Постанова № 3566509, 16.04.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 квітня 2009 року                                                                                       № 22-а-16319/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді                                          Яворського І.О.,

суддів                                                              Носа С.П., Попка Я.С.,

при секретарі судового засідання                  Козирі В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» та Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області на постанову господарського суду Хмельницької області від 30 вересня 2008 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення 172281 грн. 14 коп. заборгованості,                    

В С Т А Н О В И Л А :

07 серпня 2008 року позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, просив стягнути з відповідача 172281,41 грн. заборгованості по податку з доходів фізичних осіб згідно Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу».

У заперечені на позов вказано, що податковий орган звернувся з даним адміністративним позовом всупереч вимогам діючого законодавства. Зокрема вказує, що на застосування даної адміністративно-господарської санкції поширюються вимоги ст. 250 ГК України, відповідно до якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 30 вересня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ «Відродження» 145026,64 грн. заборгованості по податку з доходів фізичних осіб. В стягненні суми 27 254,50 грн. відмовлено.

Згадана постанова оскаржена в апеляційному порядку позивачем та відповідачем по справі.

ТзОВ «Відродження» просить постанову скасувати та ухвалити нову, якою у позові ДПІ в Дунаєвецькому районі відмовити. Зокрема вказує на те, що податок з доходів фізичних осіб є податковим зобов’язанням в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами», тому, незастосування вимог цього Закону виключає можливість примусового стягнення контролюючим органом податкових зобов’язань платника податку. Суд першої інстанції, зокрема, вказав на те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми 145026,64 грн. податку з доходів фізичних осіб,  нарахованої за період з серпня по липень 2007 року, підлягають задоволенню, а щодо суми 27 254,50 грн. належить відмовити, з огляду на пропуск трирічного строку (1095 днів).

ДПІ у Дунаєвецькому районі Хмельницької області вказує, що суд першої інстанції в процесі судового розгляду неправильно застосував норми матеріального права, а саме ст. 15 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами», та не повністю з’ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема , щодо визначення частини суми податку з доходів фізичних осіб із врахуванням строку 1095 днів, в стягненні якої було відмовлено.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про наступне.

Як вбачається із матеріалів справи працівниками Дунаєвецької ДПІ було проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2005 року по 21.12.2006 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 23.04.2007 року за № 115/2340/23837924, за результатами якого встановлено, що станом на 31.12.2006 року за відповідачем рахується заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 158260,00 грн., в результаті чого порушено вимоги пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Довідкою відповідача від 31.07.2007 року за № 184 підтверджено наявність заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у сумі 172281,14 грн.

Відповідно до пп.15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ із змінами та доповненями (далі Закон № 2181-ІІІ), податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов’язання.

            Згідно ст. 5 Закону № 2181-ІІІ із змінами та доповненями, податкове зобовязання може бути узгоджено платником податків самостійно, шляхом подання декларації до органу державної податкової служби, або у спосіб апеляційного узгодження зобовязання платника податків, нарахованого контролюючим органом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зобовязання по сплаті відповідача податку на доходи фізичних осіб не є податковим боргом в розумінні Закону № 2181-ІІІ, оскільки платником податків зобовязання самостійно, шляхом подання до органів ДПС податкової декларації не узгоджується, його не визначає контролюючий орган.

Відповідно до п. 1.11 ст.1 Закону № 2181-ІІІподаткова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу). Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) не може вважатися податковою декларацією у розумінні Закону № 2181-ІІІ, оскільки на підстваві вказаного розрахунку ані нарахування, ані сплата податку не здійснюється.

Тому колегія суддів важає, що стосовно суми заборгованості, яка є предметом даного спору, немає підстав для застосування положень Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, щодо строків давності.

Чинним податковим законодавством не передбачено встановленої форми податкової декларації у розумінні Закону № 2181 з податку на доходи фізичних осіб та строків її подання. Також, діючими нормативно-правовими актами не передбачено направлення платникам податків податкових повідомлень-рішень про нарахування та сплату податку з доходів фізичних осіб, тобто самостійно визначених, але не узгоджених зобовязнь.

З врахуванням викладеного вище, судом першої інстанції прийнято незаконне рішення, ухвалене без дотримання норм матеріального права при порушенні норм процесуального права. Рішення ухвалене не на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин справи, не підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196. 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2; 207, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Відрождення» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної податкової  інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області задовольнити, а постанову господарського суду Хмельницької  області від 30 вересня 2008 року у справі № 21/15/5812-А у частині відмови у стягненні суми 27254,50 гривень  – скасувати і прийняти нову постанову якою позовні вимоги ДПІ у Дунаєвецькому районі щодо стягнення 27254,50 гривень  - задовольнити. У решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя                                                      І.О. Яворський

Судді                                                                            С.П. Нос                                                                                          

                                                                                          Я.С. Попко