізничного транспорту та є відокремленим підрозділом без права юридичної особи управління залізниці.

Оскільки в пп.2.2.2 п.2.2. ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» йдеться про підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, а не про підрозділи управління залізниці, тому застосування вказаних норм до ВП «Вокзал станції Рівне» є неправомірним.

Аналогічна позиція також міститься в листі ДПА України № 10777/7/15-1117 від 10.07.2002р. (а.с.38).

В частині сплати консолідованого податку суд першої інстанції вірно виходив з положень пп.2.1.3 п.2.1. ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та наказу ДПА України № 68 від 10.02.2003р., який затверджений процедурний порядок переходу на консолідовану сплату податку на прибуток, згідно якого дата подачі повідомлення вважається датою отримання права на сплату консолідованого податку.

10.12.2004р. листом № НЗЕ-10/4206 позивач повідомив ДПА у Рівненській обл. про те, що з 01.01.2005р. платником податку на прибуток буде Управління залізниці, яке буде подавати єдину зведену декларацію з податку на прибуток в ДПІ в м.Львові.

Із змісту Акта перевірки № 1312/23-100/26010065 від 12.10.2007р. та Акта перевірки № 201/23-0/01059900 від 21.12.2007р. «Про результати виїзної планової документальної перевірки ДГТО «Львівська залізниця» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.06.2007р.», слідує, що валові доходи по ВП «Вокзал станції Рівне» відображені позивачем в основній декларації, яка подана до ДПІ у м.Львові (а.с.138-147).

При цьому податковим органом не враховано, що сума податку на прибуток в розмірі 29467 грн. 60 коп. фактично сплачена у бюджет за результатами відображення господарської діяльності ДТГО «Львівська залізниця», а саме у деклараціях за І півріччя 2006 року, 9 місяців 2006 року, 2006 рік, І квартал 2007 року, І півріччя 2007 року, поданих позивачем до органу державної податкової служби за місцем своєї реєстрації (а.с.39-94).

Наведене твердження також стверджується письмовими поясненнями третьої особи ДПІ у м.Львові (а.с.161-162).

Окрім цього, податковий орган, визначаючи податкове зобовязання з податку на прибуток не від господарської діяльності залізничного транспорту, визначив лише валові доходи ВП «Вокзал станції Рівне», одержані при здійсненні такої діяльності, і не взяв до уваги валових витрат, які були понесені підрозділом, в тому числі експлуатаційних, загальновиробничих, комунальних, а також амортизаційних відрахувань від наданих послуг з реклами і оренди, податок з реклами і оренди (а.с.95-99), чим не дотримано вимог п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, необгрунтованим є висновок податкового органу про те, що прибуток від надання послуг оренди та реклами має бути сплачений безпосередньо ВП «Вокзал станції Рівне» за своїм місцезнаходженням.

Також вказаний підрозділ не зобовязаний подавати декларації по податку на прибуток, оскільки на час перевірки він не був платником такого податку, який фактично сплачується до бюджету в централізованому порядку через ДТГО «Львівська залізниця».

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне на постанову господарського суду Львівської обл. від 28.01.2008р. залишити без задоволення, а вказану постанову господарського суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.А.Пліш

О.П.Стародуб