Ухвала суду № 3566498, 04.03.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-11019/08 Головуючий у І інстанції Опікова О.В. Суддя-доповідач Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Глущенко Я.Б.,

суддів Бараненка І.І., Коротких А.Ю.,

при секретарі Токар М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вас-Транс" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вас-Транс" на постанову Господарського суду Київської області від 23 листопада 2007 року, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2007 року ТОВ «Вас-Транс» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 20.07.2007 №0000231502/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 107072,00 грн. за лютий 2007 року та 56289,00 грн. за березень 2007 року.

Постановою Господарського суду Київської області від 23 листопада 2007 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З такими висновками суду не можна не погодитися.

Колегією суддів встановлено, що з 07.06.2007 по 27.06.2007 року працівниками ДПІ у Києво-Святошинському районі було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2007 року, за результатами якої складено акт перевірки від 06.07.2007 №397\23-1\30367782.

Перевіркою встановлено порушення товариством вимог пп.7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 4.1 ст. 4, п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.07.2007 №0000231502/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Вирішуючи питання про правомірність висновку відповідача щодо порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки підприємством занижено базу оподаткування податком на додану вартість операцій з надання SternTransportGmbhпослуг по перевезенню, колегією суддів враховується наступне.

Податкова служба при аналізі договорів-заявок, актів виконаних послуг з автоперевезень вантажів та порівнянні цін на міжнародні автоперевезення вантажу, здійснені по замовленню SternTransportGmbhта по замовленню інших СГД у аналогічних напрямках слідування, встановила суттєву відмінність у вартості даних послуг.

Відповідно до вимог п. 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг).

Колегія суддів вважає правомірними дії відповідача, відповідно до яких він для визначення звичайної ціни на послуги міжнародних автоперевезень, що діяли на підприємстві по різних напрямках слідування, здійснив порівняння вартості та відстані перевезень по інших замовниках у відповідних напрямках слідування. У результаті порівняння визначено середню відстань між пунктами завантаження (відправки) та розвантаження (призначення), середньозважену вартість перевезення (базу оподаткування) та вартість 1 км пробігу. По інших маршрутах слідування, де неможливо визначити звичайну ціну шляхом порівняння з ідентичними перевезеннями при розрахунку вартості перевезень, ДПІ було використано собівартість 1 км перевезення, яка становить 3,50 грн. (згадана величина собівартості перевезення була вказана у довідці виїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в установі банку за вересень 2006 року від 08.12.2006 року № 1074/23-1/30367782).

Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем доведено факт того, що ціна договору зі SternTransportGmbh не відповідє рівню звичайної ціни. При цьому, податковою інспекцією звичайні ціни застосовані за правилами, визначеними п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому в цій частині оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим.

Не спростовують цього висновку і посилання апелянта на те, що ціни договору зі SternTransportGmbh не можуть бути порівняні з цінами за договорами, укладеними з іншими замовника, оскільки такі договірні зобов'язання мають різну правову природу. Так, SternTransportGmbh надавався такий вид фрахтування як «тайм чартер».

Разом з тим, поняття фрахту, наведене у пп. 1.35.3 п. 1. 35 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не спростовує необхідності застосування звичайних цін при наданні послуг, а лише визначає порядок взаєморозрахунків у сфері діяльності з надання транспортних послуг будь-яким транспортом.

Що ж стосується безпідставності застосування позивачем 0% при оподаткуванні операцій з поставки транспортних послуг, то судова колегія і в цій частині погоджується з висновками суду першої інстанції.

Так, приписами п.6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Згідно п.6.2 ст. 6 цього Закону при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування: Зокрема, за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки транспортних послуг залізничним, автомобільним, морським та річковим транспортом по перевезенню пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами державного кордону України, а також авіаційним транспортом: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами митного кордону України (абз. 1 п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6Закону).

За таких обставин, податковою інспекцією до вартості перевезень по території України правомірно було застосовано ставку ПДВ 20%, оскільки згідно з вимогами пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про ПДВ» застосування 0% ставки податку може бути застосовано тільки щодо операцій за межами державного кордону України.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вас-Транс" залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Київської області від 23 листопада 2007 року залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 10 березня 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 11 березня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді: