Ухвала суду № 3566504, 23.03.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-11419/08                Головуючий  у  1 інстанції Морозов С.М.

                   Суддя доповідач Ситников О.Ф.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2009 року                                                                                                                  м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:

Суддів:    

при секретарі:Ситникова О.Ф.,

Федорової Г.Г.,

Василенка Я.М.,

Коваленко Я.С.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Джі Нет» та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Господарського суду міста Києва від 20 листопада 2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Джі Нет» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Бі Джі Нет» звернулося до суду з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинним рішення.

Постановою Господарського суду міста Києва від 20.11.2007 року позов ТОВ «Бі Джі Нет» – задоволено частково:

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва № 0000092310/0 від 07.02.2006р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 700 грн..

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва № 0000092310/0 від 07.02.2006р..

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач – ТОВ «Бі Джі Нет» звернулося з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом не повністю з’ясовані обставини, що мають значення для справи, тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач – ДПІ у Голосіївському районі міста Києва звернулася з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом не повністю з’ясовані обставини, що мають значення для справи, тому вона підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Письмових заперечень на апеляційні скарги позивача та відповідача до суду апеляційної інстанції у встановлений судом строк від інших осіб не надійшло.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі міста Києва проведено планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Бі Джі Нет» за період з 01.11.2003р. по 01.10.2005р., за результатами якої складено акт № 20/1-23-03-32487755 від 27.01.2006р.

На підставі висновків вказаного акту відповідачем винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0000092310/0 від 07.02.2006р. яким за порушення п. 5.1, п. 5.9, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств» в розмірі 43 550 грн. (в тому числі 32 000 грн. основний платіж, 11 550 грн. штрафні санкції);

№ 0000102310/0 від 07.02.2006р. яким за порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5 037 грн. (в тому числі 3 358 грн. основний платіж та 1 679 грн. штрафні санкції).

В акті перевірки зазначено, що в порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством при розрахунку приросту балансової вартості запасів не враховано приріст (убуток) балансової вартості товарів, матеріалів, комплектуючих виробів, малоцінних предметів на складах, витрати на придбання яких включені до складу валових витрат, що призвело до заниження приросту балансової вартості запасів. Окрім того, донарахування податку на прибуток здійснено також у зв'язку з виявленим порушенням п. 5.1 ст. 5 вказаного закону в частині неврахування у складі валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) окремих витрат, які підтверджені наданими до перевірки документами, також відповідно в порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат було віднесено витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, що призвело до завищення суми скоригованих валових витрат.

Аналізуючи вказаний акт перевірки та викладені висновки з доводами позову, суд першої інстанції дійшов до висновку, що наведені в акті  порушення, які призвели до донарахування податку на прибуток можуть бути прийняті до уваги частково, виходячи з наступного.

При вирішенні питання щодо встановлення відповідності висновків акту перевірки первинним бухгалтерським документам підприємствам, визначення правильності розрахунку приросту балансової вартості запасів підприємством у перевіряємому періоді, судом призначалась судово-бухгалтерська експертиза, оскільки в даному випадку підлягають застосуванню спеціальні знання у галузі бухгалтерського обліку.

Відповідно до висновку проведеної у справі судово-бухгалтерської експертизи (висновок № 9849 від 21.08.2007р.) заниження приросту балансової вартості запасів за період з 01.11.2003р. по 01.10.2005р. та порушення позивачем вимог п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що викладені у акті перевірки № 20/1-23-03-32487755 від 27.01.2006р. бухгалтерськими документами не підтверджується.

Під час проведення експертного дослідження експертом були використані  первинні документи бухгалтерського обліку товариства, та відповідно до даних оборотно-сальдових відомостей встановлено, що загалом в період з 01.11.2003р. по 01.10.2005р. у ТОВ «Бі Джі Нет» приросту (убутку) запасів не відбулось. За податкові періоди 2004 р. мало місце збільшення запасів /приріст/ у сумі 5, 7 тис. грн., приріст не відображено в декларації (ряд 01.2) чим занижено валові доходи за 2004р. на 5, 7 тис. грн. Однак, за податкові періоди 2005р. мало місце зменшення запасів /убуток/ у сумі 5, 7 тис. грн., убуток не відображено в декларації (ряд. 04.2), чим занижено валові витрати за 9 місяців 2005р. на 5, 7 тис. грн..

Тобто, експертом не заперечується, що по окремих податкових періодах приріст/убуток запасів мав місце, але в цілому за період з 01.11.2003р. по 01.10.2005р. приросту/убутку запасів не відбувалось, у зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до висновку, що вказані порушення не вплинули на визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» які полягають у віднесені товариством до складу валових витрат не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, що призвело до завищення суми скоригованих валових витрат, про які зазначено у акті перевірки експертом підтверджені.

Зокрема за наданими первинними документами бухгалтерського обліку ТОВ «Бі Джі Нет» експертом зроблено висновок що дані про валові витрати наведені в деклараціях з податку на прибуток підприємства, не відповідають даним, визначеним за наданими документами (акти виконаних робіт, накладні, картки по рахунках тощо).

Суму валових витрат занижено у періодах 1 кв. 2004р. на 43, 1 тис. грн., та півріччя 2005р. - 7, 8 тис. грн.. Завищення валових витрат виявлено у півріччі 2004р. на З, З тис. грн., дев'ять місяців 2004р. - 19, 4 тис. грн., за 2004р. на 65, 0 тис. грн., 1 квартал 2005р. -8, 5 тис. грн. та дев'ять місяців 2005р. на 55, 7 тис. грн..

Таким чином, виявлені експертом завищення валових витрат підтверджують висновки перевірки, які містяться на ст. 9 акту, в частині завищення валових суми скоригованих валових витрат за 9 місяців 2004р. у розмірі 9 500 грн., за 2004 рік у розмірі 62 100 грн., за 9 місяців 2005р. у розмірі 50 000 грн..

Посилання позивача на те, що висновок по цьому питанню не збігається з висновками перевірки зафіксованими у акті від 27.01.2006р., та відповідно при перевірці податковим органом було помилково встановлено суму податкового зобов'язання за вказане порушення, судом не приймаються, оскільки в даному випадку експертом висновки перевірки підтверджені у повному обсязі та зазначено також про інші виявлені та непідтверджені документами наданими експерту витрати, що віднесені до складу валових витрат.

Оскільки експертизою проведеною у справі виявлено завищення валових витрат у відповідних періодах в більших розмірах, аніж під час перевірки, відповідно суд приходить до висновку, що в даному випадку при перевірці податковому органу позивачем були надані первинні документи у більшому обсязі, аніж на вимогу експерта.

Вказане порушення щодо завищення валових витрат, внаслідок відсутності документів, що підтверджують суми віднесені до складу валових позивачем не спростоване, вимоги суду (ухвали від 30.05.2006р., 03.07.2006р.) щодо надання належним чином засвідчених копій декларацій з податку на прибуток підприємств з додатками К 1/1, оборотно-сальдові відомості (журнали бухгалтерського обліку), баланс підприємства за періоди: IVквартал 2003р., І квартал 2004р., І півріччя 2004р., 9 місяців 2004р., І квартал 2005р., І півріччя 2005р., 9 місяців 2005р. позивачем не виконані, наявні у матеріалах справи копії первинних документів (додатки до справи) надані позивачем саме при проведенні експертизи та відповідно були враховані експертом при складанні висновку судово-бухгалтерської експертизи № 9849 від 21.08.2007р.. Вказаний висновок є додатковим підтвердженням виявленого під час перевірки порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до донарахування податку за податковим повідомленням-рішенням № 0000092310/0 від 07.02.2006р..

Враховуючи підтвердження висновків перевірки щодо виявленого під час перевірки порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», судом визнано правомірними донарахування податку у наступних сумах:

-          за 9 місяців 2004р. згідно підтвердженого завищення валових витрат у сумі 9500 грн. підлягає донарахуванню податок на прибуток в розмірі 2 375 грн. (визначається згідно п.10.1 ст.10 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» ставка податку на прибуток у 2004р. становить 25% від об'єкта оподаткування), штрафні санкції визначені на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" складають суму 1 187, 50 грн.; згідно підтвердженого завищення валових витрат за 2004р. у розмірі 62 100 грн. донарахуванню підлягає податок на прибуток в розмірі 15 525 грн., штрафні санкції згідно пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" складають суму 7 762, 50 грн.; за завищення валових витрат за 9 місяців 2005р. на суму 50 000 грн. донарахуванню підлягає податок на прибуток в розмірі 12 500 грн., штрафні санкції визначені на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" 20 % від суми недоплати становить 2 500 грн.. Враховуючи все вищевикладене суд першої інстанції зробив остаточні висновки, що позовні вимоги ТОВ «Бі Джі Нет» щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000092310/0 від 07.02.2006р. підлягають задоволенню в частині визначення податкового зобов'язання в розмірі 1 700 грн., сума донарахування спірним рішенням в розмірі 41 850 грн. є такою що донарахована правомірно. Доводи апеляційної скарги ТОВ «Бі Джі Нет» не спростовують висновків суду першої інстанції тому не можуть бути прийняті апеляційним судом, а судове рішення в цій частині слід визнати таким, що постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду такими що відповідають встановленим по справі обставинам.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Бі Джі Нет» в частині визнання нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва № 0000092310/0 від 07.02.2006р. суд першої інстанції посилався на наступне:

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" (в редакції станом на 25.03.2005р.) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Питання щодо документального підтвердження сум податку на додану вартість віднесених до складу податкового кредиту у березні-травні 2005р. виносилось на вирішення судово-бухгалтерської експертизи проведеної в ході розгляду справи.

Відповідно до висновку експертизи № 9849 від 21.08.2007р. суми податкового кредиту з податку на додану вартість за даними книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) підтверджуються податковими накладними та відповідають даним податкових декларацій з податку на додану вартість (рядок 17) за виключенням травня (у травні 2005р. в декларації відображено 4 057 грн., що на 276 грн. менше ніж за книгою обліку).

Первинні   документи,   що   досліджувались   експертом   в  якості  додатків   залучені  до матеріалів справи та відповідно спростовують виявлене відповідачем порушення щодо заниження податку на додану вартість в сумі 3 358 грн..

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000102310/0 від 07.02.2006р. підлягають задоволенню, а тому колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для скасування або зміни рішення в цій частині не має.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає  апеляційну  скаргу  без задоволення,  а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив  обставини  справи  та ухвалив   судове   рішення  з  додержанням  норм  матеріального  і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206  КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Джі Нет» та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 20 листопада 2007 року – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

                            Головуючий:

                            Судді: