Ухвала суду № 3566553, 01.08.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                   Суддя – доповідач – С. А. Малашкевич

                                                                                    Суддя І інстанції – В. В. Стиран

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

«01» серпня 2008року                                                                 справа № 22-а-7413/08

м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Малашкевича С. А.

суддів             Геращенко  І. В.

                        Арабей  Т. Г.

при секретарі судового засідання  Літвіновій Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача –   Юрасова О. В. – за довір.

від відповідача – Авер»янова О. І. - за довір.

розглянувши апеляційну скаргу

Жовтневої МДПІ м. Маріуполя

на постанову Донецького окружного адміністративного судувід 22 січня 2008 року по адміністративній справі№ 2-а-330/08 (2-а-3534/07)

за позовом

Маріупольського міського управління Головного управління внутрішніх справ України в Донецькій області

    До

про

Жовтневої МДПІ м. Маріуполя

Скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА

Маріупольське МУ ГУМВС України в Донецькій області звернулося до суду з позовом до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя про звільнення від сплати штрафу в сумі 56607,05 грн.

В подальшому позивачем були уточнені позовні вимоги, а саме просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000461741/0 (форма Ш) від 27.06.2007 року, № 0000391741/0 (форма Ш) від 17.05.2007 року, № 0000401741/0 (форма Р) від 17.05.2007 року, № 0000921742/0 (форма Ш) від 08.08.2006 року, № 001701742/0 (форма Ш) від 01.06.2005 року, № 0001691742/0 (форма Ш) від 01.06.2005 року, № 0001651742/0 (форма Ш) від 31.05.2005 року, № 0001661742/0 (форма Ш) від 3 1.05.2005 року про застосування штрафних санкцій на загальну суму 50179,70 грн.

          Позовні вимоги вмотивовані тим, щоМаріупольське МУ ГУМВС України в Донецькій області є бюджетною організацією та є платником податку з власників транспортних засобів. Згідно з наказом ДПА України № 373 від 17 вересня 2001 року позивач щороку подає до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя розрахунки суми зазначеного податку. Сплата цього податку проводиться позивачем тільки після надходження коштів по КЕКВ 1135 з державного бюджету. Згідно затверджених кошторисів 2005-2007р.р. для позивача не в повному обсязі було передбачене фінансування по КЕКВ 1135 „Оплата транспортних послуг та утримання транспорту" у зв'язку з чим даний податок був сплачений несвоєчасно.

Згідно з Наказом ДКУ від 04.11.2004 року № 194 „Щодо економічної класифікації видатків бюджету" оплата платежів по перерахуванню пені та всіх штрафних санкцій, нарахованих контролюючими органами, що стягуються відповідно до чинного законодавства, здійснюється за КЕКВ 1139, а податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів - по КЕКВ 1135, і тому не може зараховуватися як сплата штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.Позивач сплатив податок з власників транспортних засобів по КЕКВ 1135, що підтверджується відповідним платіжним дорученням, однак відповідач зазначену суму розподілив і зарахував у якості сплати штрафних санкцій.

Постановою від 22 січня 2008р. у справі 2-а-330/08 Донецьким окружним адміністративним судом позовні вимоги були задоволені, податкові повідомлення-рішення відповідача визнані недійсними.

Не погодившись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивується невірним застосуванням судом норм матеріального права, зокрема норм Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів», Закону України «Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ( далі Закон України № 2181).

Відповідач у судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, проти чого заперечував позивач.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову місцевого суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що 25.06.07 р. Жовтневою МДПІ м. Маріуполя було проведено невиїзну документальну перевірку Маріупольського МУ ГУ МВС України в Донецькій області з питання своєчасності погашення узгоджених податкових зобов»язань по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, за результатами якої був складений акт № 1420/17-2/08671449 від 25.06.07 р. (далі «акт перевірки»).

            На підставі акту перевірки начальником Жовтневої МДПІ м. Маріуполя були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001651742/0 від 31.05.2005 року про застосування штрафу у розмірі 74,36 грн.; № 0001661742/0 від 31.05.2005 року про застосування штрафу у розмірі 0,65 грн.; № 0001691742/0 від 01.06.2005 року про застосування штрафу у розмірі 17449,62 грн.; № 001701742/0 від 01.06.2005 року про застосування штрафу у розмірі 3639,09 грн.; № 0000921742/0 від 08.08.2006 року про застосування штрафу у розмірі 23882,76 грн.; № 0000391741/0 про застосування штрафу у розмірі 1266,52 грн.; №0000401741/0 від 17.05.2007 року про застосування штрафу у розмірі 170,00 грн.; № 0000461741/0 від 27.06.2007 року про застосування штрафу у розмірі 3696,70 грн.

Зазначені обставини підтверджуються й при апеляційному розгляді матеріалами справи та представниками сторін.

Вищеперелічені податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, передбачених ст. 5 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів".

Судом встановлено, що сплачені позивачем в 2005-2007 р. р. поточні податкові зобов”язання по податку з власників транспортних були без згоди платника податків (позивача) самостійно зараховані податковим органом в рахунок сплати наявного у такого платника податків податкового боргу.

Внаслідок таких дій, відповідач вважав погашеним попередній податковий борг та оспорюваними рішеннями нарахував штрафні санкції за прострочку в сплаті зазначеного податкового боргу.

Під час апеляційного розгляду перелічені обставини підтверджуються доданими до справи документами і не заперечуються сторонами.

Колегія суддів погоджує висновок місцевого суду про неправомірність зарахування відповідачем суми, якою позивачем сплачувались поточні податкові зобов”язання, в рахунок попереднього податкового боргу з цих податків і зборів, оскільки п.п. 7.7 ст. 7 Закону України № 2181, яким обґрунтовує свої дії відповідач, не визначає коло осіб, на яких розповсюджується право проводити погашення податкового боргу попередньо погашенню поточних податкових зобов”язань. Не встановлене цією нормою таке право чи обов”язок саме для податкового органу.

Отже, на момент проведення податковим органом перевірки не було об”єкта  для обчислення суми штрафних санкцій, оскільки податковий борг  не був сплачений позивачем. Тобто відповідачем не доведено, як того вимагаєч.2 ст. 71 КАС України, правомірність своїх рішень.

За перелічених обставин, керуючисьст. ст.  71, 160,. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу Жовтневої МДПІ м. Маріуполяна постанову Донецького окружного адміністративного судувід 22 січня 2008 року у справі № 2-а-330/08 (2-а-3534/07) – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного судувід 22 січня 2008 року у справі № 2-а-330/08 (2-а-3534/07)- залишити без змін.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий                                                                                           С. А. Малашкевич

Судді                                                                                                       І. В. Геращенко    

                                                                                                                 Т. Г. Арабей

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                    С. А. Малашкевич