Постанова № 3566485, 16.03.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-11455/08 Головуючий у 1 інстанції Сидоренко А.С.

Суддя доповідач Ситников О.Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2009 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:

Суддів:

при секретарі:Ситникова О.Ф.,

Федорової Г.Г.,

Василенка Я.М.,

Коваленко Я.С.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області та Житлово-будівельного кооперативу № 9 «Зоря» на постанову Господарського суду Чернігівської області від 16 жовтня 2007 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу № 9 «Зоря» до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень -рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ЖБК № 9 «Зоря» звернулося до суду з позовом до Ніжинської ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2007 року позовні вимоги ЖБК № 9 «Зоря» задоволено частково, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області від 11.04.2007 р. № 0000582301/0, яким визначено податкове зобовязання по збору за забруднення навколишнього середовища в сумі 3953,83 грн. (в т.ч. 213,83 грн. основного платежу та 3740,00 грн. штрафних санкцій).

В іншій частині позову в задоволенні відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач ЖБК № 9 «Зоря» звернулося з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом не повністю зясовані обставини, що мають значення для справи, тому вона підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким задовольнити позов в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 11.04.2007 р. № 0000592301/0.

Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач Ніжинська ОДПІ звернулася з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом не повністю зясовані обставини, що мають значення для справи, тому вона підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заперечуючи проти апеляційної скарги відповідача, ЖБК № 9 «Зоря» посилалось на те, що оскаржувана постанова в частині задоволення позову ухвалена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування її чи зміни відсутні.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що житлово - будівельний кооператив № 9 „Зоря" зареєстрований рішенням Ніжинської міської ради від 14.07.1997р. № 339. про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесені відомості за № 1 063 120 0000 000377 та взятий на облік в якості платника податків Ніжинською ОДПІ 27.04.1999р.

ЖБК № 9, згідно п. 2.1 та п. 2.2 його статуту, утворюється з метою задоволення потреб членів ЖБК та членів їх сімей в житловій площі; експлуатації, ремонту та забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території за рахунок коштів ЖБК на засадах самооплатності; забезпечення мешканців будинку комунальними та іншими послугами. ЖБК є неприбутковою організацією.

Ніжинською об'єднаною державною податковою інспекцією, на підставі п. 6 ч. 6 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», було проведено виїзну позапланову документальну перевірку фінансово господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства Позивачем за період з 01.04.2004 р. по 26.03.2007 р.

Перевірка проводилась на підставі направлення від 26.03.2007р. № 270. виданого Ніжинською ОДПІ.

За результатами перевірки складено акт від 04.04.2007р. № 500/23-21399182, на підставі якого відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 11.04.2007р. № 0000582301/0, яким визначено податкове зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 3953,83 грн. (в т.ч. 213,83 грн. основного платежу та 3740,00 грн. штрафних санкцій) та від 11.04.2007р. № 0000592301/0, яким визначено податкове зобов'язання по земельному податку в сумі 242,36 грн. (в т.ч. 72,36 грн. основного платежу та 170,00 грн. штрафних санкцій).

В результаті здійснення Позивачем процедури адміністративного оскарження рішення контролюючого органу, рішеннями про результати розгляду скарг Ніжинської ОДПІ від 04.05.2007 р. № 1482/10/23-012, ДПА в Чернігівській області від 12.07.2007 р. № 1390/10/25-020 були залишені без змін податкові повідомлення - рішення від 11.04.2007 р. № 0000582301/0 та від 11.04.2007 р. № 0000592301/0.

Задовольняючи позов ЖБК № 9 «Зоря» частині скасування податкового повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції від 11.04.2007 р. № 0000582301/0, яким житлово - будівельному кооперативу № 9 «Зоря» визначено податкове зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 3953.83 грн., суд першої інстанції вважав, що віднесення Позивача до кола платників збору за забруднення навколишнього природного середовища, визначення податкового зобов'язання з цього збору та застосування штрафних санкцій було здійснено податковим органом з порушенням чинного законодавства.

При цьому суд посилався на наступні обставини та відповідні правовідносини:

Згідно ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів.

Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. № 303. збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється, зокрема, за розміщення відходів.

Територіальні органи Мінприроди подають до органів державної податкової служби перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів.

У відповідності з п. 2.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та Державної податкової адміністрації України від 19.07.1999р. № 162/379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.08.1999р. за № 544/3837 (надалі - Інструкція), платниками збору є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Територіальні органи Мінприроди України до 1 грудня року, що передує звітному, подають до органів державної податкової служби перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів господарювання, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють зміни до переліку до 30 числа місяця, наступного за кварталом, у якому вони виникли, за формою, наведеною в додатку 1 до Інструкції (п. 2.4 Інструкції) .

За змістом ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Статтею 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Визначення поняття «розміщення відходів» наведено у ст. 1 Закону України «Про відходи» - це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

У відповідності з пунктами «в», «ж», «й» ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відходи», органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують:

організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів;

визначення в установленому законом порядку розміру платежів за розміщення відходів;

надання дозволу на відведення на території села, селища, міста місць чи об'єктів для зберігання та захоронення відходів, сфера екологічного впливу функціонування яких згідно з діючими нормативами включає відповідну адміністративно-територіальну одиницю.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання (ч. 4 ст. 33 Закону України «Про відходи»).

Згідно ст. 39 Закону України «Про відходи», за розміщення відходів із суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата.

Розмір плати встановлюється на основі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу утворених відходів, залежно від рівня їх небезпеки та цінності території, на якій вони розміщені. За понадлімітне розміщення відходів плата стягується у підвищеному розмірі.

Нормативи плати за розміщення відходів визначає Кабінет Міністрів України.

Здійснивши аналіз вищенаведених правових норм, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення відходів являються підприємства, установи, організації, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють господарську діяльність по зберіганню та захороненню відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах та яким органами місцевого самоврядування в установленому порядку видано спеціальні дозволи на розміщення відходів.

Оскільки Позивач не займається таким видом господарської діяльності та не отримував від органів місцевого самоврядування спеціального дозволу на розміщення відходів, тому суд правильно зазначив, що він не може вважатися платником збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Крім того, суд першої інстанції також правильно зазначив, що 02 січня 2005 року Позивачем було укладено з Комунальним підприємством „Виробниче управління комунального господарства" договір про надання послуг на вивезення твердих і рідких побутових відходів згідно з погодженими обсягами.

Відповідно до довідки КП „ВУКГ" від 25.04.2007р. № 1-3/319, ЖБК № 9 сплачує КП „ВУКГ" за надання послуг по вивезенню та утилізації твердих побутових відходів з розрахунку кількості мешканців, що проживають у будинку, та тарифу для населення на вказану послугу, затвердженого рішенням Ніжинської міської ради від 10.11.2006р. № 560.

Механізм формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів визначається порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006р. № 1010.

Збір за забруднення природного навколишнього середовища входить до собівартості послуг з вивезення побутових відходів, які надаються Позивачеві Комунальним підприємством „ВУКГ".

З такими висновками суду можна погодитися, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та відповідають вимогам матеріального та процесуального законодавства, доводи апеляційної скарги відповідача Ніжинської ОДПІ не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування або зміни рішення суду в цій частині не має.

Відмовляючи в задоволенні позову ЖБК № 9 «Зоря» в частині скасування податкового повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції 11.04.2007р. № 0000592301/0, яким житлово - будівельному кооперативу № 9 «Зоря» визначено податкове зобов'язання по земельному податку в сумі 242,36 грн. суд першої інстанції зазначив наступне:

Своєю довідкою відділ земельних ресурсів у м. Ніжині повідомив, що в 1997 році рішенням виконкому № 264 була виділена земельна ділянка площею 0,72 га по вул. Кірова, 23 для будівництва ЖБК № 9.

Державний акт на право постійного користування не видавався, але з моменту виділення землі вона обліковувалась за даним кооперативним будинком до 2006 року.

В 2006 році за поданим клопотанням та виконаною технічною документацією рішенням VIIсесії Vскликання Ніжинської міської ради від 25.09.2006р. земельна ділянка площею 0,55487 га по вул. Незалежності, 23 передана ЖБК № 9 у приватну власність для розміщення та експлуатації багатоповерхового житлового будинку і видано державний акт на право власності № 45.

Як вбачається із матеріалів справи Позивачем було подано до податкового органу податкові розрахунки земельного податку за 2004 та 2005 роки разом з додатками в яких він самостійно визначав податкове зобов'язання по земельному податку за земельну ділянку загальною площею 7200 м , а також вказував про наявність пільги по платі за землю за цією земельною ділянкою на площі 2290 м .

Проаналізувавши вказані обставини по справі та застосовуючи відповідні норми матеріального права, суд першої інстанції зробив висновки, що Відповідачем правомірно було розраховано розмір земельного податку, виходячи з площі та грошової оцінки земельної ділянки (довідка Ніжинського міського відділу земельних ресурсів про грошову оцінку земельної ділянки від 10.01.2004р. № 6Д) за яку кооператив повинен сплачувати земельний податок не маючи пільгових умов відповідно до законодавства, адже фактичне користування землею Позивачем є не спростованим фактом.

Проте з такими висновками суду не можна погодитися, оскільки вони не відповідають встановленим по справі обставинам, та постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.2.1. Статуту ЖБК, він утворюється для забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території за рахунок коштів ЖБК, які відповідно до п.8.3. Статуту вносяться членами ЖБК

З цього витікає, що платниками земельного податку є члени ЖБК - фізичні особи, зокрема, пенсіонери та інваліди, для яких законодавством передбачені пільги по сплаті земельного податку, а ЖБК збирає зі своїх членів іх частку у нарахованому на спільну земельну ділянку податку.

Ці висновки не суперечать пункту 36 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року, відповідно до якого витрати на оплату податків включаються у складі адміністративних витрат до тарифу на утримання будинку та прибудинкової території

Таким чином, джерелом надходження коштів для сплати земельного податку є кошти фізичних осіб - членів ЖБК, серед яких є пенсіонери та інваліди, яким законом надані пільги. Інших джерел для сплати податків у позивача не існує.

Як вбачається із довідки наданої ОДПІ 23 лютого 2007 року про відсутність заборгованості по податкам. до перевірки, яка стала причиною оскаржуваних повідомлень-рішень ОДПІ, права пенсіонерів, інвалідів - членів ЖБК - фактичних платників земельного податку, не порушувались, ОДПІ приймала списки пільговиків і видала кооперативу довідку. Натомість вже 4 квітня 2007 року відповідач змінив свою позицію щодо розрахунку земельного податку та застосування пільг членів ЖБК та нарахував санкції.

Судом першої інстанції неправильно застосовані положення ст.1 Закону України „Про плату за землю", відповідно до яких податок - обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками. З урахуванням вищенаведених норм вказаний обов'язковий платіж справляється з фізичних осіб - членів ЖБК (пенсіонерів та інвалідів), яким законом надані пільги і відповідач немає права на позбавлення їх.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача ЖБК № 9 про те, що сплата земельного податку без врахування пільг пенсіонерам та інвалідам є прямим порушенням їх прав та слід визнати такими, що спростовують висновки суду в цій частині.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим по справі обставинам, а порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, відповідно до вимог ст.. 202 КАС України постанова суду в цій частині підлягає скасуванню з постановленням нового рішення яким позовні вимоги ЖБК № 9 про скасування податкового повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції 11.04.2007р. № 0000592301/0, яким житлово - будівельному кооперативу № 9 «Зоря»визначено податкове зобов'язання по земельному податку в сумі 242,36 грн. підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 203, 205, 207 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу № 9 «Зоря» задовольнити.

Постанову Господарського суду Чернігівської області від 16 жовтня 2007 року в частині відмови в задоволенні позову скасувати та постановити в цій частині нове рішення, яким:

Позов Житлово-будівельного кооперативу № 9 «Зоря» до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області від 11.04.2007 р. № 0000592301/0, яким визначено податкове зобовязання з земельного податку з юридичних осіб в сумі 242,36 грн. (в т.ч. 170,00 грн. штрафних санкцій).

В іншій частині оскаржувану постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: