Ухвала суду № 3566500, 04.03.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  Справа № 22-а-11160/08                                                    Головуючий у І інстанції – Усатенко І.В.

                                                                                                                               Суддя-доповідач – Глущенко  Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

            04 березня 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

                              головуючого – судді Глущенко Я.Б.,

                              суддів                         Бараненка І.І., Коротких А.Ю.,

                              при секретарі             Токар М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Орд" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,  за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від  06 листопада 2007 року, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2007 року ПП «Орд»  звернулося з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Господарського суду м. Києва від  06 листопада 2007 рокупозов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 24.11.2006 №0001012309/0.

            Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

            Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

            Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач дійшов безпідставного висновку про наявність підстав для зменшення підприємству  бюджетного відшкодування з  ПДВ.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів встановлено, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідачем зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за червень 2006 року на 385882,00 грн., оскільки за висновками акту перевірки №708/1-23-09-30967851 від 24.11.2006 року позивачем  включено до податкового кредиту за травень 2006 року податкові накладні, видані ПП «Агіса», які не підтверджені копіями податкових накладних постачальника по 3 ланцюгу постачання ПП «Ванесса-Прим».

Перевіряючими зроблено висновок,що у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 385882,00 грн. 

Однак такий висновок податкового органу не ґрунтується на Законі та не відповідає наявним в матеріалах справи доказам.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України  «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених)платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням абовиготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшоговикористання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платникаподатку.

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 названого Закону  датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником додатку товарів (робіт, послуг). Судом першої інстанції правомірно враховано, що позивачем на підтвердження обґрунтованості своїх дій по віднесенню до податкового кредиту сум податку на додану вартість за червень 2006 рокунадані податкові накладні, які не мають будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідає чинному законодавству. Що стосується доводів апеляційної скарги відносно наявності такої підстави для виникнення у позивача права на податковий кредит з ПДВ як обов’язкова сплата платником податків – «Ванесса-Прим» – у звітному періоді відповідних сум податків, то судова колегія вважає їх в даному випадку помилковими, з огляду на наступне.

Позивач придбавав товар у ПП «Агіса» і відповідно по господарській операції саме з цим товариством позивач і сформував свій податковий кредит. В свою чергу, податкові зобов'язання виникли у ПП «Агіса», яке і зобов’язане було  утримувати і сплачувати податок на додану вартість.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, факт реєстрації ПП «Агіса» платником податку на додану вартість, а також той факт, що підприємство на момент складання податкових накладних, на підставі яких позивач сформував свій податковий кредит, було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість відповідачем не заперечується, про що також зазначено в акті перевірки.

Таким чином, твердження відповідача, що позивачем безпідставно  сформовано податковий кредит, є  необґрунтованими та неправомірними.

Відтак, суд першої інстанції правильно визначився з висновком, що позовні вимоги ПП «Орд» є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.  

Доводи ДПІ у Голосіївському районі  спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

            Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від  06 листопада 2007 рокузалишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 10 березня 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 11 березня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

            Головуючий суддя

            Судді: