Ухвала суду № 3566476, 29.04.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя першої інстанції Смагар С.В.

Суддя-доповідач Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

29 квітня 2009 року справа № 2-а-85/08/0570

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Сухарька М.Г.

Білак С.В.

при секретарі судового засідання

Безруковій В.М.за участю представників: від позивача:не зявився від відповідача:не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року по адміністративній справі№ 2-а-85/08 (суддя Галатіна О.О.)за позовомДержавного підприємства «Сніжнеантрацит»до

Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької областіпро

визнання нечинними податкових повідомлень рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року по справі № 2-а-85/08 частково задоволено позов Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області, внаслідок чого визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сніжне Донецької області від 22.06.2007 р. за № 0001161540/0; визнано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сніжне Донецької області від 22.06.2007 р. за № 0001171540/0 нечинним на суму 27 113,43 грн.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Сніжному Донецької областіпросить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач у письмових запереченнях проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного зясування обставин в адміністративній справі.

Представники відповідача, позивача у судове засідання не зявились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином. Позивач просив справу розглянути за його відсутністю

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань за період з 30.06.2005р. по 13.06.2007р., за результатами якої складений акт від 18.06.2007р. № 469/15-31906124 та прийняті податкові повідомлення-рішення, якими на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-IIIвід 21.12.2000р. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання були застосовані до позивача штрафні санкції , а саме:

- податковим повідомленням-рішенням № 000116154/0 від 22 червня 2007 року застосовано штраф в розмірі 50% в сумі 804904 грн. 13 коп. за затримку більш 689 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 1609808,13 грн.

- податковим повідомленням-рішенням № 0001171540/0 від 22 червня 2007 року застосовано штраф в розмірі 20% в сумі 36780 грн. 09 коп. за затримку більш 88 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 183900,49 грн.

З акту перевірки вбачається, що податковим повідомлення-рішення № 0001161540/0 від 22 червня 2007 року штраф в розмірі 50% був застосований до позивача за несвоєчасну сплату податкового зобовязання з податку на додану вартість згідно рішення про правонаступництво №207 від 30.06.2005р.

Підпунктом 17.1.7 п.17.1. ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Порядок узгодження сум податкових зобов'язань визначений у ст.5 цього закону, згідно до п.5.1 якої податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення (п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього закону).

Норми Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не передбачають узгодження податкового зобовязання шляхом прийняття рішення про правонаступництво.

Застосовуючи штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового зобовязання згідно рішення про правонаступництво, відповідачем не доведено по яких саме узгоджених податкових зобовязаннях (деклараціях, податкових повідомлень-рішеннях) виник і значиться погашеним податковий борг.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001161540/0 від 22 червня 2007 року.

За правилами п.1.2 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Строки сплати узгодженого податкового зобовязання визначені у п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 наведеного Закону і становлять десять календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповіднодо п.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

За приписами п.3 ст.9 цього Закону обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно до п.20.1 ст.20, п.21.1 ст.21 Закону України “ Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” ініціатором переказу може бути платник, ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Пунктом 3.8 інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 29 березня 2004 р. за N 377/8976 встановлено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає саме платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

З матеріалів справи вбачаться, що податковим повідомлення-рішенням № 0001171540/0 від22.06.2007 року відповідачем застосовані штрафні санкції, у тому числі при сплаті позивачем податкових зобовязань за зовсім інші податкові періоди, податкові зобовязання яких визначені іншими податковими деклараціями, а також при сплаті позивачем податкових зобовязань згідно постанови Кабінету Міністрів України №270 від 07.03.2002р. за реалізоване вугілля.

Пунктом 7-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2002 р. № 270 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 р. N 892 “Про заходи щодо стабілізації роботи підприємств вугільної промисловості” встановлено, що суми податку на додану вартість, отримані від споживачів за поставлену вугільну продукцію, підприємства вугільної промисловості перераховують не пізніше наступного операційного дня на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий у відповідній установі банку, для розрахунків з податку на додану вартість. У міру надходження коштів на зазначений поточний рахунок платник податку спрямовує їх на сплату податку на додану вартість в державний бюджет і на поточні розрахунки з постачальниками за поставлені в поточному місяці товари (роботи, послуги), необхідні для виробництва вугільної продукції, та з іншими кредиторами, визначеними пропорційно частці сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, належних до сплати в державний бюджет, та сум податку, належних до сплати постачальникам, за підсумками місяця, що передує місяцю, в якому проводився такий розподіл.

Під час проведення розрахунків з податку на додану вартість з постачальниками та іншими кредиторами за поставлені в поточному місяці товари (роботи, послуги), необхідні для виробництва вугільної продукції, в платіжному документі у графі "Призначення платежу" платник податку робить такий запис: "Кошти для розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2002 р. N 270". Зазначені кошти перераховуються на відкритий кожному такому постачальнику (іншому кредитору) рахунок у відповідній установі банку.

Під час здійснення платежу в оплату вартості товарів (робіт, послуг) у платіжному документі робиться така відмітка: "Платіж згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2002 р. N 270".

Кошти для розрахунків з податку на додану вартість, зараховані на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, використовуються лише в порядку і за напрямами, визначеними у цьому пункті. Стягнення коштів із зазначеного рахунка може здійснюватися відповідно до вимог пункту 3.2.2 статті 3.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Відповідальність за цільове використання коштів несе власник зазначеного рахунка відповідно до законодавства.

Наведеною постановою платники податку зобовязані були забезпечити відкриття у відповідних установах банку поточних рахунків із спеціальним режимом використання для розрахунків з податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оскільки спірними платіжними дорученнями позивачем було здійснено сплату податку на додану вартість за поточний місяць згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2002 р. N270, то відповідач не мав права самостійно змінювати “призначення платежу” та направляти зазначені кошти в рахунок сплати податкових зобовязань інших податкових періодів.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідач безпідставно використав зазначені кошти як джерело погашення податкового боргу та нарахував штрафні санкції .

За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо часткового визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001171540/0 від 22 червня 2007 року.

Посилання відповідача на п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки зазначеною нормою не встановлено право чи обовязок саме податкового органу змінювати податкові зобовязання в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року по справі № 2-а-85/08 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року по справі № 2-а-85/08 - залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 29 квітня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: М.Г. Сухарьок

С.В. Білак